- Як, на вашу думку, будуть працювати ЗМІ під час „третього етапу” виборчої кампанії? Чи втримаються вони в об’єктивній площині? А чи будуть продовжувати працювати з чорними піаром, антирекламою тощо?

Відповідають: Євген Костенко, Сергій Квіт, Кость Бондаренко, Сергій Бобок, Дмитро Десятерик, Олександр Чекмишев, Юрій Артеменко, Олег Покальчук, Ярослав Павловський, Сергій Гузь, Едуард Лозовий.

Євген Костенко, політолог:

- Практично, всі ЗМІ, незважаючи на те, яку сторону на цих виборах вони представляють, будуть робити те, за що платять власники видань і рекламодавці. Єдине , що зараз, за умови можливості перемоги Ющенка, ЗМІ, і в першу чергу ті телеканали, що отримали свої ліцензії із порушенням вимог конкурсів, на третьому етапі виборів будуть більше приділяти уваги коректності висловлювань. Хоча і будуть топити під час виступів і інтерв’ю опонентів своїх власників, щоб виставити свою сторону більш позитивною. Кожен буде давати тільки ту інформацію, що буде позитивною для власника чи грантодавця.

Виключенням можуть бути тільки незначна кількість ЗМІ, яка ще до цих виборів показала себе як незалежна.

Сергій Квіт, директор Школи журналістики, НАУКМА:

- Звичайно, все це – чорний піар, антиреклама - буде, особливо в Луганській і Донецькій областях. Центральні телеканали все ж представлятимуть також іншу (невладну) точку зору, що в наших умовах дорівнює прориву інформаційної блокади. У цілому прогрес є очевидним. Головне, що є добрий настрій і надії на переміни в журналістських колективах. Ми зараз на шляху до того, що

скоро буде попит на хорошу журналістику. Продажні мас-медіа стануть "неліквідними".

Кость Бондаренко, політолог, політтехнолог:

- Працювати буде все. Об’єктивність - в принципі дуже тонка субстанція, якої дуже важко дотриматися. Проглядається вже тенденція, що під об’єктивністю розуміється переключення з прямої агітації за одного кандидата на пряму агітацію за іншого кандидата. І тому, я думаю, що буде, з одного боку, залишатися ця псевдооб’єктивність (перефарбовування, іншими словами), а з іншого боку - прагнення використати і чорний піар, і інші засоби виборчих кампаній.

І все таки, я думаю, все залежатиме від новинних, політичних редакцій того чи іншого каналу, видання. Зараз є бажання самих журналістів працювати за професійними стандартами, а питання – до редакторської роботі та позиції власників.

Сергій Бобок, журналіст, Харків:

- Буде більше оперативних матеріалів про порушення тощо. Аналітики як не було майже, так її і не буде - це для українських медіа взагалі майже непід'ємний жанр... У тих регіонах Східної України, де преса стала більш "помаранчовою", буде висока ймовірність провокацій на її бік з боку влади, силовиків й криміналітету.

Чи втримаються вони в об'єктивній площині? Звичайно, ні. Просто частина володарів ЗМІ перефарбувалися, і тепер ці ЗМІ вихваляють "народного президента" так же, як до цього вихваляли владу. Плюс заполітизованість багатьох журналістів. "Встоять" ті, хто працює за жорсткими стандартами, перш за все інформагентства.

Чи будуть працювати з чорними піаром, антирекламою тощо? Звичайно, але у дещо менших обсягах: власники ЗМІ будуть більш

акуратними - а що, як "помаранчові" переможуть? А от "помаранчова" сторона особливо чорним піаром і не займалася, здається...

Дмитро Десятерик, оглядач відділу культури газети „День”:

- Думаю, що такої вакханалії, як перед першим туром та другим турами, вже не буде. З окремими клінічними випадками на кшталт ТРК "Україна" чи газети "2000", але то вже - розмова не в журналістський площині, а в психіатричній. Втім, більшість наших каналів і преси нагадують поки що важкохворих, які щойно вийшли з тривалої коми і наново вчаться ходити й говорити самостійно.

