Колишній президент-утікач Віктор Янукович, бізнесмени й політики Андрій і Сергій Клюєви, олігархи Сергій Курченко, Дмитро Фірташ, Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, олігарх та експрезидент Петро Порошенко потрапили в поле зору проєкту FinCEN Files, який опублікував дані про підозрілі транзакції найбільших банків світу на суму близько $2 трлн.

Про це в колонці на «Українській правді» пише журналістка, співавторка розслідування FinCEN Files Тетяна Козирєва.

FinCEN (The Financial Crimes Enforcement Network) – це бюро Департаменту фінансів США, яке збирає «підозрілі фінансові транзакції» з різних причин (корупція, шахрайство, фінансування тероризму, торгівля зброєю чи наркотиками тощо).

За даними пані Козирєвої, FinCEN тривалий час був залучений до пошуку і повернення активів «сім'ї Януковича». Коли FinCEN моніторив підозрілі транзакції Януковича і його найближчих соратників, то в їхнє поле зору потрапив і американський політтехнолог Пол Манафорт, який пізніше очолив президентську кампанію Дональда Трампа в США. У 2018 році репорт FinCEN на пана Манафорта передали до Департаменту юстиції у межах розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії у вибори США 2016 року. У 2019 році Пола Манафорта засудили за шахрайство й ухилення від сплати податків, а також за лобізм в інтересах клієнтів з України.

Більшість матеріалів FinCEN, які отримав Департамент юстиції на запит спецпрокурора Мюллера, потрапили до журналістів американського видання BuzzFeed News та Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів ICIJ, які їх проаналізували та опублікували. Журналісти аналізували дані понад рік. Крім того ICIJ розповсюдила матеріали серед 108 новинних організацій у 88 країнах.

Обравши Україну на інтерактивній карті FinCEN Files, можна побачити 489 транзакцій, надісланих і отриманих через українські рахунки на загальну суму 500 мільйонів доларів.

«Натиснувши "покажіть мені банки", можна побачити довгий список банків, через які пройшли усі ці підозрілі транзакції. Є серед них і "Приватбанк", який ще донедавна був у власності Ігоря Коломойського, і вже збанкрутілий "Надра банк" Дмитра Фірташа, і "Перший міжнародний банк" Ріната Ахметова...», – пише Тетяна Козирєва.

За даними матеріалів FinCEN, український олігарх Дмитро Фірташ та підконтрольні йому компанії просунули мільярди доларів через світову фінансову систему, великі американські та британські банки. Перші підозрілі операції Фірташа, які потрапили до FinCEN Files, датовані ще 2003 роком. «У серпні 2008-го компанія Фірташа Bothli Trade AG надіслала $78 101 на банківські рахунки Періясамі Сандералінгама, який і допоміг Фірташу підкупити індійських чиновників, згаданих в обвинуваченні уряду США», – пише журналістка.

У 2017 році JPMorgan Chase прозвітував FinCEN про $230 млн підозрілих транзакцій компанії Андрія Клюєва NoviRex Sales LLP. Тетяна Козирєва нагадує, що саме NoviRex оплачувала політичні консультації для Партії регіонів від Пола Манафорта. Частина переказів, пов'язаних з Манафортом, була замаскована під оплату комп'ютерного обладнання, йдеться у звіті банку.

«Файли FinCEN також містять звіт представників правоохоронних органів України, де детально описана мережа офшорних компаній, пов'язаних з бізнес-операціями Клюєва, які розслідуються за підозрою у відмиванні та розкраданні бюджетних коштів. Зокрема йдеться про придбання сім'єю Клюєвих президентської садиби "Межигір'я", де проживав Янукович», – пише журналістка.

З 2012 по 2017 рік Bank of New York Mellon звернув увагу правоохоронних органів США на $263 млн підозрілих транзакцій компаній, підконтрольних Ігорю Коломойському. «Зокрема йдеться про британську компанію Claresholm Marketing Ltd, яка посідала центральне місце в схемі відмивання грошей Коломойського із “Приватбанку” протягом 2006-2016 років. Ця схема детально описана у судовому позові “Приватбанку” на адресу українського олігарха у штаті Делавер, США», – звертає увагу пані Козирєва.

Загалом у FinCEN Files оприлюднено дані понад 200 тис. підозрілих транзакцій найбільших банків світу на суму близько $2 трлн. Масив даних охоплює період з 1999 по 2017 роки.

Фото: «Укрінформ»