Балада про знайдену флешку

«Детектор медіа» уже писав про побоювання журналістів відносно того, що цей закон значно ускладнить отримання ними інформації від правоохоронних органів. Тоді директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко в коментарі нам сказав, що закон, імовірно, вплине на оперативність надання інформації щодо досудових розслідувань кримінальних злочинів. А вчора, 13 грудня, мені випала нагода поспілкуватися з паном Шевченком під час організованого МВС круглого столу «Робота журналістів та працівників підрозділів МВС під час проведення публічних заходів та у зв'язку із нормами закону “Маски-шоу стоп!”» І хоча новий закон стояв останнім у порядку денному цього заходу, я почну вам розповідати про круглий стіл саме з нього.

Нагадаю, що в новому законі поміж норм, спрямованих, зокрема, проти необґрунтованого вилучення серверів під час досудового розслідування, заховалися кілька змін до Кримінального процесуального та Кримінального кодексів, які чимало впливають на роботу журналістів. Мова про:

• ч. 1 ст. 222 КПК: відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим;
• ч. 2 ст. 222 КПК: слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом;
• ч. 1 ст. 387 КК: розголошення без письмового дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років;
• ч. 2 ст. 387 КК: розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
• ч. 3 ст. 387 КК: дія, передбачена частиною другою цієї статті, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Учасники круглого столу: правоохоронці...

...і медійники

Звертаю вашу увагу на те, що заборона надавати інформацію, крім правоохоронців, поширюється на осіб, «попереджених у встановленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані» – тобто на свідків, потерпілих, підозрюваних; а дозвіл слідчого або прокурора обов’язково має бути письмовим.

«Ця норма, напевно, психологічно буде трохи тиснути на слідчих, які й раніше подекуди не надто охоче ділилися інформацією», – висловив свою оцінку Артем Шевченко.

Департамент комунікацій МВС наразі опікується коригуванням системи відповідей на запити ЗМІ:

• склали довідку, яку розіслали всім працівникам служби комунікацій Нацполіції в регіонах;
• провели селекторну нараду, під час якої керівник управління з організаційно-методичної роботи Головного слідчого управління Нацполіції роз’яснив комунікаційникам норми нового закону;
• просувають ідею проведення найближчим часом наради по вертикалі Головного слідчого управління і всіх слідчих підрозділів у регіонах (загалом налічується понад 10 тис. слідчих), щоб роз’яснити останнім необхідність співпраці з працівниками служби комунікацій Нацполіції.

«Ми отримали чіткі роз’яснення, що впровадження цих норм, за які проголосувала конституційна більшість українського парламенту, на перший погляд може трошки вплинути на оперативність надання інформації. Але принципово вони жодним чином не перешкоджають отриманню нашими комунікаційними підрозділами інформації про хід розслідування тієї чи іншої справи. Інша річ, що вони тепер будуть змушені діяти інакше. Власне, журналістів не має турбувати технологія отримання інформації прес-службами поліції. Їх цікавить результат. Ми зробили кілька методологічних уточнень, до кого їм звертатися по інформацію. Іти за нею до слідчого, напевне, буде незручно з точки зору дотримання норм закону. Але до керівника слідчого підрозділу, або до заступника начальника територіального органу Нацполіції, або до начальника поліції – це можливо, бо закон виводить цих осіб з-під загрози потрапити під відповідальність», – запевнив Артем Шевченко. Щоправда, присутні на круглому столі медіаюристи висловили іншу думку: законодавство виписано таким чином, що найбезпечніше виступати з коментарями самим представникам служби комунікацій (о, журналісти «обожнюють» цей підхід).

Артем Шевченко

Водночас Артем Шевченко нагадав, що далеко не всі деталі досудових розслідувань в принципі підлягають оприлюдненню, а також що на такі дані не розповсюджується дія закону «Про доступ до публічної інформації». При цьому закон «Маски-шоу стоп!» не вплине на випадки, коли йдеться про первинну інформацію від осіб, які ще не попереджені в установлений законом спосіб про нерозповсюдження цієї інформації – тобто людей, які стали учасниками якоїсь події і ще не встигли набути статусу свідків (репортажі з місця скоєння злочину).