Ноги підкошуються, рівновага постійно під загрозою, язик затинається... Ну,просто суцільна медицина виходить якась. Головне - щоб нашим "правдорубам" ніхто не заважав. А все інше... Як там кажуть? "Лікарю, зцілися сам".

Олександр Чекмишев, Голова Комітету „Рівність можливостей”, заступник директора Інституту журналістики:

- Коли говорять, що ЗМІ почали працювати краще, то ми повинні вказати, які саме ЗМІ. Справді, на багатьох центральних телеканалах відбулися суттєві зміни. Змінився новинний формат. Новини стали чеснішими і збалансованішими. Значно повільніше це відбувається в регіонах. І тому в багатьох регіонах ми маємо конкретні приклади того, що те саме зомбування населення, яке відбувалося і перед першим туром, і другим туром виборів, продовжується. Тому загалом я хотів би висловити сподівання, що ЗМІ перед голосуванням будуть більшою мірою забезпечувати інформацією, необхідною для прийняття свідомих рішень. Однак якоїсь такої ейфорії, що все вже відбулося - немає. Ми ще на самому початку шляху, тому треба буде і переконувати власників, засновників, особливо, коли це стосується комунальних засобів масової інформації, тих, які якоюсь мірою пов’язані із регіональними і державними структурами. Нам доведеться робити величезний процес формулювання стандартів професії і укладення редакційних угод між власниками, менеджерами та журналістами. Реально ми на самому початку шляху.

Реально стримуючими факторами для повернення в площину чорного піару зараз можуть стати лише висловлені зобов’язання журналістами загальнонаціональних телеканалів. Бо суть проблеми – не у законодавстві. Можна вигадати найкращі закони, а у нас достатньо нормальні закони, але коли немає бажання їх дотримуватися, то які б закони не були б, їх можна завжди обійти.

Юрій Артеменко, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інформації та свободи слова:

- Я думаю, що потрібно розглядати кожен окремий випадок та кожне окреме видання. Якщо говорити про ситуацію в цілому, то, думаю, після подій 21 листопада і, особливо, прориву інформаційної блокади на загальнонаціональних телеканалах, а це, в свою чергу, стало прикладом для інших телерадіокомпаній, зокрема, регіональних, то можна констатувати зміни на краще.

Я не буду казати про те, що ніхто не буде займатися чорним піаром, але те, що рівень об’єктивності буде вищим, а рівень чорного піару нижчим, порівняно з другим туром - це, на мій погляд, незаперечно.

Головне досягнення помаранчевої революції в тому, що люди побачили, що бути вільними – це просто необхідно. Тому цей рік буде кращим і для регіональних ЗМІ, можливо, за винятком лише тих областей, де, навпаки, вузол цензури затягується.

Олег Покальчук, психолог:

- Я вважаю, що ЗМІ будуть працювати значно об’єктивніше та повніше. Але, напевно, кожне із засобів масової інформації прагнутиме компенсувати свою попередню вимушену стриманість та самоцензуру і в цьому напрямку. Я думаю, можливі певні перегини в бік, я би сказав, професійного несмаку. Тобто в гонитві за поспіхом та актуальністю може просісти сама якість матеріалів медіа.

Щодо чорного піару – навряд чи, тому що пряма ретрансляція фактів брутальних порушень під час попередніх турів виборів є, власне, найсильнішим піаром, який тільки можна вигадати. Придумувати тут нічого не треба буде. Я вважаю, що ніяких технологій застосовуватися не буде. Це не потрібно ні з тактичної точки зору, ні з журналістської , ні тим більше з моральної. Достатньо буде говорити правду.

Думаю, що і передвиборчої агітації нової як такої вестися, практично, не буде, оскільки нових меседжів не існує. А створення їх поспіхом – на що зараз пішли технологи, як бачиться, Януковича, якого стали вже представляти як опонента влади, нікого вже не переконає. Суспільна думка є достатньо консервативною у сенсі швидкості прийняття якихось нових рішень. І їх можна змінити та вплинути таким чином на громадську думку можна в термін не швидше, ніж у півтора місяці. Тобто, це 40 днів. Якщо ми зараз запускаємо якийсь меседж, то суспільство сприйме його як власну думку не раніше, ніж за півтора місяці. А цього часу немає. Крім того, динаміка емоційного підйому просто не дозволить всунутися будь-яким іншим меседжам, тим паче, штучно сконструйованим.

