5 листопада стартував 7-й «Донбас медіа форум». Протягом двох днів на форумі в рамках дискусійних панелей виступатимуть більше 40 спікерів. Детальну програму ДМФ можна подивитись за посиланням.

Основні напрямки дискусій цього року: відповідальність журналістів перед аудиторією та колегами, спільна та самостійна освіта, саморегуляція, адаптація до викликів та пошуки ефективних рішень.

На відкритті форуму виступили:

• пресаташе Посольства США Деніел Ленгенкамп,
• посол ЄС, голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, 
• старша координаторка програм Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Карін Рьольке,
• заступник міністра культури та інформаційної політики України Тарас Шевченко,
• голова Донецької ОДА Павло Кириленко,
• голова Луганської ОДА Сергій Гайдай,
• голова ГО «Донецький інститут інформації» Любов Раковиця.

Матті Маасікас

Матті Маасікас зазначив, що проведення «Донбас медіа форуму» за кілька днів після Всесвітнього тижня медійної та інформаційної грамотності є «дуже символічним». Він також нагадав про дослідження «Детектора медіа» – «Індекс медіаграмотності», за яким 57% українців вважають дезінформацію актуальною для себе проблемою, близько 42% українців ніколи не перевіряють інформацію на достовірність і лише 8% українців вважаються такими, що мають високий рівень медіаграмотності.

«Це призводить до зростання дезінформаційних наративів, включно з небезпечними антивакцинальними кампаніями та російською пропагандою. Тому ЄС продовжує висловлювати солідарність з українськими фактчекінговими організаціями та медіа. Ми працюємо з багатьма партнерами по всій країні, щоби привернути більше уваги до питань дезінформації, заохотити до критичного медіаспоживання та протидії маніпуляціям. Але подоланння цих викликів також потребує сталого розвитку об’єктивних та незалежних медіа», – додав Матті Маасікас.

Окремо він відзначив важливість розвитку національного суспільного мовника та привітав прогрес, який у цьому напрямку демонструє Суспільне.

«Однак його розвиток не буде комплексним під постійним тиском різних внутрішніх діячів та обмеженням фінансування. Лише за спільної підтримки держави, громадянского суспільства та міжнародної спільноти Суспільне зробить внесок у високопрофесійний і справді плюралістичний медіапростір України. Це один із важливих інструментів, який сприяє наближенню України до ЄС – у найглибшому сенсі цього слова», – додав голова Представництва ЄС в Україні.

Сергій Гайдай

Голова Луганської облдержадміністрації та військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай висловив думку, що Україна наразі програє інформаційну війну Росії.

«На сьогоднішній день можемо констатувати факт, що ми інформаційну війну програємо – навіть досі, зараз. Ми цього року запустили в роботу найвищу телевізійну вежу, 150 м, у неї є можливість на радіус у 50 км розповсюджувати телевізійний сигнал, радіохвилі – аж до кордону РФ, але стільки грошей, скільки РФ вкладає в пропаганду та інформаційну війну – ми, напевно, знаходимось у різних вагових категоріях. Досі, коли приїжджаю до лінії розмежування, чую що завгодно – радіо "Красная звезда", радіо "Победа", "Красная армия" – що завгодно, тільки не наші радіохвилі. Або їх мало, або їх просто глушать», – сказав він.

Він також нагадав про закриття з боку бойовиків контрольно-пропускних пуктів на Донбасі, які давали можливість українцям перейти на підконтрольну територію та побачити різницю між російською пропагандою та тим, як насправді живе Україна. На думку голови ОДА, це могло б послабити вплив російської пропаганди.

Тарас Шевченко

Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко не згоден із Гайдаєм, що Україна програє інформаційну війну: «Так, бюджетами мірятись ми ніколи не зможемо, але не лише гроші мають значення».

За його словами, наразі в Україні немає об'єднань журналістів, до яких би входили працівники видань з високою репутацією.

