Час від часу ми чуємо або читаємо в новинах, що десь у далеких країнах описали новий вид комах, павуків чи молюсків. І майже щоразу ця новина з’являється на світ лише з однієї причини: новий для науки вид називають на честь Дональда Трампа, Карман Електри, Девіда Бові чи когось іншого, чиє ім’я відоме мільйонам. Іноді це найменування вигаданої істоти, наприклад, Багіри з казки Кіплінга чи Смоґа з «Володаря перснів». 

Такі назви видів (або родів чи інших таксономічних категорій) з’являються принаймні з двох причин. По-перше, нові види обов’язково треба якось назвати, а їх багато. Оскільки називати іменами людей чи інших істот — реальних або вигаданих — не заборонено, то чому б і ні? А по-друге, це чудовий PR для дослідників та їхньої роботи. І варто сказати, зовсім не зайвий. Адже види на планеті сьогодні зникають швидше, ніж науковці встигають дістатися до них і принаймні зафіксувати факт їхнього існування. І хоч тварини з іменами людей не допомагають у цій справі, у такий спосіб хоча б привертають увагу широкого загалу до важливої роботи. 

Сьогодні ми розповідаємо лише про деяких тварин, чиї види або роди названі на честь різних героїв «Зоряних війн». Сьогодні, бо культова фраза цього кіносеріалу звучить як May the Force be with you («Хай буде з вами Сила»), що нагадує іншу — May the Fourth be with you («Хай буде з тобою 4 травня»). Тому 4 травня — День «Зоряних війн».

Кембрійський хижак, схожий на «Тисячолітнього Сокола»

540 років тому на нашій планеті трапилася подія, яку палеонтологи називають кембрійським вибухом. На щастя, жодного справжнього вибуху це не передбачало.

Річ у тім, що організми, які жили на планеті до того, не залишали в геологічному літописі таких виразних свідчень про своє існування, як скам’янілі скелети чи відбитки тіл. Тому що таких скелетів у них не було (траплялися й винятки — едіакарська біота, але це інша історія). І саме через це ми про них не так багато можемо дізнатися.

Але майже в один момент (за геологічними, звісно, мірками) на планеті з’являється велике різноманіття тварин. Усі вони жили у воді й багато з них мали скелети. Не кістки, як у нас чи інших хребетних, а зовнішні — як у ракоподібних чи молюсків. І саме завдяки цим скелетам палеонтологи знаходять сьогодні численні рештки тварин, починаючи з моменту «вибуху». 

Тоді в океані жило багато істот, яких сьогодні немає. Наприклад, радіодонти. З назви цієї групи тварин можна здогадатися, що їхні зуби були розташовані по колу. Ці тварини були першими великими хижаками на планеті, як нам відомо. Найбільші з них сягали метра завдовжки.

Одне з найбагатших на рештки кембрійської фауни місць на планеті розташоване в канадській провінції Британська Колумбія. Саме тут дослідники знайшли відбитки невідомого науці радіодонта, який зовні нагадав їм «Тисячолітнього Сокола» — космічний корабель Гана Соло із «Зоряних війн». Тому й назвали її — Cambroraster falcatus («сокіл» латинською Falco, а англійською — Falcon). 

Схожих на фантастичний зореліт обрисів тварині надавав панцир, подібний до тих, що мають сучасні мечохвости. Але про те, що вони близькі родичі, не йдеться. Тварина була завдовжки приблизно 30 сантиметрів — досить великою як для тих часів.

Чубакка серед комах 

Кілька років тому ентомологи з Німеччини та Папуа Нової Гвінеї описали кілька нових видів довгоносиків, що мешкають на острові Нова Британія. Одного з довгоносиків вони назвали на честь Чубакки, того самого механіка з «Тисячолітнього Сокола», напарника Гана Соло — Trigonopterus chewbacca. 

Розмірами він точно не схожий на представника племені вукі — лише кілька міліметрів завдовжки. Але, на погляд дослідників, «цей вид має щільні лусочки на голові та ногах, що нагадує авторам про щільне хутро Чубакки». 

Довгоносики-джедаї

Наступна історія знову про довгоносиків із того самого роду Trigonopterus, де віднедавна є вид, названий на честь Чубакки. Цього разу на індонезійському острові Сулавесі знайшли понад сто нових видів довгоносиків. Деякі з них назвали на честь місцевості, де їх знайшли, а іншим дали назви з огляду на особливості їхньої будови.

Та нас найбільше цікавить Trigonopterus yoda, якого назвали на честь Йоди — одного з наймудріших джедаїв свого часу. Приводом для цього став його зеленуватий колір. 

Мурашки з Темного боку Сили 

Adelomyrmex vaderi — вид мурашок у гірських лісах на схід від Боготи, столиці Колумбії. У дослідників вони викликали асоціації з персоною Дарта Вейдера — джедая, що перейшов на Темний бік Сили.

Той, що ходить небом

У східній М’янмі та південно-східному Китаї мешкає вид гібонів, названий на честь Люка Скайвокера — головного героя оригінальної трилогії «Зоряних війн». Зовні цей вид дуже схожий на своїх родичів, тому його описали аж у 2017 році на основі не лише анатомічних, але й генетичних особливостей.

Відомо, що в Китаї мешкає приблизно 200 особин цього виду, а їхня чисельність у М’янмі невідома. Вид класифікується як такий, що перебуває під загрозою зникнення. 

Його латинська назва — Hoolock tianxing. Друге слово (це, власне, видова назва) складається з двох китайських лексем — «небо» й «ходити». Зоологи, які його описали, пояснюють вибір імені тим, що вони є палкими прихильниками «Зоряних війн». 

Грідо з великими очима

Наш наступний персонаж — сом Peckoltia greedoi. Свою видову назву він отримав на честь Грідо — мисливця за головами, що працював на Джаббу Гатта. Грідо з’являється в короткому епізоді класичної трилогії «Зоряних війн», де його вбиває Ган Соло. Якщо ви пам’ятаєте його незвично великі очі, то зрозумієте, чому автори наукового опису цього виду обрали саме таке ім’я — очі в цих риб справді великі. Мешкають тварини у річці Гурупі в Бразилії. 

Американський дослідник Джонатан Армбрастер, який разом із колегами зробив науковий опис цього виду у 2015 році, каже, що перегляд «Зоряних війн» у дитинстві став для нього досвідом, який вплинув на все життя. 

Павуки-штурмовики з Колумбії

Навіть сьогодні дослідники часто описують не лише нові для науки види, а й більші таксономічні категорії організмів (групи, до яких входять різні види). Це ще раз доводить, що ми й досі дуже погано знаємо, хто поруч із нами живе на планеті. 

Так, минулого року дослідники з Уругваю та Колумбії описали новий рід павуків, які мешкають на території Колумбії. Серед восьми видів, які вони досліджували, чотири не вдалося віднести до жодного з відомих родів. Очевидно, що всі чотири виявилися новими для науки видами.

Усіх їх дослідники об’єднали в рід під назвою Stormtropis на честь штурмовиків (stormtroopers) — воїнів Галактичної Імперії, що запам’ятовуються завдяки своїм оригінальним білим обладункам. Таку назву науковці обрали тому, що павуки схожі між собою, ніби ті воїни, і використовують налиплі на них часточки ґрунту як камуфляж. Цікаво, що деякі з цих павуків мешкають на висоті майже 3,5 тисячі метрів над рівнем моря.