Єврокомісія доповіла, як впроваджується план протидії дезінформації
Єврокомісія доповіла, як впроваджується план протидії дезінформації
Про це під час прес-конференції в Брюсселі 29 січня повідомила єврокомісар з питань цифрової економіки та цифрового суспільства Марія Габріель, передає «Укрінформ».
«Цей Кодекс щодо боротьби проти дезінформації є добровільною платформою, він охоплює три головні напрямки – контроль за політичною рекламою, блокування ботів та ліквідацію фейкових акаунтів. Такий інструмент дозволяє представникам інформаційної галузі зробити власний внесок у протидію інформаційним фейкам. Представники інформаційного бізнесу вже розпочали приєднуватися до цього документа та застосовувати його на практиці», - сказала єврокомісар.
Вона зауважила, що дослідження виявило декілька слабких місць у реалізації Плану дій з боротьби з дезінформацією.
Зокрема, ініціативу у впровадженні передбачених цим Планом дій заходів станом на сьогодні виявляють лише окремі країни-члени Євросоюзу. Але фейкові новини не знають жодних кордонів, саме тому Єврокомісія шукає загальний європейський підхід до вирішення цієї проблеми, який має охоплювати всі європейські країни, наголосила Габріель.
Другий недолік – це нестача часу, який є вирішальним фактором. План передбачає втілення багатьох заходів та дій, але всі вони мають бути виконані до початку європейських виборів, що відбудуться навесні. Ситуацію ускладнює й та обставина, що передвиборча кампанія вже розпочалася в багатьох європейських країнах, тож ця спільна робота має бути прискорена, підкреслила єврокомісар.
«Коли йдеться про питання прозорості, нас особливо хвилює, як цей принцип застосовується до політичної реклами. Ми маємо розширити масштаби того, що підпадає під визначення (політичної реклами), підтримати дослідників і тих людей, які перевіряють факти. Ця система має бути розширена та поліпшена», - сказала пані Габріель.
Третій недолік, за її словами, стосується недостатнього охоплення та деталізації фактів застосування кампаній з дезінформації. Всі доповіді щодо фейкових повідомлень або дезінформації мають бути максимально деталізовані і містити інформацію, яка стосується конкретних країн ЄС.
«Ми маємо знайти шляхи, щоб залучити громадян до цього процесу. Соціальні медіа та провайдери онлайн-послуг також мають відігравати важливу роль у боротьбі із розповсюдженням фейкових новин. Кодекс поведінки з протидії дезінформації має розглядатися як спільна основа для роботи. Ті, хто його підписав, запрошуються йти далі від початкового етапу боротьби із глибинними фейками і робити корекції інформації за реальними фактами», - зауважила єврокомісар.
За її словами, рекламні агенції, які, зокрема, залучені до виробництва та розповсюдження політичної реклами, також можуть взяти згаданий Кодекс поведінки, адже гроші, які отримуються від цієї діяльності, інколи використовуються для виробництва фейкових новин. Тож такі агенції мають стати також частиною вирішення проблеми.
Нагадаємо, 5 грудня 2018 року єврокомісари представили План протидії дезінформації, покликаний захистити вибори в Європі від можливого втручання.
Раніше, у квітні 2018 року, в Європейській комісії також представили план дій із протидії онлайн-дезінформації. Вона запропонувала країнам-членам дотримуватися Кодексу практики щодо дезінформації.
29 січня 2019 року соціальна мережа Facebook розповіла детальніше про свої новації з прозорості політичної реклами, реагування під час виборів і протидії дезінформації та фейкам.