18:15
Понеділок, 23 Листопада 2020

Законопроєкт про дезінформацію не стоїть на порядку денному Мінкульту – Тарас Шевченко

627
Профільний парламентський комітет, можливо, повернеться до цього питання наступного року.
Законопроєкт про дезінформацію не стоїть на порядку денному Мінкульту – Тарас Шевченко
Законопроєкт про дезінформацію не стоїть на порядку денному Мінкульту – Тарас Шевченко

Законопроєкт про дезінформацію з каральними функціями, над яким працювало Міністерство культури, молоді та спорту зі складу попереднього уряду, не стоїть на порядку денному Міністерства культури та інформаційної політики з теперішнього уряду. Про це повідомив заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко 23 листопада під час онлайн-форуму «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», організованого Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ».

«Не всі проблеми можна вирішити законом, – вважає пан Шевченко. – Лише через закони ми навряд чи досягнемо цілі [протидії дезінформації]. Потрібен довгий, але важливіший шлях – навчати громадян критичного мислити, розрізняти дезінформацію та пропаганду». За його словами, саме такі завдання собі ставить програма з розвитку медіаграмотності, яку хоче впроваджувати Мінкульт.

Конкретики щодо міністерської програми медіаграмотності він не розповів, оскільки програма ще тільки розробляється. Але зауважив, що в Україні є багато громадських ініціатив у цій сфері, які слід піднести на вищий рівень. У приклад пан Шевченко навів всеукраїнський експеримент з упровадження наскрізної медіаграмотності в різні шкільні предмети. На його думку, цей проєкт слід вивести на загальнодержавний рівень.

Щодо протидії дезінформації він вважає доцільним регулювати не контент, а конкретну діяльність. Цю тезу підтримала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: наприклад, потрібно протидіяти діяльності ботоферм тощо.

Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що Україна разом із цивілізованим світом намагається захищатися на законодавчому рівні від неправдивої інформації. Нині українські парламентарі стежать за тим, як на практиці працюють французький і німецький закони, які є дискутивними і їхня подальша доля, за словами пана Потураєва, невизначена. «Можливо, ми повернемося до теми [закону щодо протидії дезінформації] наступного року», – додав пан Потураєв.

Нагадаємо, керівники громадських організацій «Детектор медіа» та «Центр демократії та верховенства права» під час онлайн-форуму «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса» висловили свої пропозиції щодо напрямків реалізації медійної реформи в Україні. Серед них – сталість Суспільного мовника, публічне обговорення запуску Euronews, прозорість фінансування медіа, ухвалення закону про медіа, вдосконалення закону про доступ до інформації, протидія дезінформації, розвиток дитячого контенту і співпраця з міжнародними онлайн-платформами.

На цьому ж форумі голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловив сподівання, що законопроєкт «Про медіа» буде винесений на розгляд Верховної Ради в кінці 2020-го або на початку 2021 року в узгодженій з усіма зацікавленими гравцями версії та буде підтриманий у залі. У планах профільного комітету – нові редакції законів про зовнішню рекламу та про рекламу.

Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко нагадав, що 1 грудня набере чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (Тромська конвенція). Він назвав ратифікацію Україною цього документа одним з найважливіших цьогорічних досягнень у медійній реформі.

Фото надані РПР

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
627
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2021 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду