«Настрій – бойовий». Фігурантка «справи Шеремета» Кузьменко подала документи до ЦВК

«Настрій – бойовий». Фігурантка «справи Шеремета» Кузьменко подала документи до ЦВК

25 Лютого 2021
2134
25 Лютого 2021
08:35

«Настрій – бойовий». Фігурантка «справи Шеремета» Кузьменко подала документи до ЦВК

2134
Кандидатуру Кузьменко висунув 15 лютого з’їзд партії «Європейська Солідарність».
«Настрій – бойовий». Фігурантка «справи Шеремета» Кузьменко подала документи до ЦВК
«Настрій – бойовий». Фігурантка «справи Шеремета» Кузьменко подала документи до ЦВК

Волонтерка, дитячий кардіохірург, кандидат медичних наук Юлія Кузьменко, яка є фігуранткою справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, подала до ЦВК документи для її реєстрації кандидатом на довиборах у Верховну Раду в окрузі №50 на Донеччині. Про це повідомляє пресслужба «Європейської Солідарності». 

За словами Кузьменко, 50-й округ – це її рідна Донеччина, де вона народилася і де з 2014 року багато їздила як волонтер.

«У мене бойовий настрій по життю, а останні півтора роки – він і зовсім бойовий. Плани – на перемогу в 50 окрузі. У Верховній Раді планую боротися з переслідуваннями за політично вмотивованими справами. Крім цього, в мене є плани стосовно медицини. Вважаю, що медик в парламенті не буде зайвим. Планів багато і є настрій їх здійснити», – сказала Юлія Кузьменко.

Крім цього, вона наголосила, що особливу увагу планує приділити проблемам людей, які працюють на шкідливому виробництві, зокрема шахтарів. Серед цих проблем, за її словами, те, що «на шахтах майже немає виробничого травматизму», бо виробничі травми не реєструють.

«У випадку травматизму шахтарів змушують йти на лікарняний або навіть у відпустку за власний рахунок. В подальшому вони не можуть отримати надбавки та інвалідність», – заявила Кузьменко.

У ЦВК прямої відповіді не надали, чи зможе Кузьменко балотуватись на довиборах в Раду, але зацитували низку статей із виборчого законодавства.  

«Не може бути висунутий кандидатом та обраний народним депутатом України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку», – говориться у відповіді ЦВК.

Проте Юлії Кузьменко наразі не оголошено вирок, і за статтею 62 Конституції України вона вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено. За законом кожен, хто має право балотуватись, робить це як самовисуванець, або ж від певної партії.

15 лютого Юлію Кузьменко висунула партія «Європейська солідарність» в окрузі №50 на Донеччині. 

Якби ж Юлія Кузьменко балотувалась як самовисуванець, то як кандидат була би зобов’язана особисто пред’явити ЦВК паспорт громадянина України та отримати визначені законом документи. І закон не дає самовисуванцям можливості надсилати документи поштою, електронною поштою або ж в інакший спосіб, що не передбачає особисту присутність.

Довибори у 50-му окрузі на Донеччині відбудуться 28 березня 2021 року.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства Шеремета: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь.   

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко, разом з нею був Андрій Антоненко, а Яна Дугарь фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним.  

22 травня 2020 року слідство у справі ймовірних виконавців вбивства було завершене. Розслідування щодо замовників виокремлене в іншу справу і наразі триває.

4 січня 2021 року «Білоруський народний трибунал», EUobserver та «Українська правда» опублікувала записи розмови від 11 квітня 2012 року, голоси на яких нагадують голос тодішнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева та голоси працівників контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа», з якими проводили інструктаж. Вони обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета.

У Міністерстві внутрішніх справ України кажуть, що ці записи відповідають нинішній версії слідства. Речник МВС Артем Шевченко додав, що на справі Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ці записи не позначаться. Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий висловив думку, що обвинувачених будуть намагатися прив’язати до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.

2 лютого 2021 року Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжні заходи Андрію Антоненку, Яні Дугарь та Юлії Кузьменко. Останню залишили під цілодобовим домашнім арештом. 

Фото: пресслужба «Європейської Солідарності»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2134
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду