За словами Павла Казаріна, реальність і сприйняття реальності, на жаль, різняться іноді дуже суттєво. Він вважає, що у цьому є частина відповідальності засобів масової інформації, які акцентують дуже багато уваги на деяких темах, що призводить до викривлення реальності. Він наводить приклад про італійські ЗМІ, які зосереджуються на безробітті. Через це, зауважив Казарін, італійці вважають, що в їх країні масове безробіття, а насправді воно складає 14%.

«Тому битва між правдивою інформацією та фейками – це реальність, в якій нам доведеться жити ще не одне десятиліття. Тому журналістам, які зараз прийдуть у професію, сумно не буде», – сказав пан Казарін.

Генеральний директор «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко покритикував телеканали за те, що вони дають огляди із соцмереж. На його думку, це маніпулює громадською думкою.

Пан Казарін так не вважає. На його думку, у соцмережах є люди, які можуть повідомити багато цікавого: «Це залежить від того, яким чином зробити це опитування. Воно може бути безглуздим і містити огляд думок людей, які нічого з себе не представляють. Або може бути експертним, де зібрані думки людей, які цікаві багатьом».

Павло Казарін та Олександр Мартиненко притримуються позиції, що журналістська освіта у тому вигляді, у якому вона зараз існує в Україні, не потрібна. Вони вважать, що краще кожному мати освіту в якійсь певній галузі, а журналістське ремесло дуже практичне. 

«Я можу навчити професії стандартам за кілька місяців у своїй редакції», – сказав пан Мартиненко.

У рамках конференції представники інформаційної служби Суспільного мовлення підписали Кодекс етики українського журналіста, пообіцявши його дотримуватися. Вони сказали, що усі статті Кодексу співпадають з їх Редакційним статутом.

Фото: Світлани Остапи