Про це повідомляє пресслужба Міністерства інформаційної політики України.

Від України документ підписала голова української делегації, перша заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

У документі зазначається, що загроз свободі медіа у світі стає все більше і все частіше журналісти позбавляються свободи або життя через професійну діяльність.

«Почастішали випадки, коли загрозою свободі медіа є уряди. Уряди, на які покладено відповідальність за захист прав людини, натомість їх же і порушують. Інколи уряди переслідують окремих журналістів чи окремі засоби масової інформації, часто порушуючи їхнє право на справедливий суд і привселюдний розгляд їхньої справи. [...] Якщо уряди і не є джерелом цих проблем, вони часто відмовляються ухвалити рішення, необхідні для протидії діяльності тих, хто посягає на свободу медіа – від терористичних груп до злочинних угруповань», - йдеться в документі.

Країни, які підписали документ, зобов’язалися:

1) робити спільні заяви й вживати дії у межах Коаліції за свободу медіа, яка буде:

• обґрунтовувати основоположне значення свободи медіа для безпеки, процвітання й добробуту будь-якого суспільства;
• об’єднувати сили для обміну необхідною інформацією та вжиття заходів у випадках, коли журналісти і медійній організації перебувають під загрозою;
• висвітлювати порушення свободи медіа та зловживання нею, доводячи їх до відома світової громадськості та діючи в напрямку їхньої підзвітності;
• вживати спільних дій, аби на найвищому рівні втручатися в діяльність урядів країн, де свобода медіа перебуває під загрозою, і виявляти солідарність із країнами, які діють для зміцнення свободи медіа;
• розглядати всі можливі заходи з метою реагування на порушення міжнародних прав людини та зловживання ними, в тому числі прав, пов’язаних зі свободою медіа.

2) використати вплив своїх дипломатичних мереж у межах нової Контактної групи з питань свободи медіа, аби офіційні особи мали вказівки:

• працювати безпосередньо з тими, хто перебуває під загрозою, щоб діяльність урядів не завдала їм шкоди;
• взаємодіяти з місцевими журналістами та громадськими організаціями, щоб підтримувати зв’язок із тими, хто перебуває безпосередньо у вирі подій;
• підтримувати зв’язок із місцевими органами влади, щоб шукати рішень.

3) сприяти міжнародним ініціативам із утвердження свободи медіа.

4) підтримувати та покращувати зусилля багатосторонніх інституцій, журналістських об’єднань і громадських організацій, які надають підтримку працівникам медіа і медійним організаціям, що перебувають під загрозою; до таких зусиль можуть входити механізми з ініціювання окремих справ щодо порушення прав чи зловживання ними, а також реагування на такі справи.

5) заохочувати й підтримувати уряди, аби ті вживали заходів зі зміцнення свободи медіа, залучати громадянське суспільство, медійні організації, юристів, журналістів та фахівців з комунікацій для сприяння створенню сталих міжурядових структур, аби втілювати заплановані дії в життя. Це передбачатиме виявлення солідарності з урядами, які розробляють національні рамкові документи й плани дій для впровадження Плану дій ООН із забезпечення безпеки журналістів та проблеми безкарності.

6) підтримувати роботу ООН та інших організацій з подолання низки викликів, які впливають на журналістів.

7) підтримувати розвиток різноманітних, незалежних і таких, що відповідають інтересам громадськості, медіа.

Також представники урядів країн-підписантів планують щорічно зустрічатися для перегляду своїх зобов’язань і реагування на нові загрози й можливості.

Нагадаємо, Міністерство закордонних справ Великої Британії 8 липня повідомило, що не акредитувало на глобальну конференцію зі свободи ЗМІ в Лондоні російські телекомпанії RT і Sputnik через їх «активну роль у поширенні дезінформації».