Ярослав Павловський, заступник директора Інституту інформаційного суспільства:

- Я переконаний, що будуть прояви і чорного пару, і антиреклами. Хоча швидше за все, це буде не антиреклама, а прихована непряма реклама. Це передусім стосується кампаній, які працюватимуть сьогодні вже на 2006 рік. А саме: НТН, „Інтер”, „1+1”.

Звісно, можна говорити, що збережеться й тенденція до більш-менш об’єктивного висвітлення подій. Але переконаний, що ті наробки чорного піару, які, безумовно, були ефективними (і це довів попередній період виборчої кампанії), і які було успішно використано і українськими, і російськими політтехнологами під керівництвом Адміністрації Президента, будуть заморожені певним чином. Але у 2006 році ми побачимо їх знову.

Сергій Гузь, голова Незалежної медіа-профспілки України:

- Можливо, ЗМІ стануть менш агресивними. Але значних змін не відбудеться через три суттєві причини:

1. Не відбулось жодних змін в оплаті праці журналістів. "Конверти" так нікуди і не ділись, контракти залишаються не найкращими, відсутні колективні угоди про умови праці і т.п. Все це дає можливість власникам ЗМІ тиснути на журналістів і змінювати інформаційне середовище у вигідну замовникам площину. Хоча, без сумніву цей тиск не

буде таким нахабним, як раніше.

2. Медіа-бізнес в цілому так і не став більш прозорим. Економіка ЗМІ не стала більш ефективною і менш затратною, податки залишились дуже великими, особливо, по частині фонду оплати праці. Це робить власників ЗМІ залежними від дуже багатьох організацій, від влади в цілому.

3. Публічну дискусію вже неможливо перевести в площину дебатів навколо виборчих програм кандидатів. Ситуація зайшла надто далеко. Свідомо чи ні, але суспільству нав’язали вибір між "добром" та "злом". Причому кожна сторона розуміє це по-своєму. А виграє - діюча влада, якій дуже легко маніпулювати громадською думкою.

Тому, я думаю, що ми побачимо ще і чорний піар, і необ’єктивні новини, і багато іншого. Єдине, на що ми можемо сподіватись зараз, що цієї негативної інформації стане набагато менше. Це результат не політичної волі еліт, а саме журналістського спротиву в ЗМІ.

Едуард Лозовий, журналіст, „1+1”:

- Гадаю, що повністю виключати вплив "міністерства правди" на більш-менш популярні електронні ЗМІ не варто. Було б смішно й наївно гадати, що публічні декларації незаангажованості означають і раптове припинення "просто людських" сиріч приватних контактів між темникотворцями і менеджментом телеканалів та радіостанцій. А відтак проби "ніжного" коригування інформпотоку, майже непомітного неозброєним оком (вухом). Однак, темниківський бал не відновиться. ЗМІ не ігноруватимуть кроки претендентів і дотримуватимуться балансу у висвітленні (і це на сьогодні одна з важливих проблем менеджменту - змінімізувати природну реакцію журналістів на колишнє домінування синьо-білої гами, що призводить до буяння в ефірі "всіх відтінків" помаранчевого). Це звісно не стосується ЗМІ, які позиціонують себе як відвертих прибічників того чи іншого кандидата. І яким, відтак, нема чого закинути навіть у випадку застосування піарницьких ходів. Що ж до антирекламних роликів, то появи опусів присвячених Януковичу навряд чи можна очікувати (за винятком Інтернету), а поновлення "килимових бомбардувань" Ющенка і його оточення можливе, але не в тій тональності, що раніше, і не на всіх лояльних до старої влади каналах. Хоча аргумент про "викуплений заздалегідь" рекламний час навряд чи когось переконає - 3-й тур не був передбачений. І власники напевно зважатимуть на наслідки продажу місця в рейтингових рекламних слотах клонованим штабами фірмам-посередникам. Зрештою від політиків у цьому питанні залежить більше ніж від ЗМІ - щиро переконаний.

Фото з архіву "Детектор медіа"