З початку реформування друкованої державної та комунальної преси за даними Держкомтелерадіо станом на 8 травня 2018 року в Україні реформовано 197 друкованих ЗМІ та редакцій (184 - комунальних, 13- державних) з 733 (647- комунальних, 86 - державних), внесених до Зведеного переліку Держкомтелерадіо.

Про це повідомив генеральний директор Асоціації медіа бізнесу Олексій Погорєлов на засіданні громадської ради при Комітеті свободи слова та інформаційної політики 21 травня 2018 року.

За його словами, аналіз головних перешкод, які виникають у місцевих видань комунальної форми власності, виконаний колективом експертів, засвідчив, що існує термінова потреба у внесенні змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» - щоб розблокувати та нівелювати численні випадки замороження реформи місцевих комунальних газет внаслідок не ухвалення відповідних рішень органами місцевого самоврядування.

«Існують непоодинокі випадки блокування реформування місцевих медіа з боку місцевої влади, вирішувати які допомагає пряме втручання «згори» - як з рівня області, так і з національного рівня. Існує велика потреба у проведенні навчання основам медіабізнесу для керівників місцевих медіа, а також основам ефективних комунікацій – для місцевої влади, громад, підприємців», – сказав пан Погорєлов, додавши, що з 1 січня 2019 року комунальні та державні видання відповідно до вимого діючого законодавства втратять свої свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ.

Він запропонував громадській раді при Комітеті свободи слова звернутися до голови Комітету Вікторії Сюмар та членів профільного парламентського Комітету з проханням ініціювати якнайшвидше внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». За словами Олексія Погорєлова, ухвалення цього закону зніме головні перешкоди, які суттєво знижують ефективність Закону, діючого з 1 січня 2016.

З питання щодо безпеки журналістів в Україні виступив юрист ІМІ Роман Головенко. Він навів статистику перешкоджань журналістській діяльності, зафіксовану ІМІ за 2017 рік. Зокрема на неокупованій території України було зафіксовано 274 випадки порушень свободи слова (у 2016-му - 264), найбільше порушень по категорії «перешкоджання законній журналістській діяльності» – 88 випадків (у 2016-му - 108). Найбільше журналістам перешкоджали, як і раніше, приватні особи, місцева влада та правоохоронці.

«У першому кварталі 2018 року можна констатувати суттєве зростання випадків перешкоджань журналістській діяльності – 32. Таким чином можемо констатувати, що в Україні зберігається стабільно складна ситуація з безпекою роботи журналістів та ЗМІ», – сказав Роман Головенко.

За його словами, щоб виправити ситуацію з безкарністю варто не тільки продовжувати навчання правоохоронців, а обов’язково всім журналістам звертатися до Нацполіції у разі перешкоджання їх професійній діяльності.

Також пан Головенко запропонував внести кілька законодавчих змін. А саме: запровадити адмінвідповідальність за незаконне втручання в професійну журналістську діяльність, а також за незаконну відмову журналістові в доступі до публічної інформації; декриміналізувати незаконну відмову журналістові в доступі до публічної інформації; переформулювати профільні статті ККУ із «перешкоджання діяльності журналістів» в «перешкоджання журналістській діяльності» (виключити друге речення з примітки до ст.345-1 КК); статтю 349-1 КК обмежити захопленням заручників з метою впливу на журналістську діяльність, виключивши з неї захоплення як заручника власне журналіста; склад кримінального правопорушення «вплив на журналістську діяльність з метою перешкоджання їй» без додаткових кваліфікуючих ознак має бути вміщено в частину 1 ст. 171 КК або переведено в категорію адміністративних правопорушень (КпАП).

Романа Головенка підтримала виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк, яка зазначила, що парламенту треба змінити парадигму від захисту журналістського статусу до захисту журналістської діяльності. За її словами, це довгий час, тому поки парламент може внести зміни в ККУ, які запропонував Роман Головенко.

У засіданні взяли участь представники Комітету свободи слова та інформаційної політики перша заступниця голови Ольга Червакова та член Комітету Григорій Шверк. Ольга Червакова запропонувала звернутися до уряду щодо зміни класифікатора професій (щоб оператори і фотографи прирівняли до тих, хто займається журналістською діяльністю), а також підніме перед парламентом питання необхідності проведення парламентських слухань щодо безпеки журналістів.