9 жовтня 2019 року на черговому засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, плануючи законопроектну роботу в Комітеті, вирішив не розглядати окремо проект № 2072 про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) ЗМІ, внесений народними депутатами Миколою Княжицьким, Миколою Заброцьким.  Більшість членів Комітету підтримали пропозицію голови Олександра Ткаченка розглянути всі запропоновані зміни при підготовці так званого медіакодексу.

Член Комітету Микола Княжицький кілька разів наполягав на розгляді проекту №2072 паралельно з медіа кодексом. «У нас є базовий закон про прозорість медіа власності. І це зміни до базового закону, який вже існує. Ніхто не забороняє потім його імплементувати, якщо буде таке бажання. Ми його весь час відкладаємо, водночас всі партії на виборах обіцяли деолігархізацію медіа. А ми весь час це відкладаємо під хорошими приводами», – сказав він.

За словами Олександра Ткаченка, у базовому законі про медіа є багато положень, які є нагальними, в тому числі і стосовно Нацради, й інтернетплатформ. «Тому я б не хотів висмикувати деякі речі, які дійсно є необхідними, і нам варто їх розглянути в базовому законі. Сподіваюсь, ми до кінця року ухвалимо його в першому читанні», – сказав Ткаченко.

Нагадаємо, наразі робоча група працює над новою редакцією  законопроекту про аудіовізуальні сервіси, який був зареєстрований в грудні 2017 року, і тепер цей проект, який передбачає суттєві зміни до законів про телебачення і радіомовлення і про Нацраду з питань телебачення і радіомовлення, неформально називають проектом медіа кодексу.

Раніше Комітет планував розглянути проект №2072 у жовтні 2019 року.

Нагадаємо, 3 вересня 2015 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №1831 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення», який передбачив механізми обов’язкового оприлюднення інформації не тільки про прямого власника відповідного засобу масової інформації, але й про всіх суб’єктів, які присутні у ланцюгу власності аж до кінцевого бенефіціарного власника, а також про пов’язаних осіб власників суб’єкта інформаційної діяльності тощо.

Автори проекту №2072 вважають, що необхідно уточнити окремі положення чинного закону, щоб покращити процедури розкриття та перевірки достовірності інформації про структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності та забезпечення фінансової прозорості.

Законопроектом пропонується:

- нормативно уточнити визначення окремих суб’єктів, які можуть здійснювати вирішальний чи значний вплив на управління або діяльність юридичної особи,  бути її ключовим учасником;

- уточнити положення чинного законодавства з метою дотримання вимог щодо прозорості структури власності; зокрема процедуру перевірки Національною радою поданої інформації про структуру власності, випадки, за яких структура власності може бути визнана непрозорою тощо;

- встановити строк подачі інформації про структуру власності щороку до 20 січня;

- посилити відповідальність ліцензіата за неусунення встановлених Національною радою порушень вимог щодо прозорості структури власності та/або неподання запитуваною Національною радою інформації при дослідженні питання дотримання вимог щодо прозорості структури власності тощо;

- забезпечити прозорість фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації шляхом подання до Національної ради та опублікування на власному веб-сайті звіту про фінансову прозорість.