«Саморегулювання, об’єднання – не менш актуальна тема, по якій, на жаль, прогресу надзвичайно мало. Нам із боку міністерства дуже хотілося б, щоб були потужні об’єднання журналістів, які мають потужне саморегулювання, оскільки це зменшує потребу держави втручатись у якісь відносини, встановлювати закони.

Щодо журналістських організацій я би поставив таке питання: в яких організаціях журналісти з кращих медіа (які найбільш репутаційні – НВ, "Ліга", Суспільне, "Українська правда") спілкуються між собою? В яких організаціях вони обговорюють питання саморегулювання, етики чи спільно висловлюють свою точку зору? Чи є взагалі такі організації, в які вони входять? Якщо немає – це 20 років вже триває, крім однієї спроби створити незалежну медіапрофспілку. Більше спроб я не пригадую.

Часто чую: "Ми раз пробували, не вийшло, більше не треба". Але це дивна позиція. Треба ці спроби повторювати, і це справа саме журналістів, а не держави», – сказав Тарас Шевченко.

Членкиня КЖЕ, голова Наглядової ради Суспільного мовника, заступниця шеф-редактора "Детектора медіа" Світлана Остапа зазначила, що в умовах, коли майже більшість великих медіа існує за кошти олігархів, їм не цікава не саморегуляція, ні журналістські об'єднання. "У нинішніх умовах насправді дуже важко створити потужну велику журналістську організацію. А до двох існуючих мало довіри. Але журналісти завжди готові об'єднатися, якщо існує якась зовнішня загроза свободі слова чи перешкоджання журналістській діяльності. І об'єднуються вони в журналістські рухи. Ще кілька років діяв потужний рух "Стоп цензурі!". Нині є Медіарух", - сказала вона.

Карін Рьольке

Карін Рьольке, старша координаторка програм Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, нагадала, що якісні незалежні медіа особливо важливі для боротьби з дезінформацією під час пандемії, але «простих рішень тут немає».

«У кризовій ситуації люди шукають інформацію, на яку вони можуть спиратись. Втім у наші часи соціальних медіа є спроби використовувати ці страхи і просувати теорії змови. Дуже важливо боротися з цими викликами під час пандемії. Немає простих рішень, простих відповідей на ці питання. Але я вірю, що хороша журналістика може бути союзником у боротьбі з дезінформацією. Незалежні медіа надають платформу для висловлювання різноманітних точок зору. І це може призвести до порозуміння, яким чином вирішити проблеми, що постають перед нами», – сказала вона.

Деніел Ленгенкамп

Пресаташе Посольства США Деніел Ленгенкамп розповів власну історію з часів, коли він працював репортером Reuters та інших видань. На початку 2000-х він їхав на власному авто з Угорщини до Сребрениці, куди почали повертатись після геноциду боснійські мусульмани. Його машину у небезпечному місці зупинив поліцейський. Ленгенкамп вважає, що йому тоді дуже пощастило, що його відпустили і не знайшли сховані у взутті долари, бо могли арештувати, назвати шпигуном, змусити записувати на камеру зізнання тощо.

«Я не думав про це, поки не почав працювати дипломатом і не зіткнувся з людьми, які нагадали мені про мене самого 20 років тому. Які отримують невелику зарплату, які наражаються на величезний ризик, які працюють на різноманітні ЗМІ, які пишуть історії, які читають дуже мало людей. Це те, чим займаються журналісти. Коли я згадую цю історію, я думаю про репортерів, що потрапляють у жахливі ситуації, якої я уникнув», – розповів Деніел Ленгенкамп.

Він акцентував на важливості створення безпечних умов для праці журналістів, а також згадав про затриманих кримських журналістів, колишнього в'язня бойовиків на Донбасі Станіслава Асєєва, затриманого в Білорусі Романа Протасевича тощо.

Фото: скріншоти трансляції