16:00
Субота, 22 Лютого 2020

Кінорежисер Вернер Герцог: «Кінематограф — це в моєму випадку форма життя»

908
Легендарний німецький режисер розповів, як ставиться до стримінгу та блокбастерів, найкращих акторів своїх фільмів та ризик.
Кінорежисер Вернер Герцог: «Кінематограф — це в моєму випадку форма життя»
Кінорежисер Вернер Герцог: «Кінематограф — це в моєму випадку форма життя»

77-річного Вернера Герцога (Werner Herzog) — кінорежисера, сценариста, актора та продюсера, зазвичай включать до когорти головних представників «нового німецького кіно». А сам він називає себе «дуже баварським режисером», хоча живе в Лос-Анджелесі. Лауреат численних нагород, пан Герцог зняв понад 70 стрічок, серед яких і голлівудські — із зірковим складом, і потужна документалістика, і глибокі авторські висловлювання. Нагадаємо читачу лише кілька: «Строшек», «Фіцкарральдо», «Крик каменю», «Поганий лейтенант», «Зустрічі на краю світу» та інші. Його роботи досліджують внутрішній світ людини, усе неординарне навколо нас, а ще в них багато замилування природою.

У грудні Вернер Герцог отримав почесну нагороду Європейської кіноакадемії (European Film Academy) «За прижиттєві досягнення». Її йому вручив співвітчизник та колега Вім Вендерс під час церемонії нагородження «Європейський кіноприз» у Берліні. Останній розповів, що познайомився з Вернером Герцогом іще студентом.

«Відтоді ми були друзями, а не антагоністами. Мене захоплює твоя сміливість і повна незалежність. Я люблю тебе за чесність, упертість і підтримку молодих кінодіячів, а ще за твій чудовий акцент. Але найбільше люблю за нескінченний ентузіазм. Ти такий самий, як 50 років тому. Справжній боєць. У час, коли стільки речей випадкові чи фейкові, ти — цілісність», — зазначив Вім Вендерс, режисер фільмів «Небо над Берліном», «Париж, Техас», «Сіль Землі» та інших.

Вім Вендерс і Вернер Герцог у вечір вручення «Європейського кіно призу» 7 грудня 2019 року. Фото Еви Фердинес (EFA)

Вернер Герцог стверджує, що не озирається назад, дивиться мало кіно — бо поспішає знімати своє, і занепокоєний тим, що молодь мало читає. Ці зізнання він зробив у розмові з журналістами, які висвітлювали «Європейський кіноприз». А ще поділився думками про…

… блокбастери — й чи можна їх уважати кінематографом

Це специфічний формат кіно. Це так само, як спитати в Шекспіра, чому він писав і драматичні твори, й сонети. Тепер дискутують, чи фільми Марвел — це кіно. Мартин Скорсезе каже ні, Френсіс Форд Коппола теж. Я дивлюся на все це тверезим поглядом, і очевидно, що кінематограф дуже змінюється.

Я чітко це усвідомив із розмови з 14-річною донькою однієї моєї акторки. Я спитав її: «Які фільми за участі своєї мами ти дивилася в кінотеатрі?». Вона сказала, що бачила тільки кілька фільмів із матір’ю, бо їй це трохи незручно. І додала: «Я не ходжу в кіно». Я спитав: «Чому?». Вона відповіла, що ані вона, ані її подружки не ходять до кінотеатрів. Я знову спитав: «Чому?» І дівчинка сказала: «По-перше, бо там темно, а по-друге, бо навколо незнайомі люди». Це дуже серйозна відповідь. І мова про ціле таке покоління. Яке, до речі, вже не читає книжок.

… зміни, які інтернет приніс у кіноіндустрію

Ці зміни — неминучі. Ця ера вже настала й будь-які спроби зупинити цей процес не працюватимуть. Каннський кінофестиваль пробував ігнорувати фільми, доступні в сервісі Netflix, але довго така політика не протривала.

Я не налаштований ностальгічно щодо цього питання. Звісно, я люблю ходити в кіно. Але вважаю перевагою те, що більшість моїх фільмів тепер можна знайти в інтернеті. Принаймні близько 50 моїх стрічок. Завдяки онлайну сьогодні я отримую захопливі листи від 15–17-річних підлітків, які діляться враженнями про мої фільми. Наприклад, фільм «Кожен за себе, а Бог проти всіх», який я зняв, ще коли їхні батьки не народилися! Це фантастично!

… важливість читання і класичної освіти

Коли до мене приходять студенти, які вивчають кіно, я кажу їм: «Якщо ви хочете знімати фільми — читайте, читайте, читайте, читайте!». Я вивчав латину та давньогрецьку мови, античну літературу. Це мій культурним бекґраунд, який виявився дуже важливим. Така освіта дає концептуальне бачення, дозволяє розуміти, ким ми є, розуміти причини подій. Завдяки такому глибокому корінню я «читаю» наш теперішній час краще, а деякі люди бачать лише ті речі, які на поверхні.

Вернер Герцог під час зйомок фільму «Світанок-порятунок» 2007 року. Фото: ukpicturesent.com

… природу в своїх фільмах

Я краще функціоную, коли я надворі. Я ніколи не знімав фільм у студії. Та не всі мої фільми про природу чи про стосунки людини та природи. В останньому повнометражному фільмі дія відбувається на платформі швидкісного потяга в Токіо й у парку (йдеться про фільм «Family Romance, LLC». — Ред.). Але, звісно, деякі з моїх найбільших проєктів були зняті в дикій природі: в Амазонії, в Сахарі, в Арктиці.

