Володимиру Леху довелося очолити канал «Рада» в листопаді 2014 року після скандального звільнення попереднього очільника Василя Климчука, який називав себе «найщасливішим телеменеджером».

Протягом трьох років канал почав мовити не тільки на супутнику і в кабелі, а й у цифрі (в Києві та Київській області). Картинка стала якіснішою. Вперше «Раді» виділили 20 млн грн на капітальні видатки, які вона планує витратити на нові камери, що використовуються для трансляції засідань парламенту.

Водночас неодноразово лунали пропозиції від громадських активістів і медіаюристів: якщо такий канал і залишати в часи роздержавлення ЗМІ, то тільки в інтернеті. В інтерв'ю «Детектору медіа» Володимир Лех ділиться своєю думкою щодо цієї пропозиції, а також розповідає про найближчі плани каналу, зокрема про те, які нові програми з’являться в ефірі «Ради» вже цієї осені.

Тоді, на їхню думку, канал міг би вести прямі трансляції засідань парламентських комітетів, бо телеефір не гумовий. Крім того, не витрачалися б зайві кошти на ефірну чи супутникову трансляції. Володимир Лех вважає, що в часи, коли українське суспільство занадто політизоване, не можна обмежувати трансляції каналу «Рада» лише інтернетом, тому «Рада» незабаром візьме участь у конкурсі на загальноукраїнське цифрове мовлення.

Аудиторії канал не вимірює, на це не передбачені кошти. Але директор знає, що пенсіонери залюбки дивляться трансляції Верховної Ради. «Колись у парламенті депутати заблокували трибуну і мої сусідки-пенсіонерки обурювалися з цього приводу, бо вони не могли дивитися трансляцію. “Ми ж не можемо сидіти і дивитися з 10.00 до 18.00, як вони блокують трибуну. То організували чергування, щоб, коли почнеться засідання, то чергова нам повідомить і ми не пропустимо важливого”», — розповідає Володимир Лех.

Місією каналу пан Лех вважає не тільки висвітлення діяльності парламенту, а й ведення роз’яснювальної роботи серед людей, які деколи не розуміють, що ухвалили народні депутати.

Про це і про те, які нові програми з’являться в ефірі каналу «Рада» вже цієї осені, читайте в інтерв’ю Володимира Леха «Детектору медіа».

— Хто ваш глядач? Чи вимірюєте ви якимсь чином аудиторію?

— Не вимірюємо, бо це дорого коштує й ці суми в нашому бюджеті не передбачені. Насправді розуміємо, хто наш глядач, бо нам телефонують. Точно розуміємо, що нашими глядачами є пенсіонери, бо за день може бути 10–15 дзвінків із проханнями: «Передайте цьому депутату, що він такий-сякий, або подякуйте моєму депутату». Знаємо, що нас дивляться органи місцевої влади і самоврядування, Адміністрація Президента і Кабмін.

Колись у парламенті депутати заблокували трибуну, і мої сусідки-пенсіонерки обурювалися з цього приводу, бо вони не могли дивитися трансляцію. «Ми ж не можемо сидіти і дивитися з 10.00 до 18.00, як вони блокують трибуну. То організували чергування, щоб коли почнеться засідання, то чергова нам повідомить і ми не пропустимо важливого», — казали вони.

— Вас можна побачити на супутнику і в кабелі? Багато договорів із кабельниками у вас укладено?

— Так, ми є на супутнику, в кабелі, а з цього року ще й у цифрі на Київ і Київську область. Крім того подаємося на конкурс Нацради з питань телебачення і радіомовлення на загальнонаціональну частоту і маємо надію, що виграємо. Із кабельниками в нас півтори тисячі договорів по всій Україні.

Ми рахувати три роки тому: було охоплення аудиторії в 20 млн осіб. А скільки насправді дивляться, ми не знаємо.

— Скільки людей у вас в штаті? Скільки з них журналістів? Скільки у вас заступників?

— У штаті 78 працівників, із них 15 журналістів. Маю двох заступників: із творчих та виробничих питань.

— Чи відповідає фактичний час мовлення зазначеному в ліцензії? Бо раніше в Нацради були претензії до «Ради» з цього приводу. Скільки маєте годин мовлення? Скільки годин власного продукту?

— Наразі відповідає. Маємо 14 годин: із 8.00 до 22.00. Власного продукту разом із трансляціями 12 годин.

— Що, на вашу думку, змінилося на каналі з вашим приходом?

— Думаю, змінився підхід до роботи. Я сказав принципово, що всі брифінги в парламенті мають бути в прямому ефірі. Раніше не всім депутатам подобалося, як вони говорять у прямому ефірі, тому записували, фільтрували й випускали в ефір. Тепер принципово тільки у прямому ефірі. У пленарні тижні ми навіть відмовляємося від власних програм з 14.00 до 16.00 і даємо брифінги, які відбуваються під час обідньої перерви в парламенті. Навіть іноді знімаємо з ефіру новини о 15.00.

Прямі ефіри в нас у пленарні тижні у вівторок і четвер із 9.00 до 19.30, а в не пленарні дні — з 9.00 до 15.00 з невеликими перервами. Окрім засідання парламенту, в прямому ефірі можуть іти круглі столи, конференції або засідання комітетів. Улітку прямих ефірів було менше, було складно з гостями.

— Що нового в новому телесезоні покаже канал «Рада»?

— У нас запустилася інформаційно-аналітична програма «Політика UA», для цієї програми зробили студію, почепили плазми, оформили її в червоних тонах, і вона стала більш стильною. Залишилася програма «За чи проти» з двома учасниками, яку запустили навесні цього року. Ведучі двох програм — Наталка Андрощук, Людмила Горицька, Олександр Десятніков та Вадим Перенчук. Окрім студій оновлено й дизайн програм.

Також зробили велику студію, де ведемо великий прямий ефір нової інформаційно-аналітичної програми «PRO парламент», щоденної по сесійних тижнях.

На програму «PRO парламент» ми кинули всі сили. Скасували вечірні новини о 19.00, тому що ми подивилися, що наш глядач із 9.00 до 18.00–19.00, і немає сенсу кидати великі сили на вечірні новини. Ведучі проекту — Наталка Андрощук та Вадим Перенчук. Проект починається одразу після завершення пленарного засідання, крім того ми його ще насичуємо сюжетами. Запрошуємо представників всіх фракцій і груп, народних депутатів.

Нових ведучих у нас немає, працюють Наталка Андрущук, Людмила Горицька, Олександр Десятников, Галина Ткаченко, маємо хорошого продюсера Наталю Уманець, яка раз на тиждень робить програму «Європейська держава». У нас багато молоді, але, на жаль, вона не затримується надовго. Нещодавно наші журналісти пішли на канали «Україна», ICTV, «1+1» і Прямий канал.

І надалі транслюватиметься низка наших інших проектів: «Одкровення», «Парламентський ранок», «Парламентський день», «Лекція на Парламентському», «Велич особистості», «Парламенти світу», «Українці змінюють світ», «Персони століть» та ін.

— Оновлення бюджетним коштом?

— Практично так. Плазми ми закупили ще на кошти з минулорічного бюджету. Але нам кілька місяців виготовляли металоконструкції, на які мали почепити ці плазми. І ми їх тільки в серпні почепили. Нижній поверх на п'ять плазм у нас був, а додали верхній поверх. На студію не виділялося жодної копійки з бюджету.

— Скільки маєте годин інформаційного мовлення?

— Зараз 20 хвилин. У сесійний тиждень о 9.15 і о 9.45 по 5 хв., і о 15.00 (10 хв.). Донедавна (до 2 вересня) були й вечірні о 19.00 — 23 хв.

— Чи виробляєте спільні проекти з іншими каналами, продакшнами?

— Практично ні. Ми маємо договори з Міністерством оборони, яке дає нам свої готові програми («Військове телебачення»), від прикордонної служби маємо дві програми, й тісно співпрацюємо з Deutsche Welle, яка дає нам п'ять програм.

— Ви особисто ведете якусь програму?

— Інтерв’ю з головою Верховної Ради. Але планую. Мені затвердили новий проект інтерв’ю не тільки зі спікером Андрієм Парубієм, а й із головами фракцій та груп, представником Президента в парламенті та іншими діячами, від яких залежить життя країни. Навіть назву придумали Pechersk Life (життя на Печерських пагорбах). Конкретного часу в сітці мовлення не буде. Плануємо взяти інтерв’ю, один день його анонсувати і потім транслювати.

— Як до вас ставляться депутати? Не сприймають як обслугу?

— Тепер такого немає, є повага. Немає такого: ви зобов’язані — і все.

Ми були колись Дирекцією телепрограм при Апараті Верховної Ради, а тепер ми ДП «Парламентський телеканал “Рада”», засновником вважається Верховна Рада. Керівник апарату, відповідно до статуту, впливає на призначення і звільнення керівника телеканалу. Загалом ми є окремою юридичною особою зі своїм бюджетом, бухгалтерією тощо.

— У парламенті наразі тривають структурні й організаційні зміни, відповідно до рекомендацій місії Кокса. Ви з ними погоджуєтеся?

— Ми знаємо про цю місію й рекомендації. На підставі комунікаційної стратегії буде створено єдиний орган, який буде опікуватися трьома структурними підрозділами: інформаційним управлінням, прес-службою і телеканалом «Рада».

— Як ви дивитеся на рекомендації громадських активістів і медійних експертів, які лунали на засіданні Комітету свободи слова, щодо того, щоби канал «Рада» мовив лише в інтернеті, щоб зекономити бюджетні кошти?

— Рішення ухвалювати буду не я. Але, на мою думку, мовлення «Ради» має залишитися й на супутнику, і в цифрі, і в кабелі. У нас суспільство дуже заполітизоване, воно хоче чути про політику, хоче знати, що роблять депутати. Незважаючи на той контент, який подають українські загальнонаціональні телеканали, на мою думку, в ньому дуже мало фактажу. Журналісти в парламенті роблять сюжети більше подібні на шоу, розповідають, хто у що одягнений. А сюжетів про фактичну законотворчу діяльність дуже мало. Тому канал «Рада» потрібен, у пікові моменти нас ретранслюють близько десяти телеканалів.

