Індекс медіастійкості (MSI, Media Sustainability Index) вже 17 років визначає Американська Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). Дослідження проводяться у 21 країні. Наприкінці року свої оцінки медіасередовища дають місцеві експерти. Тому дані індексу за 2018 рік насправді описують ситуацію за 2017-й.

Останній звіт щодо України формувався за оцінками таких екпертів:

• Олександр Човган, голова ради директорів Асоціації «Незалежні Регіональні Видавці України»
• Катерина Дячук, експерт Інституту масової інформації
• Володимир Косюк, директор ТРК «Херсон плюс»
• Людмила Панкратова, експертка Інституту розвитку регіональної преси
• Тетяна Попова, екс-заступник міністра інформаційної політики
• Ігор Розкладай, юрист Центру демократії та верховенства права
• Олексій Шалайський, головний редактор програми «Наші Гроші»
• Ілля Суздалєв, заступник директора телеканалу Донеччина TV
• Сергій Сидоренко, редактор видання «Європейська правда»
• Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України
• Володимир Торбич, головний редактор інформаційно-аналітичного порталу «Четверта влада»
• Юлія Винокур, генеральний директор каналу ТВ-4 (Тернопіль)
• Світлана Єременко, виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
• Мар'яна Закусило, заступник головного редактора сайту «Детектор медіа»
• Катерина Лаба, медіа-експерт

Загальна оцінка складається з п’яти компонентів: свобода слова, професійність журналістики, різноманіття новинних джерел, бізнес-менеджмент, діяльність допоміжних установ. Кожен із них оцінюється за шкалою від 0 до 4 балів.

Україна отримала 2,08 бали, хоча минулого року мала 2,12. Двійку також мають такі країни, як Румунія, Грузія, Чорногорія, Молдова, Хорватія, Вірменія, Албанія. 2,5 бали — лише у Косово. Трійку не має ніхто. Ситуацію з медіа у Росії оцінили на 1,7 бали, а в Білорусі —1,6. Повний звіт за 2018 рік можна завантажити тут.

«Протягом багатьох років дослідження двійку ми мали з 2005 року по 2009 рік. Потім індекс знизився і став менше двійки. Тобто ми приєдналися до таких країн, як Росія й Білорусь. Так було з 2010 по 2013 роки. А з 2014 у нас знову почався підйом, ми відновили оцінку у два бали. Але нам є ще куди рости», — пояснила Катерина Лаба, проектний менеджер Інституту висвітлення питань війни та миру.

Із огляду на медіастійкість, зараз Україну відносять до нестійких/змішаних систем. Це означає, що ситуація у медіасередовищі може змінитися зі зміною влади.

Згідно з оцінкою України з 2013 по 2018 рік, великі параметри — свобода слова, плюралізм джерел новин і допоміжні установи — переважно отримували більше двійки. Проте професійна журналістика і бізнес-менеджемнт ЗМІ до двійки стабільно не дотягують.

«Це порочне коло. Є світовий тренд кризи традиційних медіа і переходу в онлайн. В Україні мало медіабізнесу, дуже багато олігархічних ЗМІ і дуже фрагментований ринок. Тобто, якщо ви подивитеся на будь-який регіональний ринок, то побачите, що там забагато ЗМІ для існування їх у ринкових умовах. Мені здається, що все йде з базису — економічної ситуації. Відповідно, економіка не сприяє якості журналістики. Це впливає на кількість журналістів, на вимоги до них, їхні зарплати, можливість мати спеціалізованих журналістів. З іншого боку, економічна олігархізація ставить журналістів перед вибором: або вони йдуть в медіа олігарха, або на гірші економічні умови туди, де б справді хотіли працювати», — сказала Катерина Лаба «Детектору медіа».

Індекс стійкості відходить в минуле

Тара Сусман-Пенья, головний технічний консультант IREX, розказала про новий інтерактивний онлайн-інструмент для роботи з даними індексу MSI. Завдяки йому можна наочно бачити, як змінювалася ситуація у кожній досліджуваній країні за 21 рік, а також порівнювати дані по різних країнах між собою.

Також пані Тара навела кілька рекомендацій, що грунтуються на дослідженні медіастійкості у різних країнах:

1. Необхідного збільшувати захист журналістів, проводити тренінги для медійників;
2. Підвищувати якість журналістської освіти;
3. Забезпечувати незалежність медіа, підвищувати прозорість фінансових моделей;
4. Дотримуватися етичних стандартів журналістики (розробляти збірки правил, імплементувати їх);
5. Забезпечувати свободу преси, розробляти законодавство для цього і унеможливлювати тиск на ЗМІ.

Разом з тим, вона зазначила, що індекс стійкості MSI буде змінений, оскільки він вже не показує повну картину у медіасередовищі країн, а методологія розроблялася два десятиліття тому.

«З того часу було багато змін: технологічна революція; аудиторія почала активно взаємодіяти з медіа; змінюються бізнес-моделі ЗМІ. Вплинула й фінансова криза 2008 року, і прогрес у демократії по всьому світу (навіть там, де вона нестабільна). Тож зрозуміло, що старі характеристики не показують усієї історії», — каже Тара.

Новий індекс називатиметься VIBE (vibrant information approach). Він базуватиметься не лише на оцінках місцевих експертів, але й на аналізі даних. Передбачається, що він допоможе краще ілюструвати інформаційні потоки, як вони формують суспільні дискусії, тощо.

«Саме аналіз контенту є найбільш цікавим моментом у новій оцінці. Ми дивитимемося, що медіа насправді говорять у даний період, а не лише на те, що думають про це експерти. Скоріше за все, ми використовуватимемо машинне навчання, інші технології штучного інтелекту. Так наші узагальнення будуть більш об’єктивними. Крім того, ми намагатимемося подивитися на картину вцілому», — сказала Тара Сусман-Пенья «Детектору медіа».

Поки що VIBE перебуває на стадії функціонального прототипу і дослідники прагнуть зрозуміти, наскільки він виправдає їхні очікування. Представниця IREX зазначає: за допомогою VIBE можна буде подивитися як загальний рівень стану медіа по регіону, так і локальний. 

Фото: Світлана Григоренко