З 16 січня набула чинності стаття 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відтепер мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова, тобто інформація про товари та послуги на території України надається українською.

Підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською.

Українською має подаватись інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. Але обсяг інформації українською не може бути меншим за обов'язковий, встановлений законом про захист прав споживачів.

Також може здійснюватися обслуговування клієнта не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.

Споживачі, яким відмовили в обслуговуванні українською, можуть звернутися зі скаргою до Уповноваженого із захисту державної мови. В офісі мовного омбудсмена такі скарги зобов’язані розглянути і відреагувати на них.

Детальніше про те, як і кому скаржитися на відмову обслуговувати українською - тут.

Як писав ДМ, в Україні запустили інформаційну кампанію щодо переходу сфери обслуговування на українську мову.

Нагадаємо, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект «Про функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 нардепів. Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав цей закон. 16 травня його опублікували в газеті «Голос України». 

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Міфи та правду про «репресивність» українського законодавства, «мовні патрулі», штрафи та «утиски російськомовних» - читайте тут.

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, дійшла висновку, що Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

У червні 2019 року стало відомо, що до КС звернувся 51 нардеп із вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів - Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття у багатонаціональній Україні. 3 листопада 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула подання щодо відповідності Конституції України закону про мову, проте рішення не ухвалила.