Є ще наша трансляція в інтернеті: на сайті Верховної Ради та маємо youtube-канал.

— А маєте свій сайт? Чи присутні в соцмережах?

— На жаль, досі не маємо, але ми займаємося цим питанням. Хочемо, щоби телеканал «Рада» мав свій сайт, бо на сайті парламенту ми лише як маленька рубрика.

Ми є у Фейсбуку.

— Яка місія вашого каналу, на вашу думку?

— Насамперед — якісно висвітлити роботу парламенту. А з журналістської точки зору — вести роз’яснювальну роботу серед людей, які деколи не розуміють, що ухвалили народні депутати. На жаль, є одиниці депутатів, які відповідають конкретно, що ж з ухвалених законів отримає конкретно людина.

— Ви ведете прямі трансляції засідань парламенту. Чи транслюєте засідання комітетів ВРУ?

— Тільки в тих випадках, якщо вони засідають у конференц-залі або в 11-й чи 12-й кімнатах на Грушевського. Тільки з цих трьох місць у нас є технічна можливість підключити камери і проводити прямі ефіри. Якщо голова комітету наполягає, то йде знімальна група і знімає. За місяць 10–12 прямих ефірів комітетів і публічних заходів. Є шість комітетів, які експериментально проводять інтернет-трансляцію, вони встановили камери. Цим займається управління комп’ютерних систем. Але відео поганої якості. Було би добре, щоби це звели в одну структуру, можливо, щось ми би видали в прямий ефір, а щось — окремо в інтернет. Треба зробити єдину платформу, щоб громадяни могли зайти на сайт і вибрати засідання комітету, яке вони хочуть подивитися. А ще проблема в тому, що майже всі комітети проводять свої засідання одночасно: в середу о 15.00. Якби вони навіть у середу на сесійному тижні проводили засідання у 11-й, 12-й кімнатах або конфернец-залі о 9.00, о 13.00 і о 15.00, то ми би могли показати за день кілька трансляцій.

— Який бюджет вам виділив парламент на 2017 рік? Цього достатньо? Чи має канал ще якісь доходи, окрім бюджету? Комерційну рекламу?

— 27 млн грн плюс 20 млн на капітальні видатки. Це значно більше, ніж торік. Нам уперше з 2008 року виділили на капітальні видатки. Коли ми отримали 20 млн, ми дуже довго обговорювали і з керівництвом апарату, як ефективніше їх освоїти. І вирішили зробити якіснішу картинку сесійної зали. Бо камери ще з 2003 року, вони ламаються через день, і нам доводиться їх постійно ремонтувати. Ми вирішили замінити всі камери й поворотні механізми у сесійній залі. Це будуть камери нового покоління — формату HD 16х9. Оголосили тендер, до 19 вересня чекаємо пропозицій, а далі будемо через Prozorro закуповувати до кінця року. І в несесійний тиждень десь у січні 2018-го їх встановити. Була вимога і з інших каналів, щоб ми забезпечили якіснішу картинку.

Інших доходів, окрім бюджетних коштів, ми не маємо. Ми не даємо комерційну рекламу. Кошти з держбюджету йдуть на зарплату, комуналку і трансляцію.

Маємо багато соціальної реклами, останнім часом завдячуючи уряду. Звісно, не повністю нею забиваємо ефір, але подекуди вона дуже виручає: про безвіз, пошуки пропалих без вісти, про роботу Червоного хреста. 60–70 % роликів — на військову тематику. Маємо також ролики з анонсами власних програм.

— Ви й надалі є монопольними власниками прав на відео засідань із сесійної зали? Наскільки воно є запитаним? Ви продаєте його іншим мовникам?

— Так, іноді дуже запитуване. Ми його не продаємо.

— Чи відвідують ваші працівники тренінги? Як їздять вони у відрядження? Куди?

— Ми завжди сприяємо тим, хто хоче вчитися. Наші журналісти обізнані зі стандартами професії. Нині виїздів у нас дуже мало. Колись була практика, коли депутат брав із собою журналіста на округ, щоби показати, що він зробив і який він хороший: побудував церкву чи поремонтував дорогу та ін. Тепер такого немає. Ми здебільшого подаємо фактаж.

Їздимо у відрядження здебільшого з комітетами або з головою парламенту. Ось, приміром, наступного тижня наш журналіст поїде з Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики в Одеську область.

— Як ви ставитеся до того, щоб депутати, які хочуть отримати 20 хвилин для звіту, які раніше мали на державних каналах, що стали суспільним мовлення, приходили на ефір «Ради»?

— Нехай ідуть до нас. Ми відкриті, деколи обдзвонюємо, щоб прийшли до нас на ефір. Але просто 20 хв. мовити самому не дуже цікаво, можливо, нехай випустить свою брошуру й розішле поштою виборцям. А на ТБ треба, щоб була цікава розмова, вони можуть приходити до нас, трохи розповісти про свою роботу, а потім ми поставимо їм актуальні, на нашу думку, запитання. Тоді глядачам-виборцям буде цікаво.

Фото з архіву каналу «Рада»