Про це повідомляє «Крим.Реалії».

За словами пані Лигачової, певні труднощі виникнуть і у самих ЗМІ: «Це збільшує можливість для тиску з боку фіскальних органів. Все залежить від інтерпретації і того, як ретельно виконуватиме ці норми російська влада ... Звання "іноземний агент" тягне за собою додаткові обов'язки з боку ЗМІ, подавати звіти, наприклад. Так ЗМІ стають більш уразливі перед російською владою, тому що до будь-якої звітності можна причепитися».

На думку правозахисгниці Скрипник, внесення проектів «Радіо Свободи» до списку «агентів» може стати проблемою для редакцій в плані отримання інформації і перешкодою для спілкування з людьми: «Ярлик іноземних агентів заважатиме добувати інформацію».

Правозахисниця вказує, що на сьогоднішній момент російські норми мають широке трактування і «можуть застосовуватися вибірково» при цьому не припускають конкретної відповідальності для журналістів. Крім того, за думкою правозахисниці, це може обернутися посиленням блокування доступу до ресурсу в Криму.

«Як Кримська правозахисна група ми реєструємо, що контент блокується, але вибірково: іноді ви можете зайти на сайт "Крим.Реалії", але не можете прочитати певні статті. Цілком можливо, що це будуть використовувати для посилення блокування, адже цей ресурс затребуваний серед кримчан, і це не може не турбувати російську де-факто владу», – зазначила пані Скрипник.

Нагадаємо, 15 листопада російська Держдума схвалила поправки до закону «Про засоби масової інформації», згідно з якими окремі медіа можуть бути визнані іноземними агентами й які вимагають від медіа зокрема розкривати джерела фінансування. 25 листопада Президент РФ Володимир Путін підписав цей закон.

Росія розробила та ухвалила законопроект про визнання медіа «іноземними агентами» після того, як Міністерство юстиції США змусило зареєструватися російський державний телеканал RT у статусі з такою ж назвою та компанію, яка ретранслює російське державне радіо Sputnik у США. Коли стало відомо про таку вимогу з боку США, президент Росії Володимир Путін заявив, що РФ може вжити «швидких дзеркальних заходів» у відповідь на «утиски російських журналістів у західних країнах».

1 грудня голова комітету з регламенту і контролю Державної думи РФ Ольга Савастьянова заявила, що парламент може заборонити відвідини засідань американськими журналістами. Цей крок стане відповіддю на нещодавнє позбавлення журналістів RT акредитації в Конгресі США. 

До Держдуми Росії внесли законопроект, який пропонує з 1 січня 2018 року карати штрафами іноземні ЗМІ в Росії у випадку визнання їх «іноземними агентами» чи порушення відповідного закону. Пропонований розмір штрафу становить від 10 тисяч рублів для фізичних осіб і до 5 мільйонів рублів для юридичних. У новому законопроекті передбачений також адміністративний арешт до 15 діб.

Мін'юст Росії оприлюднив список ЗМІ-«іноземних агентів». До нього ввійшли «Радіо Свободна Європа» / «Радіо Свобода (РСЕ / РС)» та 7 її окремих медіапроектів: «Крым.Реалии», телеканал «Настоящее Время», «Фактограф», татарсько-башкирська служба «Радіо Свобода» (AzatliqRadiosi), «Сибирь.Реалии», «Idel.Реалии», і «Кавказ.Реалии». Крім того, до переліку потрапила й інша медіакорпорація – «Голос Америки».

Президент «Радіо Вільна Європа»/ «Радіо Свобода» Томас Кент заявив, що медіакорпорації наразі невідомий характер обмежень її роботи в РФ після внесення до списку ЗМІ-«іноземних агентів».

У Міністерстві закордонних справ України назвали включення у Російській Федерації до списку «іноземних агентів» кількох ЗМІ «наступом на свободу слова».