… перегляд фільмів та опер

Оскільки я активно знімаю кіно, то майже не дивлюся його. Я достатньо чітко бачу картинку, яка мені потрібна. Мені вже не треба відстежувати, що роблять інші, й порівнювати себе з ними.

Ще кумедніше з оперою. Я дуже люблю оперну музику. Але сам був глядачем в оперному театрі, може, тричі в житті. Слухаю опери в записі — й бачу перед собою цілий світ, який втілюється в цій музиці. Мені не треба ходити для цього до театру. Ті вистави, які я бачив, були геть кепськими.

… головних акторів зі своїх фільмів

Я зняв багато фільмів із Клаусом Кінські («Агірре, гнів Божий», «Войцек», «Фіцкаральдо», «Зелена Кобра» та ін. — Ред). Це була дуже насичена й часом непроста співпраця. Іноді навіть небезпечна для наших особистих стосунків — настільки ми були в піднесеному стані, шукали межі можливого. Але я не можу сказати, що він змінив моє життя чи я його.

Вернер Герцог, Клаудіа Кардінале та Клаус Кінскі на зйомках фільму «Фіцкарральдо» 1982 року. Фото: DW

Найкращим актором, із яким я коли-небудь працював, був Бруно Ес. Він зіграв у моїх фільмах «Кожен за себе, а Бог проти всіх» та «Строшек». Такої глибини, пафосу та правдивості я не бачив на екрані ані до, ані після.

… роботу з голлівудськими зірками

Співпраця з Ніколасом Кейджем («Поганий лейтенант») та Ніколь Кідман («Королева пустелі») була найлегшою, яку ви тільки можете уявити! Бо вони — неймовірні професіонали. Інакше й бути не може: вони б не досягли такого статусу в кіноіндустрії.

Ніколь Кідман — чудова товаришка, безстрашна людина й працеголік. Ніколас Кейдж має щось таке, чого ні кого іншого з акторської братії немає. Якусь дивну, неспокійну, загадкову глибину, загадкову. Беручись до фільму «Поганий лейтенант», ми влаштували справжню змову: він не погоджувався підписувати контакт, якщо не я буду режисером, а я відмовлявся, якщо цю роль виконуватиме хтось інший. Стали міцною командою, яка не дозволяла продюсерській компанії нав’язувати своє бачення. Дуже комфортною була робота й із Крістіаном Бейлом…

… одну зі своїх акторський ролей

Я зіграв лиходія у фільмі «Джек Річер» (стрічці Крістофера МакКуоррі 2012 року. — Ред). Від мене нічого не вимагалося, окрім того, щоб бути настільки страхітливим для аудиторії, наскільки це можливо. Я знав, що зможу. Щоправда, вийшло настільки моторошно, що одну з моїх сцен вдвічі скоротили. Хоча там не було насильства, сексу чи лайки. І без цього вона виявилася дуже страшною. Дотепер ні в кого, я думаю, немає відповіді, завдяки чому той чи інший персонажа з екрана вселяє у глядача такий страх. Це загадка.

… чи надихає небезпека й відчуття страху

Ні, вони мають бути мінімізовані під час роботи над фільмом. Це непрофесійно. Все, що є непередбачуваним, є непрофесійним. А ризики — зависокі. Я намагаюся триматися від цього подалі.

Багато хто дорікав мені, що я часто ризикую життям моїх акторів і членів команди. Але це не так. Жоден з акторів, які знімалися в понад 70 моїх фільмах, ніяк не постраждав. Узагалі я не та людина, яка прагне пригод чи ризику, хоча й добре себе демонструю в небезпечних ситуаціях.

… про свої найважливіші свої фільми

Я робоча людина й не маю звички особливо озиратися назад. Іноді я навіть питаю свого брата й колегу Луку Степетича: «Я справді зняв усі ці фільми чи мені все це нафантазувалося, а насправді це ти все це зробив?». А він відповідає: «Ні, все це зробив ти, і в нас є докази цього, усі контракти та папери!». Часом я таки усвідомлюю, що лишив певний помітний слід.

А от головні фільми серед усіх, які я зняв, назвати не просіть. Я найгірший з усіх суддів! Часто інші режисери кажуть: «Я ненавиджу свій останній фільм, хочу досягати нових горизонтів, але не виходить»… Я ж люблю всі без винятку свої роботи. Кінематограф — це в моєму випадку не лише професія, а форма життя.

… про ставлення до нагород «за досягнення»

Ти не маєш отримувати такі нагороди, коли маєш більше роботи, ніж 30 чи 40 років тому! 40 років тому я випускав один фільм на рік, іноді два. А за останній рік випустив три повних метри. І тепер замість того, щоб отримувати нагороду тут, я мав би бути в Лос-Анджелесі й монтувати свій новий фільм. Я справді дуже інтенсивно працюю. Краще б отримувати такі нагороди, коли вже не маєш справ і мусиш виїжджати на сцену в інвалідному кріслі!

Ця нагорода не робить фільми, які я зняв, кращими чи гіршими. Як і критична рецензія не робить стрічку поганою, а схвальна — доброю.

Фото: EFA/EPA

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
908
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду