Голова Комітету з питань гуманітарної та інформполітики, нардеп Микита Потураєв підтримав рекомендації громадянського суспільства до парламенту та уряду щодо реформ у сфері медіа. Про підтримку рекомендацій Потураєв повідомив під час прес-брифінгу «Рекомендації громадянського суспільства парламенту та Уряду щодо реформ у сфері медіа».

Зокрема, рекомендації під час онлайн-обговорення представили програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар Наглядової ради ПАТ НСТУ Вадим Міський та директорка ГО «Детектор Медіа» Галина Петренко.

За словами Потураєва, рекомендації є прийнятними і вони можуть бути вписані до закону.

«Ми рухаємось за графіком, які ми всі погодили, рекомендації починаємо опрацьовувати, коли буде вже текст оновлений, ми його обговоримо», – сказав Потураєв.

Зокрема, Уряду та парламенту пропонують врахувати наступні пропозиції (повний перелік на сайті РПР):

Щодо розвитку медійного саморегулювання та співрегулювання, зміцнення редакційної свободи:

• внести до законопроєкту «Про медіа» згадку про діяльність органів журналістського саморегулювання;
• внести до законопроєкту «Про медіа» визначення поняття медіаомбудсмена, як  працівника медіакомпанії, що опікується дотриманням прав аудиторії;
• уточнити норми законопроєкту «Про медіа», що стосуються органу співрегулювання, а саме: кількісного складу, механізмів його формування, ухвалення ним рішень, контролю за їх виконанням, взаємодії з Нацрадою, а також участі в ньому медіа, відмінних від телебачення, у тому числі невеликих гравців;
• скасувати п.3 ст.18 Закону України «Про статус народного депутата України» як такий, що втручається в редакційну незалежність медіа.

Щодо Суспільного мовлення:

• ухвалити законопроєкт №2576 щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України, врахувавши пропозиції НСТУ до ІІ читання (зокрема, дозволити НСТУ займатися спільним виробництвом контенту, запровадити оплату праці для членів наглядової ради відповідно до рекомендацій Ради Європи, дозволити витрачати кошти на підтримку діджитал-платформ та маркетингові потреби, дозволити займатися копродукцією, виправити помилки в обмеженнях на трансляцію реклами та ін.);
• зареєструвати законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу щодо запровадження більш надійної та передбачуваної моделі фінансування НСТУ відповідно до рекомендацій Ради Європи (фінансування зі спецфонду, що наповнюватиметься за рахунок надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом), що дозволить мовнику планувати свою діяльність більше, ніж на один рік;
• органам влади та посадовим особам утриматися від втручання у конкурс на посаду голови правління та роботу незалежної Наглядової ради Суспільного мовлення;
• не створювати нових каналів за бюджетні кошти поза системою Суспільного мовлення, відповідно до взятих країною зобов’язань перед Радою Європи;

Щодо протидії дезінформації:

• виокремити ключовий координаційний орган, що відповідатиме за стратегічну комунікацію як усередині країни, так і назовні. Важливо проводити безперервний моніторинг інформаційного простору, аналіз дезінформаційних атак, оперативно давати відповідь на них «одним голосом»;
• спрямовувати державне фінансування на вироблення продакшенами, телеканалами, незалежними онлайн-медіа соціально важливого розважального контенту, в якому були б закладені проукраїнські, демократичні цінності;
• вдосконалити правові вимоги та механізми відстеження фінансової прозорості медіа, зокрема сформувати обмежувальні заходи для тих ЗМІ, які мають непрозоре фінансування та / або російський капітал;
• ініціювати діалог із представниками глобальних технічних компаній (Facebook, Telegram, Viber та ін.), щоб разом шукати рішення, які базуватимуться на демократичних цінностях та захищатимуть основоположні права і свободи. Також працювати над технічною та правовою сторонами прозорості політичних та інформаційних кампаній у соціальних мережах;

Щодо розвитку медіаграмотності:

• збільшувати кількість бюджетних коштів, виділених на підвищення та популяризацію медіаграмотності, зокрема через систему освіти;
• підтримувати виробництво медіаматеріалів, що спонукають до вивчення медіаграмотності (наприклад, через програми Українського культурного фонду) для охоплення дорослого населення;
• додавати елементи вивчення медіаграмотності до різних предметів, роблячи її вивчення наскрізним;
• вдосконалити технічну інфраструктуру для поширення інформації (розвиток мереж поширення сигналу каналів Суспільного мовлення, розвиток українського мовлення на прикордонних територіях, розвиток технологій мобільного інтернету).

2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати.

Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня 2020 року дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада 2020 року заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.

Скріншот відео: Укрінформ/Youtube