Такими є результати моніторингу забезпечення «права знати» органами місцевої влади, проведеного центром «Ейдос» і Центром демократії та верховенства права у рамках платформи «Омбудсмен+», оголошені 29 вересня на конференції «День права знати: забезпечення доступу до публічної інформації».

У моніторингу досліджувалися 24 обласні державні адміністрації, 22 обласні ради, 24 ради обласних центрів і 26 міських рад обласного чи районного значення. Оцінка проводилася за чотирма складовими:

1) імплементація необхідних норм для забезпечення доступу до публічної інформації (визначення відповідального за доступ до публічної інформації структурного підрозділу, систематичне оприлюднення публічної інформації, наборів даних на порталі відкритих даних, інформації про використання публічних коштів на офіційному порталі публічних фінансів України, оприлюднення рішень і проектів рішень тощо);

2) надання публічної інформації у відповідь на запити;

3) оприлюднення публічної інформації на офіційних сайтах (оцінка наповнення сайтів);

4) забезпечення умов і безпосереднього доступу до публічної інформації в приміщенні розпорядників (цю частину моніторингу здійснював Центр демократії та верховенства права, а перші три складові – центр «Ейдос»).

За даними дослідження, менше половини органів місцевої влади забезпечують систематичне оприлюднення наборів даних на порталі відкритих даних. Зате дві третини органів місцевої влади забезпечують систематичне оприлюднення інформації про використання публічних коштів на офіційному порталі публічних фінансів України spending.gov.ua.

Як показав моніторинг, можливість подати усний запит забезпечують лише 36% органів місцевої влади. Із загальної кількості усних і письмових запитів 16% лишаються проігнорованими, у 17% випадків органи місцевої влади надають неповну відповідь, а в 14% випадків неправомірно відмовляють у наданні публічної інформації.

Моніторинг виявив, що є певні категорії публічної інформації, які органи місцевої влади неохоче оприлюднюють на своїх офіційних сайтах:

• загальна інформація про орган влади, про структуру органу влади, про районні та районні в містах державні адміністрації;
• відомості про консультативні та дорадчі органи, окрім громадської ради та відомості про громадська ради;
• відомості про пленарні засідання рад;
• установчі документи комунальних підприємств, установ, організацій;
• інформація про установи та заклади соціальної сфери, правоохоронні органи, лікувальні та оздоровчі заклади, дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
• реєстри, паспорти та самі набори відкритих даних;
• генеральні плани міст;
• відомості про цільові/регіональні програми, замовником чи виконавцем яких є орган влади;
• інформацію про громадські обговорення та слухання;
• інформація про регуляторну діяльність;
• інформація про надання послуг, у тому числі адміністративних;
• кадрове забезпечення;
• бюджет і фінанси;
• забезпечення доступу для отримання інформації особам з обмеженими можливостями.

Зате найбільш висвітлюваними темами для органів місцевої влади є дані про оцільників органів влади, структурні підрозділи, депутатську діяльність, про виконавчий комітет і виконавчий апарат рад, оприлюднення нормативно-правових актів, а також питання забезпечення доступу до публічної інформації.

Загалом жоден з оцінених органів місцевої влади не продемонстрував низького (від 21% до 40%) або незадовільного (від 0% до 20%) рівня забезпечення доступу до публічної інформації. Більшість органів місцевої влади мають середній рівень інформаційної відкритості (від 60% до 80%). Значна частина розпорядників (зокрема більшість обласних рад) мають задовільний рівень інформаційної відкритості (від 40% до 60%).

Чотири обласні державні адміністрації (Донецька, Харківська, Вінницька і Херсонська) та одна міська рада обласного центру (Херсонська міськрада) показали високий рівень інформаційної відкритості (понад 80%).

Конференція «День права знати: забезпечення доступу до публічної інформації» проводилася за підтримки проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії, а також проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні».

Ілюстрація: karty-ukrainy.com