«Справа Бабченка» стала поживою для пропаганди та може підривати довіру до ЗМІ – Столтенберг
«Справа Бабченка» стала поживою для пропаганди та може підривати довіру до ЗМІ – Столтенберг
Про це повідомляє «Радіо Свобода».
Видання зазначає, що 8 червня, після засідання міністрів оборони держав-союзниць альянсу, на спробу російських журналістів у НАТО подати «справу Бабченка» як приклад «фейкової новини», пан Столтенберг відповів:
«Ми всі зітхнули з полегшенням, що Бабченко живий. По-друге, я би хотів наголосити, що шкодую з приводу того, що цей інцидент може підривати довіру до преси та став поживою для пропаганди».
Він також додав, що всі демократичні установи та організації, включно із НАТО, дуже залежні від рівня свободи і незалежності преси.
«Це основний компонент будь-якої демократії. Я також вважаю, що найкращий шлях домогтися того, аби не стати жертвами фейкових новин, – наявність вільної та незаангажованої преси, яка ставить складні питання, яка перевіряє свої джерела інформації та факти», – прокоментував керівник НАТО.
Нагадаємо, 29 травня увечері стало відомо, що в Києві застрелили російського журналіста Аркадія Бабченка, який жив і працював в Україні. 30 травня на брифінгу голови Служби безпеки України Василя Грицака стало відомо, що Аркадій Бабченко живий, а його нібито вбивство насправді було спецоперацією СБУ.
Стало відомо, що під час спецоперації з інсценування вбивства Бабченка українські правоохоронці отримали від імовірного організатора злочину список із 47-ми осіб (спочатку казали про 30 осіб), яких планували усунути російські спецслужби. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що усім особам, які були у списку імовірного організатора убивства журналіста Аркадія Бабченка, нададуть охорону.
Журналіст Матвій Ганапольський повідомив, що під час зустрічі в СБУ написав заяву до правоохоронних органів щодо надання йому охорони. За його словами, на закритій зустрічі в СБУ 1 червня присутнім показали певні відеозаписи, які стали доказом для усіх, що «це не жарти».
Тих, хто потрапив до списку, запросили до СБУ. На закритій зустрічі в СБУ 1 червня були присутні 17 осіб зі «списку 47-ми». За повідомленням Прямого каналу, власних джерел «Детектора медіа» та повідомлень у соцмережах та на інформаційних сайтах відомі 13 осіб, які відвідали закриту зустріч: Євген Кисельов, Матвій Ганапольський, Юлія Мостова, Павло Казарін, Юрій Макаров, Осман Пашаєв, Айдер Муждабаєв, Сергій Грішин, Олексій Мустафін, Соня Кошкіна, Тетяна Даниленко, Сергій Іванов та Віталій Портніков.
Також відомі імена двох журналістів, яких запрошували на зустріч до СБУ, але вони не змогли на неї потрапити — це керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа» Отар Довженко та засновниця проекту Zaborona.com, в минулому російська, а нині українська журналістка Катерина Сергацкова. Імовірно вони теж є в «списку 47-ми».
За словами Отара Довженка, він був упевнений у тому, що його намагались розіграти, оскільки запросили на зустріч в Києві за 45 хвилин до її початку, хоча він мешкає у Львові.
Катерина Сергацкова повідомила, що не змогла потрапити на зустріч, але після зустрічі з нею ніхто не зв'язувався з питань надання охорони. 5 червня її повторно викликали до СБУ.
Генпрокурор Юрій Луценко підтвердив, що більшість з тих, хто був у списку та був присутнім на зустрічі, - це журналісти. При цьому він не став коментувати, чи потрапили до списку відомі політики, лише додав, що його самого в списку немає.