Про це повідомляє «Доступ до правди».

Юридичну та фінансову підтримку ще двом справам із доступу до інформації вирішила надати на своєму засіданні Правозахисна рада, йдеться в повідомленні.

Андрій Романенко, координатор Мережі громадського контролю «Дій!», звернувся до ПАТ «Державний ощадний банк України» із запитом про надання публічної інформації, а саме копій всіх договорів (з усіма додатками), що були укладені між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ТОВ «Сучасні платіжні рішення».

Проте «Державний ощадний банк України» повідомив запитувача, що він не є розпорядником публічної інформації, запитувана інформація є комерційною таємницею, а відтак запит не підлягає задоволенню.

Справа розглядалася у скороченому письмовому провадженні. Відповідач письмових пояснень по суті позову не надав.

Суд у процесі розгляду кваліфікував запит як звернення і дійшов висновку, що інформація, яка запитувалася позивачем, не є публічною, а також становить комерційну таємницю. Натомість запитувач наполягав на застосуванні ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про доступ…», згідно з якою «не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».

Апеляційна скарга на це рішення задоволена не була.

Запитувач готує позов до ЄСПЛ. Справу веде адвокат Олександр Бурмагін (ГО «Платформа прав людини»).

У травні 2015 року журналіст Дмитро Бондар разом із оператором прийшли без попередньої акредитації на відкрите засідання зборів суддів господарського суду Рівненської області, де мали обирати голову суду. До зали їх не пустили. Наступного дня журналіст написав запит на доступ до публічної інформації і попросив надати йому протокол зборів суддів. Цей документ йому було надано. В протоколі зазначалося, що перед початком зборів було поставлено на голосування питання про надання згоди на відеозйомку, але судді проголосували проти.

Журналіст оскаржив протиправні дії суду та його голови до адміністративного суду. Але суди всіх інстанцій в позові відмовили. Зокрема й через те, що «збори суддів мали право відмовити в проведенні відеозйомки».

Така аргументація порушує вимоги статті 10 Європейської Конвенції. Тому, на думку адвоката Людмили Опришко (ГО «Платформа прав людини»), яка веде цю справу, вона має хороші перспективи для розгляду в ЄСПЛ.

Підтримку обом справам буде надано у рамках проекту «Ефективний юридичний захист свободи слова в Україні», який виконується за фінансової підтримки Media Legal Defence Initiative.

Фото: humanrights.org.ua 

Нагадаємо, в лютому редакторка сайту «Доступ до правди» Леся Ганжа, яка судиться зі Службою безпеки України щодо доступу до інформації, подала заяву до Європейського суду з прав людини. Днями ЄСПЛ надіслав повідомлення про те, що зареєстрував заяву редакторки.