Після показу стрічки режисер стрічки, польський журналіст Вєслав Романовський розповів, що «Дім архітектора Городецького» - вже його другий фільм про видатного київського архітектора, інженера-містобудівельника, поляка за походженням Владислава Городецького. У першій стрічці наратором виступив відомий український краєзнавець, автор публікацій і монографії про життя і творчість архітектора Городецького Дмитро Малаков.

Ідея створення для Польского телебачення другого фільму про архітектора Городецького з’явилася у Вєслава Романовського, коли він закінчував свою працю у Києві у якості спецкора польського ТБ. «Я подумав, що я можу привезти з Києва до Польщі? І я вирішив, що це має бути фільм про Городецького, а ширше – про творчу співпрацю українців і поляків у розбудові Києва на початку ХХ століття», - сказав журналіст. За його словами, у Російській імперії поляки й українці були пригнобленими націями, тому ніщо не заважало їм знаходити спільну мову і створювати видатні споруди, які стали знаковими для Києва. Вєслав Романовський переконаний, що такий досвід став особливо актуальним в останні роки, у період загострення польсько-української політичної дискусії.

Києвознавець Михайло Кальницький під час дискусії спростував думку одного з зарубіжних соціологів, що Київ є типово «імперським містом» за своєю забудовою, тобто «українці собі б такої столиці не збудували б». Будівельні проекти у Києві на межі ХІХ-ХХ століть вели приватні особи – капіталісти, цукрові та інші магнати, а до зведення будинків були долучені усі національні громади міста того часу – українці, євреї, німці, поляки, чехи, італійці.

Мистецтвознавець та історик архітектури Катерина Липа зауважила, що в Україні й досі, на жаль, зберігається тенденція радянських часів замовчувати внесок у розбудову Києва представників його численних національних громад. За словами експертів, Владиславу Городецькому пощастило стати «архітектурним знаком» Києва, його символом і міфом. На жаль, інформації про життя й творчість, скажімо, його партнера, італійського скульптора Еліо Саля, який створив всі «химери», які прикрашають будинок Городецького на Банковій, практично немає. За словами Катерини Липи, життя й творчість представників національних громад Києва ще чекає на своїх дослідників й популяризаторів. Чи цікаво це широкому загалу? Відповідь була у залі показу фільму  «Дім архітектора Городецького» - вільних місць не було, а реєстрацію було завершено за кілька днів до заходу.