Такі результати моніторингу забезпечення доступу до публічної інформації Національною поліцією України представив 29 вересня експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини (Асоціація УМДПЛ) Іван Юрчик на конференції «День права знати: забезпечення доступу до публічної інформації».

Асоціація УМДПЛ промоніторила 151 установу Національної поліції України: апарат Нацполіції, 25 головних управлінь Нацполіції в областях і в місті Києві, а також 125 територіальних підрозділів ГУ Нацполіції в областях (по 5 територіальних відокремлених підрозділів Нацполіції в кожній області та в Києва). Експерти аналізували забезпечення доступу до публічної інформації за двома складовими: шляхом відповідей на інформаційні запити та шляхом безпосереднього доступу до публічної інформації в приміщенні розпорядника інформації.

За результатами моніторингу було складено рейтинг інформаційної відкритості, до якого увійшли центральний апарат і 25 головних управлінь, але не потрапили територіальні відокремлені підрозділи ГУ Нацполіції в областях, оскільки вони, відповідно до структури органів Нацполіції, значно обмежені у формуванні політики відкритості на рівні нормативних документів і не мають окремих веб-сайтів.

За словами пана Юрчика, тільки декілька установ Нацполіції досягли середнього рівня інформаційної відкритості, тоді як більшість мають задовільний або низький рівень. Він це пов’язує з тим, що установи Нацполіції керуються застарілими наказами МВС або нормативно-правовими актами, які погано стосуються або взагалі не стосуються доступу до інформації. «Позитивною тенденцією є те, що мінімум три обласні управління після нашого запиту підготували свої внутрішні накази щодо забезпечення доступу до публічної інформації на рівні начальника управління», - зауважив пан Юрчик.

На рейтинг суттєво вплинув спосіб виконання інформаційних запитів поліцією, у чому експерти виявили низку проблем:

• грубе порушення строків відповіді на запити;
• неправомірні відмови в наданні інформації;
• посилання на загальнодоступні джерела інформації;
• надання витягів з документів замість запитуваних документів;
• відсутність електронних скриньок у територіальних відокремлених підрозділів;
• затримки з незрозумілих причин у реєстрації листів, надісланих звичайною поштою (+3 дні);
• затримки у відправленні відповідей на запити (рекордний строк між фактичним виконанням запиту і реєстрацією листа з відповіддю на пошті становив 14 днів).

Крім цього, на думку експертів Асоціації УМДПЛ, сайти Нацполіції не є надійними джерелами інформації, оскільки містять застарілу, неповну та неактуальну інформацію, яка розміщена незрозуміло або нелогічно.

На думку експертів, проблеми зумовлені насамперед відсутністю кваліфікованого навчання осіб, відповідальних за доступ до публічної інформації в Нацполіції, а також відсутністю базових знань про доступ до публічної інформації у співробітників поліції, які зустрічають візитерів у поліцейських офісах.

Конференція «День права знати: забезпечення доступу до публічної інформації» проводилася за підтримки проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії, а також проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».