Як вже повідомляв «Детектор медіа», Міністерство культури та інформаційної політики  ініціювало влітку розробку широкомасштабної державної програми щодо  медіаграмотності. До процесу були залучені представники багатьох громадських організацій, а також Держкомтелерадіо, Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти та науки.

Сьогодні Євгенія Кравчук повідомила, що вже завершився прийом заявок на посаду координатора цього проєкту, проводяться співбесіди, і вже до кінця року планують визначитися з проєктним офісом, «який менеджеритиме цю тему».

Також пані Євгенія нагадала, що програма «стосуватиметься різних аудиторій: дітей, журналістів та студентів у профільних вишах і населення загалом. Зараз все більшим є проникнення інтернету, і наші мами, бабусі стають користувачами смартфонів і  потрапляють у «джунглі». У людей старшого покоління є відчуття, що якщо щось сказали по телевізору або написали в газеті, то це є правда. Але соціальні мережі далекі від цієї правди».

За словами Євгенії, основною проблемою проєктів із медіаграмотності, які раніше реалізовувалися в країні, було їх невелике покриття населення України: «А у мене дуже простий КРІ: моя сусідка по дачі має знати про цей проєкт. Тоді ми зможемо бути успішними, і з цього буде якась користь».

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Валентин Коваль зазначив, що участь регулятора у цьому процесі можлива лише у якості розробки програм, але аж ніяк не їх реалізації:: «Міністерство культури та інформаційної політики найбільш доречний орган, щоб просувати проєкти з медіаграмотності. А Нацрада може долучитись як розробник певних програм. Бо медіаграмотність передбачає як роботу з аудиторією, так і з медіа. Можемо займатияь розробкою, а от реалізацією – ні. Фінанси через нас не ходять. І навіть гроші за ліцензії одразу йдуть у бюджет».

Євгенія Кравчук розказала, що проєкт планують запускати в основному за кошти донорів: «Окремої бюджетної програми на 2021 рік немає, є загальна програма 100 млн грн на усі заходи, які робить Мінкульт за різними напрямами. Це і просвітницькі компанії тощо. Це точно не повний бюджет. І я думаю, що левова частка – це будуть гроші донорів». Вона згадала про програми IREX та посольства, які зацікавлені у розвитку медіаграмотності в контексті гібридної війни.

«Конкретно сказати про бюджети не можу. Багато речей не потребують фінансування, а потребують політичної волі інших міністерств. Не проблема зробити звіт публічним, було би про що звітувати. Адже за всі ці роки на цю тему держава витратила 0 грн, 0 копійок, це все були гроші донорів», – додала вона.

Нагадаємо, організатором дискусії «Регулятор та саморегуляція: як взаємодіяти на користь аудиторії?» були Комісія з журналістської етики спільно з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення.