На фейкову новину звернув увагу проєкт «По той бік новин», оприлюднивши скріншот новини від УНІАН.

«Немає препаратів для профілактики коронавірусу, є багато шарлатанів, які намагаються нажитися на паніці навколо коронавірусу. Якщо немає офіційних публікацій досліджень, то такі заяви потрібно сприймати дуже критично», - йдеться в повідомленні проєкту.

«По той бік новин» у своєму твердженні про поширення фейку посилається на матеріал сторінки MED GOblin. Там у дописі 2017 року пояснюється, чому «Декасан», який фактично рекламується у новині УНІАН, не є дієвим проти коронавірусу. 

За інформацією MED GOblin, роботи зарубіжних науковців щодо застосування «Декасану» у лікуванні людей відсустні. Є кілька робіт вітчизняних лікарів, але в них використані комерційні назви і їхні тексти опубліковано на сайті виробника, тому їх не можна вважати джерелом об'єктивної інформації.

Крім того, один з авторів у роботі про цей препарат згадує рекомендації Surviving Sepsis Campaign, але насправді «Декасану» в ціх рекомендаціях немає.

В інструкції виробник стверджує, що не виявлено вірусів, які були б стійкими до дії препарату.

«Мабуть тому шо не старались виявити. Навіть виходячи з механізму дії, декасан впливає на фосфоліпідну оболонку. Відтак, віруси, що не мають подібних структур, будуть нечутливі. Ось, будь-ласка, робота вказує, що декасан зовсім не діє, зокрема, на респіраторні аденовіруси», - зазначили експерти MED GOblin.

За їхніми словами, це не єдине хибне твердження до інструкції препарату.

«Про декасан робіт мало. Але про клас четвертинних амонієвих сполук QAC (куди належить наш покорний слуга) - предостатньо. Ось вам робота з далекої Малайзії. Величезна частота генів резистентності до QAC у Acinetobacter baumannii. Хто знає що це за тварь - зрозуміє весь жах ситуації. Ось тут можна подивитись, як резистентність до QAC наростає в американського MRSA. Знову ж, хто в темі - той зажуриться. Когось не вистачає.. А! Синьогнійної палички! Будь ласка. У опікових пацієнтів Pseudomonas aeruginosa прям по-багатому наділена генами резистентності до QAC. І питання цієї резистентності (зокрема для QAC ) зовсім не нове! Тут можна прочитати фул-текст публікацію, де є все про антисептики. І про всі неоднозначні моменти, з ними пов'язані», - пише MED GOblin.

Також є посилання на доповідь норвежців по QAC за 2009 рік. Вчені тоді заявили, що збільшення резистентності до цього класу антисептиків - загальновідоме. Вони висловили думку, що треба зменшувати використання цих сполук, зокрема у косметологічній продукції.

Виробник «Декасану» стверждує, що препарат нібито збільшує чутливість мікробів до антибіотиків. Але насправді використання QAC спричинює ріст і розповсюдження перехресної резистентності до фторхінолонів.

«Про декасан нічого не відомо. Жодних фактів, жодних таблиць чутливості, жодної статистики. Лише кишенькові дослідження, і голослівні твердження виробника (місцями відверто неправдиві). Але вдумайтесь на хвильку: препарат застосовується вже 45 років. На совкових теренах - надзвичайно широко. Весь світ гуде про ріст резистентності до цього класу сполук, і їх вплив на збільшення антибіотикорезистентності», - резюмували в MED GOblin.

Матеріал про нібито ефективний засіб профілактики коронавірусу досі є на сайті УНІАН. Його прочитали більше 14 тис. користувачів. Видання посилається на думку доктора медичних наук, завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології Вінницького НМУ ім. М.Пирогова Валентина Ковальчук та завідувачки кафедри вірусології Нацакадемії післядипломної освіти ім. Шупика, професора Ірини Дзюблик.

За офіційними даними Міністерства охорони здоров'я України, рекомендованих лікарських засобів, призначених для профілактики чи лікування коронавірусної інфекції, не існує. Пацієнтам надається симптоматичне лікування.