Від перекладача: Пандемія коронавірусу поглинула шпальти й вебсторінки багатьох видань і мовників, і цей процес триває. Паралельно в усьому світі, і в Україні також, триває аналіз найкращих (і найгірших) журналістських практик у висвітленні пандемії. «Детектор медіа» вже публікував поради для журналістів громадської ініціативи «Ти можеш врятувати» і поради International Journalists’ Network, розповів про Survival Kit для медійників, що його ініціювала Media Development Foundation, підтримав сайт ІМІ для журналістів щодо роботи під час пандемії «Антиковід. Гід для медійників», а також розробив власні рекомендації щодо того, чи можна в медіа називати імена хворих на COVID-19.

Такий самий процес відбувається і в інших ньюзрумах, розташованих в інших країнах. Зокрема, свої рекомендації в рамках проєкту «Reframe» оприлюднила американська медіаініціатива «Resolve Philly», зусилля якої спрямовано на покращення точности й достовірности місцевої журналістики, а також більш автентичне представлення в журналістських матеріалах стереотипізованих чи малопредставлених соціальних груп. Особливості цих рекомендацій: великою мірою вони базуються на результатах наукових досліджень того, як змінюється сприйняття новин завдяки ґаджетам та соціальним мережам. Тому ми вирішили перекласти їх основну частину «Framing Your Story» — із дуже незначною адаптацією, додавши кілька українських прикладів, але залишивши посилання на матеріали про згадані дослідження.

Ми живемо в безпрецедентний час, і наші аудиторії перевантажені інформацією. Ми маємо переосмислити способи подання новини, щоб аудиторії отримували те, чого вони потребують, і водночас — ми не завалювали їх інформацією. Рекомендації, вміщені нижче, зосереджені на тому, як ваша аудиторія звикла споживати новини, щоб ви могли відповідально вибудовувати кожен матеріал та формулювати якомога зрозуміліші повідомлення. Пандемія коронавірусу — це комплексна історія, й тепер важливіше, ніж будь-коли, щоб наші журналістські матеріали були ефективними і зрозумілими.

Зміст

☞ Викладайте матеріал та форматуйте сторінки так, наче аудиторія ніколи раніше не бачила вашого висвітлення теми

☞ Створіть словничок-глосарій і часто посилайтеся на нього в повідомленнях

☞ Пишіть заголовки так, наче, крім них, ваша аудиторія нічого не побачить

☞ Обирайте фото так, наче аудиторія не побачить підписів під ними

☞ Не натякайте на те, що дії, спрямовані на припинення поширення хвороби, продиктовані страхом, якщо вони ґрунтуються на логіці чи рекомендаціях

☞ Не перетворюйте відстежування нових випадків інфікування коронавірусом на перегони

Викладайте матеріал та форматуйте сторінки так, наче аудиторія ніколи раніше не бачила вашого висвітлення теми

Коли видавалося, що цілі громади щодня читали газету, ви могли обґрунтовано припускати, що люди в курсі останньої інформації щодо основних новинних тем. Сьогодні велика частина аудиторії дізнається новини, переглядаючи заголовки, виловлюючи новини в соцмережах та читаючи лонгриди, і 37 % американців кажуть, що переважно вони натикаються на новини й інформацію, а не активно шукають її. До того ж часом деякі американці активно уникають новин.

Вам доведеться припускати, що ваша аудиторія підходить до кожного матеріалу а) не маючи жодного або маючи дуже обмежене знання про те, що відбувається, або б) збита з пантелику тим, що коїться — бо для багатьох людей це відповідатиме дійсности. Не переймайтеся тим, що ви забагато пояснюєте або що «пояснюєте на пальцях» — ваша аудиторія оцінить свою добру поінформованість про цю тему величезного масштабу, яка постійно розвивається. Щось може виглядати повторенням для вас, але не для пересічного читача, не одержимого новинами.

Що допоможе

☞ Створюйте бічні панелі, виноски чи врізки, які в кожному наступному матеріалі посилатимуться на попереднє висвітлення теми. Це краще, ніж покладатися на звичайні посилання, — читачі менше їх помічають, коли переглядають сторінки з мобільних пристроїв.

☞ Оновлюючи матеріали, використовуйте підзаголовки, форматування тексту й перелік за пунктами, щоб виділити нову інформацію або послатися на попереднє висвітлення.