Так само будь-яку інформацію про досудове розслідування й надалі можуть вільно та без чийогось дозволу оприлюднювати самі журналісти – якщо вони отримали її в законний спосіб («знайшли флешку в кафе»). Тому залишається відкритим питання, яким чином новий закон вплине на українське інфополе на практиці: в ЗМІ поменшає інформації про хід розслідувань чи просто поменшає синхронів правоохоронців і натомість побільшає інформації з неназваних джерел? І не факт, що від нового закону виграють самі правоохоронці: що заважатиме журналістам цілком справедливо посилатися на неможливість отримати коментар у потрібні новинарям терміни та раз по разу випускати матеріали взагалі без позиції правоохоронців?

Коса і камінь

Що стосується інших тем, які піднімалися під час цього круглого столу, то всі присутні дізналися, зокрема, про таке:

1. Починаючи з 17 жовтня 2017 року, в Києві відбулося п’ять публічних масових акцій політичної спрямованості, кількість учасників яких перевищувала 1 тис. осіб. Найбільш резонансні правопорушення під час цих масових акцій сталися 17-19 жовтня. Тоді тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості отримали чотири правоохоронці.

2. За 11 місяців цього року зареєстровано 224 кримінальні правопорушення щодо злочинів, вчинених проти працівників ЗМІ (у тому числі 167 – за ст. 171 КК «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів»). За аналогічний період 2016 року таких злочинів було 182. За результатами проведених розслідувань за 11 місяців до суду скеровано 16 обвинувальних актів. В аналогічний період минулого року – 13 обвинувальних актів.

Олександр Ковтун

3. Давно назріла проблема фейкових журналістів, які приходять на масові акції і під прикриттям посвідчень займаються активізмом, наразі не має компромісного вирішення. До речі, один із прикладів, яким проілюстрували цю проблему представники МВС – про те, що в детективів НАБУ знайшли посвідчення телеканалу «Інтер» (привіт усім, хто припускав, що конфлікт «Інтера» і «Народного фронту» вичерпався).

4. Не менш давно дозріла проблема застосування сили правоохоронців по відношенню до журналістів компромісного рішення теж наразі не має. МВС радить усім журналістам, які висвітлюють масові акції, вдягати спеціальні яскраві жилети з написом «Преса». Журналісти нічого вдягати не збираються. МВС радить на місці подій слухатися представників поліції і знімати з вказаних ними безпечних місць. Журналісти не збираються забиватися ні в які щілини, бо звідти нічого не видно. На мій погляд, проблема може також полягати в тому, що особовий склад правоохоронних органів, який працює «в полях», не навчений співпрацювати з представниками ЗМІ: не звертати на них увагу під час більш-менш штатних ситуацій; виокремлювати псевдожурналістів-активістів і швидко їх нейтралізовувати тощо. Запитання про те, чи проводилися коли-небудь подібні тренінги з особовим складом, я адресувала присутнім на круглому столі правоохоронців.

«Як правило, функцію роботи зі ЗМІ під час масових акцій беремо на себе ми. Київ трясе, напевно, найбільше, але нам і пощастило найбільше, бо крім власне прес-служби поліції Києва в нас є колеги з департаменту комунікацій МВС і Нацполіції. Якщо під час масових акцій трапляються якісь заворушення, затримання тощо, ви завжди можете нас там побачити. І Зозуля (керівник патрульної поліції Києва Юрій Зозуля. – ДМ) з коментарями оперативними, і Крищенко (заступник голови Нацполіції Андрій Крищенко. – ДМ) теж там завжди є. І зараз ми запустили так звану діалогову поліцію: це люди в спеціальних жилетах, вони будуть називатися “групи комунікації”. Їхня основна функція – працювати з активістами, роз’яснювати норми закону та дії поліції у випадку тих чи інших провокативних дій. Але в той же час ці люди націлені на те, щоб допомагати медіа у виконанні ними їхніх професійних обов’язків. Звісно, сказати, що 100-відсотково весь особовий склад прослухав лекції, ми не можемо. Ми про це чесно говоримо. І ми готові до того, щоб залучати і журналістські спілки, і будь-які ЗМІ до того, щоб їх проводити», – розповіла начальниця відділу комунікацій Головного управління Нацполіції у м. Києві Оксана Блищик.

Оксана Блищик

«Цього року було проведено чотири регіональних тренінги за сприяння офісу Ради Європи та Інституту масової інформації, куди запрошували представників слідчих підрозділів і патрульної поліції. На цих тренінгах розглядали питання взаємодії і проблемні питання в розслідуванні кримінальних проваджень про злочини, скоєні проти працівників ЗМІ. Також були розроблені методичні рекомендації, які розіслані на місця для використання в практичній діяльності», – уточнив заступник начальника управління Головного слідчого управління Нацполіції Олександр Ковтун.

Фото: прес-служба МВС