Заяву опубліковано на фейсбук-сторінці організації «Рух опору капітуляції», а також у блозі Володимира Огризка на «Українській правді» (українською та англійською мовами). 

Учасники Мюнхенської конференції з безпеки, що пройшла в Німеччині з 14 по 16 лютого 2020 року, узгодили 12 кроків, які нібито можуть забезпечити безпеку на теритрії України, а також у всьому євроатлантичному регіоні. 

Українські політики, юристи, медійники громадські активісти виступили з критикою цієї концепції. Вони вважають, що цей документ відтворює кремлівський підхід до оцінки подій в Україні і навколо неї, не визнає збройної агресії проти України та окупації частини її території. 

«Автори “12 кроків” також неприховано запропонували втілити в життя давні забаганки Москви, спрямовані на “перегляд національної ідентичності” України з втручанням в цей процес сусідніх держав; впровадження особливого режиму економічних відносин між Донбасом та Росією; послаблення міжнародних санкцій щодо Росії, незважаючи на продовження збройної агресії та окупації українських територій», – йдеться в заяві.

Підписанти закликають світове співтовариство посилювати санкції щодо Росії, а не прагнути відновити з нею співпрацю. 

«Росія повинна визнати політичну і матеріальну відповідальність за агресію, окупацію української території та наслідки, спричинені цими злочинами. До того моменту, поки Росія утримує під своїм загальним контролем частину території України, вона зобов’язана підтримувати життєдіяльність на окупованих нею територіях і забезпечувати там повагу до основоположних прав та свобод людини», – йдеться в заяві.

Серед медійників, які підписали заяву: журналіст і письменник Андрій Кокотюха, шеф-редакторка «Детектора медіа», голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, головний редактор журналу «Український тиждень» Дмитро Крапивенко, головний редактор інтернет-видання «Новинарня» Дмитро Лиховій, телеведуча Мирослава Барчук, головна редакторка англомовного сайту Euromaidan Press Аля Шандра, член наглядової ради НСТУ Олексій Панич, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький, директор із аналітики ГО «Інтерньюз-Україна» Володимир Єрмоленко, представники Українського кризового медіацентру Любов Цибульська й Тетяна Огаркова та інші.

Загалом заява зібрала понад 80 підписів.

Нагадаємо, документ із назвою «12 кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону» склали три європейські неурядові організації у співпраці з Російською радою міжнародних справ. У його розробці брали участь троє українських експертів: Василь Філіпчук, Олександр Чалий та Олексій Семеній. 

У документі пропонуються такі 12 кроків:

1. Відновлення роботи Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню на Донбасі за участі українських та російських військових.
2. Створення «нормандського формату» на рівні військових.
3. Відкриття доступу для СММ до всієї території Східної України (про Крим не згадується) та нових пунктів пропуску через лінію дотику.
4. Вирішення питання безвісти зниклих.
5. Запуск програми розмінування.
6. Запуск програми відновлення Донбасу із залученням міжнародних донорів, при цьому Росія може стати однією зі сторін, що з доброї волі інвестують у відбудову регіону.  
7. Відновлення торгівлі між Україною та Росією на принципах ЗВТ.
8. Поступове зняття санкцій з Росії (у документі має назву «зміна санкційного режиму») із розробкою відповідного плану (зараз, як відомо, передбачається що санкції мають бути зняті лише в разі повного виконання «Мінська»); із контексту випливає, що йдеться про послаблення тиску на РФ щодо деокупації Донбасу.
9. Пошук та деактивація небезпечних джерел радіації у зоні конфлікту на Донбасі.
10. Діалог у державах НАТО щодо взаємної безпеки, «для подолання речей, які розділяють» (у документі прямо не уточнюється, про що йдеться і чи має Росія бути частиною такого діалогу).
11. Визначення пріоритетних сфер зближення між ЄС та Росією із розвитком людських та економічних зв’язків.
12. Запуск всеукраїнського загальнонаціонального діалогу щодо визначення нової ідентичності України, який врахує погляд сусідів України, включаючи Росію. Зазначається, що предметами цього діалогу мають стати питання історії, національної пам’яті, мови, ідентичності та меншин.