☞ Створюйте тематичні сторінки, які містять посилання на ваші трансляції, супровідні матеріали, глосарії, звернення до аудиторії та будь-яку іншу інформацію за цією темою.

☞ Вміщуйте посилання на оновлення до тих старих постів у фейсбуку, які продовжують читати, й оновлюйте гілки під постами у твіттері. (Або, ще краще, видаляйте твіти із застарілими, хибними повідомленнями, щоб не дозволяти поширюватися неправдивій інформації).

Поки кількість встановлених випадків захворювання зростає й дедалі більше громад стикаються з наслідками пандемії — очікуйте на нових відвідувачів вашого сайта, які лише починають відстежувати найсвіжіші оновлення щодо Covid-19. Подумайте, чи не варто створити сторінку «Почніть звідси» зі статтею, яка би пояснювала:

• основну інформацію про вірус: його походження та як він поширюється;
• що робити, якщо в людини є симптоми захворювання;
• як захиститися;
• скільки випадків зафіксовано у вашій громаді;
• які попереджувальні заходи вжито центральними й місцевими органами влади;
• якою є ситуація з доступом до найнеобхіднішого, як-от їжі та ліків, у вашому регіоні;
• чи створено якісь плани допомоги трудящим та бізнесам, які відчують на собі наслідки пандемії.

Створіть словничок-глосарій і часто посилайтеся на нього в повідомленнях.

Матеріали про пандемію коронавірусу наповнені медичним жаргоном і термінами з нечіткими визначеннями. Не вважайте самоочевидним, що ваша аудиторія розуміє ці терміни. Створіть словничок (глосарій), у якому поясніть кожен із них. Вміщуйте його у всіх своїх матеріалах про пандемію, в ідеалі — у вигляді бічної панелі чи приміток або хоча би посилання на словникову сторінку чи пост. Багато хто з аудиторії заходитиме на ваш матеріал через посилання в соціальних мережах, і вони можуть потребувати визначення незнайомих термінів — а може, ці читачі просто не бачили раніше окремого глосарію за цією темою.

Дуже важливо пояснити, чому зроблено саме такий вибір тих чи інших визначень. Наприклад: «МОЗ визначає коронавірус як…», «У наших матеріалах, ми використовуємо у першій згадці про хворобу її назву "Covid-19", а далі за текстом — слово “коронавірус”». Ньюзруми не використовують деякі терміни в тому самому значенні в різних матеріалах, заголовках та постах у соцмережах. Тож читачам доведеться здогадуватися, чому тут використано «спалах» замість «поширення», які мають дуже відмінні відтінки значень. Прозорість будує довіру, друзі.

Хороші приклади глосаріїв:

☞ Основна інформація про коронавірус Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC’s Coronavirus Summary);

☞ Тематичний посібник Associated Press (AP Stylebook’s Topical Guide);

☞ Філадельфійська медіаорганізація WHYY: Вивчення мови коронавірусу та епідеміології (Learning the Language of Coronavirus and Epidemiology);

☞ Cleveland.com: Ваш путівник до мови пандемії (Cleveland Plain Dealer: Your Guide to the Language of a Pandemic);

☞ New York Times: Глосарій термінів коронавірусу (New York Times: Coronavirus Terms to Know).

(Україномовних спроб створення глосарію не так багато. Можна вказати, наприклад, матеріал Deutsche Welle «Коронавірус: медична термінологія зрозумілою мовою». — Прим. пер.)

Жаргон, який варто регулярно відшліфовувати

Ці терміни є підступними, і деякі з них — дуже подібні. Вивчити визначення один раз не означає запам’ятати його:

• новий коронавірус, SARS-CoV-2, і хвороба, яку він спричиняє, Covid-19;
• карантин, ізоляція й соціальне дистанціювання;
• епідемія й пандемія;
• поширення / зараження / інфікування;
• згладжування кривої.

(З того, що трапляється в українських медіа, можна запропонувати також:

• летальність і смертність;
• субфебрильна температура;
• надзвичайна ситуація та надзвичайний стан;
• маска й респіратор та ін. — Прим. пер.)

Пишіть заголовки так, наче, крім них, ваша аудиторія нічого не побачить (бо часто це — правда)

Під час пандемії, коли неправдива інформація поширюється швидко, недостатньо створювати заголовки, які «провокують» прочитати решту матеріалу або позбавлені контексту. Ви маєте припускати, що пересічний представник чи представниця вашої аудиторії сприймає висвітлення теми винятково через заголовки — бо цілком можливо, що так і є. Це так само стосується постів у соцмережах, тож зважайте на супровідний текст. (До речі, люди, які виловлюють із соцмереж уривки з новин, мають тенденцію бути надто впевненими у власних знаннях.)

Це особливо важливо, якщо заголовок містить цитату, зокрема таку, що вводить в оману. Якщо читачі не читатимуть увесь матеріал або якщо заголовок не надаватиме контексту, який вказуватиме на оманливий зміст цитати, — в них може залишитися хибне враження. Дослідження показали, що оманливі заголовки негативно впливають на здатність читачів згадати подробиці матеріалу. (Ну й нагадаємо: якщо ваш заголовок лише цитує або переповідає неправдиву інформацію від публічної особи, то це — не новини. Це просто дезінформація.)

Якщо ваш заголовок лише цитує або переповідає невірну інформацію від публічної особи, то це — не новини. Це просто дезінформація

Наприклад, матеріал, початок якого наведено нижче, спершу мав такий заголовок: «Коронавірус: “Я, без сумніву, важче хворів на грип”». У ньому йдеться про неважкий перебіг інфікованости коронавірусом в одного чоловіка. Але заголовок і твіт цього матеріалу безвідповідально поставили цитату на змалювання такого досвіду після слова «коронавірус», наче перебіг захворювання не є важким для всіх інфікованих. Ми знаємо, що це не так. Звісно, можна стверджувати, що з технічної точки зору заголовок точно відображає зміст матеріалу — але, знову-таки, багато хто може не прочитати його повністю! (Пізніше заголовок було змінено на «Коронавірус: "Найгірше — це неконтрольований кашель"». — Прим. пер.)

Заголовок матеріалу: «Коронавірус: “Я, без сумніву, важче хворів на грип”»

«Коронавірус: "Найгірше — це неконтрольований кашель"»

Інший приклад: не перетворюйте інформацію, яка може врятувати життя, на клікбейт, як це робить вміщений нижче заголовок із Wall Street Journal «Коронавірус у порівнянні до грипу: Який вірус смертельніший?»

Відповідь на це питання така: «Уся наявна інформація вказує на те, що смертельнішим є коронавірус, і то набагато», — і читачі заслуговують отримати цю інформацію зараз, а не по тому, як клікнуть і прочитають матеріал.

Подібні заголовки траплялися і в українських виданнях

Обирайте фото так, наче аудиторія не побачить підписів під ними (бо може й не побачити)

Підписи під фото необхідні, щоби пояснити точний контекст — коли й де зроблено світлину. Однак через перевантаження інформацією ви не можете бути певними, що аудиторія зупинятиметься, щоби прочитати їх. У соціальних медіа, звідки багато хто отримує новини, підписів можуть навіть не побачити. Треба будувати вибір усіх фото на тому, що аудиторія розумітиме із самої лише світлини.

Це означає уникати використання в якості узагальнених символів пандемії стокових фотографій, подібних до таких:

• люди з азійських країн чи громад — ці фото стигматизують такі групи й можуть розпалювати ксенофобію. (Див. рекомендації AAJA — Асоціації азійсько-американських журналістів — щодо висвітлення тематики коронавірусу.);
• спорожнілі полиці продуктових магазинів. Фото порожніх полиць хлібного відділу, вирване з контексту, може налякати аудиторію, підштовхнувши її до думки про нестачу у громаді їжі та інших товарів першої необхідности, хоча це й не відповідає дійсности. (Навіть під час карантину багато продуктових і надалі відчинені й заповнені товарами.)

Крім цього, подумайте, чи варто використовувати одне й те саме стокове фото для різних матеріалів (особливо оту картинку коронавірусу, яку використовують геть усі!): читачі можуть «осліпнути» щодо нього і вважати, що вони вже читали цей матеріал; подібним є ефект явища «банерної сліпоти».

Не натякайте на те, що дії, спрямовані на припинення поширення хвороби, продиктовані страхом, якщо вони ґрунтуються на логіці чи рекомендаціях

Багато закладів та шкіл тимчасово припиняють роботу, а заходи скасовують по всіх Сполучених Штатах. Однак якщо ви пишете, що це відбувається «через страх коронавірусу» чи якось так, —це проблема. Слово «страх» створює враження, наче організації ухвалюють рішення на підставі паніки чи емоцій, тоді як насправді вони ухвалюють рішення, які ґрунтуються на найкращих практиках, урядових рекомендаціях, та раціональних зусиллях сповільнити поширення інфекції. Це варто відобразити у вашому матеріалі.

В українських виданнях теж можна побачити зловживання емоційними означеннями

Використовуйте «через коронавірус» із розумом: якщо ви говорите про щось невелике чи специфічне для місцевої громади, читачі можуть припустити, що когось із залучених людей інфіковано коронавірусом, коли про це може не йтися.

Альтернативи, які можна розглянути

☞ «Зачинено через поширення коронавірусу»;

☞ «Припинили роботу, щоби співробітники залишалися вдома»;

☞ «Скасовано, щоб обмежити близькі контакти під час спалаху коронавірусу»;

☞ «Відчинено, попри спалах коронавірусу».

Не перетворюйте відстежування нових випадків інфікування коронавірусом на перегони

Повідомлення про кількість людей, інфікованих коронавірусом у тій чи іншій громаді, без відповідного контексту створює ризик перетворення важливих оновлень інформації на перегони. Обговорюючи випадки (підтверджені чи припущені) коронавірусу у вашій громаді, наголошуйте, що це —лише відомі випадки. Тестування на коронавірус у США значно відстає від інших країн (до переліку «інших країн» автори точно не включили Україну. — Прим. пер.) і дуже відрізняється в різних регіонах.

Найпевніше, припущення, що у вашій громаді виявлено всі випадки, є просто хибним. (Як сформулював один професор Університету Джона Гопкінса: «На кожен підтверджений випадок інфікованости є, напевно, ще від 25 до 50 людей з вірусом»). Неважко уявити, що частина аудиторії плутатиме підтверджені випадки з усіма, як є насправді, — і це може призвести до оманливої надії, що ці люди є менш загрожуваними, ніж громади, що вже зазнали сильніших втрат.

Крім цього, інформування про нові повідомлені випадки має підкреслювати наступне:

• ґрунтуючись на всьому, що ми знаємо про поширення вірусу як людьми, які мають симптоми, так і безсимптомними, а також рівень тестування у США (і в Україні. — Прим. пер.), ці повідомлення не є дуже достовірним індикатором того, наскільки коронавірус насправді поширений у вашій громаді;
• зміну в кількости випадків від попереднього разу, коли ви надавали оновлену інформацію;
• скільки людей у регіоні, про який ідеться, було протестовано на коронавірус (в українських регіонах ця опція наразі практично малодоступна. На жаль. — Прим. пер.);
• значущість цих випадків для ширшої спільноти. Чи самоізолюються члени родин тих, хто контактували із інфікованими; чи йдеться про зараження коронавірусом у спільному просторі, як-от на конференції чи у церкві;
• якими є прогнози зростання кількости повідомлених випадків і якими є підстави таких прогнозів (збільшення кількості тестів, досвід інших країн).

Альтернативи формулюванню «нові випадки»:

☞ нові повідомлені випадки;

☞ нові виявлені випадки;

☞ відомі / встановлені випадки;

☞ випадки, підтверджені натепер.

Зауваження щодо «сплеску» і «зростання»

Повідомляючи про збільшення кількості підтверджених випадків коронавірусу у вашій громаді, уникайте узагальнених термінів на кшталт «зростання», «сплеск» чи «поширення», на користь точніших змалювань, які показують, наскільки змінилася ситуація. Якщо за ніч у вашій громаді стало вдвічі більше підтверджених випадків — це критична інформація. Змалювання цієї ситуації словом «зростання» не надає точної картини, але лякає достатньо, щоб люди припинили сприймати таке повідомлення.

Додаткові ресурси (англійською — дивіться наприкінці тексту оригіналу. — Прим. пер.)

Дослідження, на які ми спиралися (на випадок, якщо ви лишаєтеся вдома й маєте час та натхнення) (англійською — дивіться наприкінці тексту оригіналу. — Прим. пер.)

Переклав Максим Буткевич

Фото: qha.com.ua