Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Національної спілки журналістів України та ГО «Інформаційна безпека».

Запитання «Чи існує в Україні свобода слова» було включено до всеукраїнського дослідження КМІС «Думки і погляди населення України (Омнібус)», що проводилося з 10 травня по 6 червня 2018 року. Було опитано 2025 повнолітніх мешканців України в 110 населених пунктах (за винятком тимчасово окупованих Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей).

НСЖУ та ГО «Інформаційна безпека» порівняли отримані дані з результатами подібних досліджень, що проводилися у 2009 і 2013 роках Центром Разумкова. «Попередні два дослідження робив Центр Разумкова, але дизайн вибірки був приблизно однаковим, тому ми можемо порівнювати дані», – сказала експертка ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова.

Порівняння показує, що знизилася кількість тих, хто вважає, що в Україні існує свобода слова, та зросла кількість тих, хто вважає, що її не існує.

Генеральний директор КМІС, доктор філософських наук Володимир Паніотто пояснив, що напряму порівнювати динаміку та інтерпретувати дані не зовсім коректно: «Частина змін, які ми спостерігаємо, пов’язана з тим, що змінилася територія, на якій ми проводимо дослідження. Частково зміни є в головах людей, а частково – через те, що ми не проводимо дослідження в Криму і на окупованій частині Донбасу. Ще є одна особливість досліджень про сприйняття свободи: чим більший соціальний контроль – тим легше пояснити людям, що вони дуже вільні. Наприклад, є всесвітній індекс щастя, одна зі складових якого – уявлення про свободу в суспільстві та свободу ЗМІ, і в Росії цей показник у 2,5 рази вищий, ніж в Україні. Тобто в Росії, де фактично немає опозиційних медіаканалів, централізовано переконують населення, що в них усе гаразд зі свободою, тому в них і показники вищі. Я вже не кажу про СРСР. В Україні люди більш критично ставляться до свободи. І закономірність у тому, що в Україні підвищилися вимоги до того, що ми вважаємо свободою. Тому дані й показують, що люди відчувають обмеження у свободі. Але якщо зіставляти дані з іншими країнами чи відстежувати динаміку – це складні закономірності, тому не можна напряму інтерпретувати дані».

Голова НСЖУ Сергій Томіленко вважає: українці визнали, що ситуація зі свободою слова є тривожною. «Нинішній рівень свободи слова в Україні, на думку громадян, майже відповідає рівню 2013 року або 2009 року. В Україні працює багато ЗМІ, є журналісти і ЗМІ, які критикують політиків і владу, журналісти-розслідувачі. Але водночас актуальні загрози свободі слова та порушення прав журналістів, тривожна сиутація, викликана війною на сході України та переслідуванням українських журналістів в окупованому Донбасі, Криму та Росії призводять до того, що рівень сприйняття свободи слова громадянами відповідає тому, який був 5 років тому. Ми закликаємо політиків реально зважати на позицію журналістів, на суспільну думку та докладати зусилля, щоб рівень сприйняття свободи слова фіксувався на вищому рівні».