Такі дані наведено у Звіті про порушення та втрати у сфері телерадіомовлення на території АР Крим та м. Севастополь після окупації 2014-2017 років, який презентували 27 березня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення та Міністерство інформаційної політики.

Ефірне мовлення українських телеканалів і радіостанцій на території півострова було повністю припинено протягом 2014 – першої половини 2015 років.

«Переслідувань після окупації зазнали такі найбільші телерадіокомпанії Криму, як ТРК “Чорноморська” й ATR. Частина кримських журналістів і редакцій ЗМІ були змушені покинути півострів і переїхати працювати на материк. Деякі редакції закрилися. Багато місцевих журналістів через побоювання переслідувань перестали займатися професійною діяльністю. Діяльність на півострові переважної більшості кримських ЗМІ, як і основних українських загальнонаціональних медіа, нині залишається заблокованою», – зазначила перша заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

Через анексію Криму ліцензіати Нацради позбавлені права на ефірне мовлення в Криму в таких обсягах:

• аналогове ефірне телевізійне мовлення − 31 телерадіокомпанія позбавлена права використовувати 292 частот у 69 населених пунктах;
• цифрове наземне телевізійне мовлення − 28 телерадіокомпаній позбавлені права використовувати 72 частоти у 18 населених пунктах;
• ефірне радіомовлення − 39 телерадіокомпаній позбавлені права використовувати 139 частот у 31 населеному пункті.

Ці ж дані наведені у звіті Нацради за 2017 рік, де регулятор порахував втрати українського мовлення в Криму та на Донбасі.

Загалом Російська Федерація з 2014 року незаконно використовує 503 частоти для мовлення в анексованому Криму.

Крім того, сигнал російських телерадіоканалів проникає і на територію Херсонської області, через що створює завади українським мовникам.

За даними звіту, близько 2 млн громадян України, які проживають у Криму, та понад 80 тис. громадян України, які проживають на півдні Херсонської області, втратили доступ до ефірного (аналогового, цифрового) сигналу українських телеканалів та ефірного сигналу радіостанцій. За даними рейтингової агенції Big Data UA, доступ до українського кабельного телебачення втратили понад 230 тис. абонентів. За її оцінкою, наприкінці 2013 року кількість абонентів кабельних мереж у Криму становила 231 837 осіб, з яких майже 80 тис. – у місті Севастополь і близько 60 тис. – у місті Сімферополь.

За попередніми даними Концерну РРТ, загальна сума втрат державного оператора телекомунікацій – РТПЦ «Крим» – внаслідок окупації Криму та захоплення інфраструктури й обладнання становить понад 160 млн грн.

Частина ліцензіатів Нацради, які працювали на півострові та які надали розрахунки втрат на запит регулятора, отримали збитки на суму близько 60 млн грн. Але загальна сума збитків українських мовників, на думку авторів звіту, є значно більшою.

«Загальна сума втрат Української держави, телерадіокомпаній і провайдерів програмної послуги у 2014 році становила, за попередніми підрахунками, щонайменше 239,5 млн грн. Станом на березень 2018 року сума неотриманих надходжень до державного бюджету за ліцензійний збір сягає майже 19 млн грн», – повідомив член Нацради Сергій Костинський, якого цитує прес-служба Нацради.

Український радіочастотний ресурс у Криму використовуються для трансляції російських телеканалів і радіостанцій, що суперечить статуту Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ), регламенту радіозв’язку МСЕ, заяві генерального секретаря МСЕ на конференції МСЕ 2014 року, а також порушує вимоги Резолюції 68/262 (2014) Генеральної асамблеї ООН.

За даними звіту, частотами в Криму для здійснення радіомовлення користуються 20 ліцензіатів Роскомнадзора в АР Крим і 14 – у м. Севастополь. Телевізійне мовлення в АР Крим здійснюють 22 російські телерадіокомпанії, у м. Севастополь – 23. У звіті наведено повний перелік юридичних осіб РФ, які використовують український радіочастотний ресурс.

«Починаючи з 2015 року, разом з Мінінформполітики системно розвиваємо українське мовлення на підконтрольні і тимчасово окуповані території. Публікація Звіту – це відкриття “другого фронту” з метою захисту телерадіоінформаційного простору України. Вважаю, що цей документ може лягти в основу нових санкційних списків, фігурантами яких стануть російські псевдомедіа та їхні керівники, оскільки внаслідок інформаційної окупації майже два мільйони громадян України, що проживають на півострові, були позбавлені права на вільний доступ до інформації та отримання достовірної інформації з різних джерел», – наголосив голова Нацради Юрій Артеменко.

Також у звіті наведено дані Центру інформації про права людини та Кримської правозахисної групи, що станом на початок березня 2018 року на території Криму залишаються заблокованими повністю або частково сайти 30 ЗМІ. Серед них сайти інформаційних агентств, орієнтованих на висвітлення кримських подій: «Крим. Реалії», «Центр журналістських розслідувань», Blackseanews.net, «15 минут», QHA, «Крим.SOS», «События Крыма», «Севастопольский меридіан», а також загальнонаціональні українські інформаційні й аналітичні видання: «Укрінформ», «Українська правда», «Європейська правда», «Громадське радіо», «Обозреватель», «РБК-Україна», «ДеПо», «Гордон», «Фокус», «Цензор.нет» та інші. Крім того, частково заблоковані сайти телеканалів «Чорноморської телерадіокомпанії», ATR, Суспільного мовлення, ICTV, 5-го каналу, «Еспресо», СТБ, Нового каналу та інших.

За оцінками міжнародної організації Freedom House, рівень свободи слова в Криму з 2014 року впав до одного з найгірших у світі. У звіті організації за 2017 рік йдеться про те, що за 100-бальною шкалою (де 100 – це найгірший показник) півострів отримав 94 бали і увійшов до списку «найгірших із найгірших» територій у світі. При цьому сама Росія отримала 83 бали.

Свій звіт Нацрада і МІП презентували під час круглого столу «Порушення і втрати у сфері телерадіомовлення в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі після окупації: шляхи захисту національних інтересів і прав громадян». Участь у заході взяли представники Нацради, МІП, Мін’юсту, МЗС, Прокуратури АР Крим, Української Гельсінської спілки з прав людини, ГО «Регіональний центр з прав людини», ГО «Кримська правозахисна група», ГО «Центр інформації про права людини» та кримських медіа, які були вимушені покинути півострів. За результатами круглого столу будуть напрацьовані рекомендації та механізми щодо захисту національних інтересів у сфері телерадіомовлення в Криму.

Нагадаємо, Нацрада у своєму звіті за 2017 рік підрахувала кількість українських мовників, позбавлених права мовити на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях Донецької та Луганської областей і в окупованому Криму. Зокрема, на тимчасово непідконтрольній українській владі території Донецької області позбавлені права мовити 23 ефірні телеканали, 28 цифрових телеканалів і 23 радіостанції. На тимчасово непідконтрольній українській владі території Луганської області позбавлені права мовити 24 ефірні телеканали, 29 цифрових телеканалів і 19 радіостанцій.

Фото: прес-служба Нацради