Такими є результати спільного дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) та ГО «Детектор медіа», проведеного з 2 по 8 жовтня 2017 року.

На восьми українських телеканалах («UA: Перший», «Інтер», 5 канал, «1+1», ICTV, «Україна», СТБ, «112 Україна») зафіксовано 592 згадки про жінок (порівняно зі 1460 згадками про чоловіків).

Найбільше жінки присутні на каналах «1+1» та «UA: Перший», найменше — на «112 Україна». Так, у новинах «1+1» відсоток жінок-героїнь склав 45 %, чоловіків — 55 %. Схожа тенденція й на «UA: Першому», де в новинах — 41 % жінок-героїнь та 59 % чоловіків. На «112 Україна» жінки виступають у ролі героїнь лише у 23 % випадків порівняно із 77 % чоловіків.

Вагомий вплив на формування гендерних цінностей і закріплення їх у свідомості громадян мають саме ЗМІ. Нині на українському ТБ важко не помітити неоднакове зображення в журналістських матеріалах чоловіків та жінок. Згідно з моніторингом, жінок, на відміну від чоловіків, майже не згадують у «серйозних» матеріалах — політичного, кримінального спрямування та в сюжетах про АТО. Найчастіше жінки-героїні представлені в так званих лайтових сюжетах соціального спрямування, що яскраво підкреслює стереотипне ставлення до них.

Жінки потрапляють до новин, як правило, тоді, коли стають жертвами нещасних випадків, насильства, а також зображуються у традиційних ролях — як вчительки, домогосподарки, матері школярів, продавчині, пенсіонерки.

Наприклад, у випуску «ТСН» на телеканалі «1+1» від 8 жовтня вийшов сюжет «Скарбничка на старість», де йшлося про пенсійну реформу. 90 % героїнь новини — жінки: продавчиня з магазину, матір двох дітей та вихователька дитячого садочку. Це, на думку експертів, відбиває сформовані суспільством уявлення про місце жінки в соціумі та лише підсилює гендерний стереотип.

Типовим для українських ТБ є також висвітлювання жінок у сфері освіти. Так, на 5-му каналі в сюжеті «Сьомий сезон вивчення української мови стартував у Запоріжжі» від 2 жовтня 2017 року героїнями сюжету стали суто жінки.

Крім того, на ТБ можна почути історії про пошуки «еліксиру молодості», який допоможе схуднути, а також про «білявок», із якими «краще не жартувати», що також свідчить про стереотипне та шаблонне ставлення до жінок. Тож журналісти приписують жінкам призначення переважно у приватній сфері, підсилюючи тим самим кліше «жінка-берегиня» та продукуючи патріархальні стереотипи.

Чоловіки ж більше з’являються в «серйозних» новинах та є головними героями значної частини журналістських сюжетів частіше за жінок. Канали, наприклад, охоче залучають чоловіків коментувати сюжети політичного та кримінального характеру. Відповідно, вони рідше задіяні в ролі героїв сюжетів на соціальні теми, ніж жінки.

Окремо слід зазначити, що найгірше жінок на українське телебачення залучають саме як експерток. У цій категорії чоловіків майже в чотири рази більше. Так, у новинних сюжетах українських телеканалів під час моніторингу зафіксовано 183 згадки про експерток та 705 згадок про експертів.

Найвищий відсотковий показник жінок-експерток новин спостерігається на 5-му каналі (жінки — 26,6 %, чоловіки — 73,4 %). Найнижчий — у «112 Україна» (жінки — 16,6 %, чоловіки — 83,4 %).

У цій категорії ЗМІ також відбивають і підсилюють гендерні стереотипи. Так, жінки-експертки найчастіше з’являлися в сюжетах, присвячених соціальним темам. Це представниці державних органів влади, керівниці соціальних служб, Пенсійного фонду, прес-служб, правоохоронних органів, лікарки, директорки шкіл, представниці громадських організацій.

Експертів-чоловіків найбільше зафіксовано в новинах політичного характеру. Найчастіше це представники державних органів влади, правоохоронних органів, політтехнологи, прес-офіцери.

Зокрема, найнижчий показник жінок — у новинах кримінального характеру. До таких тем були залучені лише 19 % жінок порівняно із 81 % чоловіків. ТБ обмежує доступ жінок-експерток до політичних та економічних тем. Так, політику коментують лише 22 % жінок та 78 % чоловіків. У сюжетах економічного спрямування фігурують 26 % жінок, чоловіків — 74 %.

Найчастіше в новинах українських телеканалів можна побачити Ірину Геращенко, Оксану Сироїд та Ірину Луценко.

Окремо слід звернути увагу на показники чоловіків та жінок у суспільно-політичних ток-шоу. Тут канали так само значну перевагу віддають чоловікам. Наприклад, у програму «Свобода слова» на ICTV від 2 жовтня в ролі гості не було запрошено жодну жінку. На «112 Україна» із двадцяти запрошених до студії гостей — одна жінка та 19 чоловіків. А от до студії «Права на владу» на «1+1» 5 жовтня 2017 року було запрошено чотирьох чоловіків та одну жінку.

Протягом моніторингу жодної жінки-експертки на ток-шоу українських телеканалів зафіксовано не було.

Тож аналіз українських телеканалів на предмет дотримання гендерного балансу продемонстрував, що на ТБ жінки згадуються майже втричі рідше, ніж чоловіки, та залучаються переважно до «лайтових» тем. За думкою експертів, редакції українських телеканалів мали би виробити внутрішню політику щодо дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах та не продукувати на екрани гендерні стереотипи.

Експерти оцінювали гендерний баланс у вечірніх випусках новин на телеканалах: «UA: Перший», «Інтер», 5 канал, «1+1», ICTV, «Україна», СТБ, «112 Україна». Також досліджувався рівень дотримання гендерного балансу в суспільно-політичних ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV від 2 жовтня 2017 року, «Право на владу» «1+1» від 5 жовтня 2017 року та випуски «Вечірнього прайму» на каналі «112 Україна», що виходили з 19:00 до 21:00 з 2 по 6 жовтня 2017 року.

Фото: Reuters