Про це йдеться в сюжеті ТСН каналу «1+1» за 7 серпня.

За повідомленням ТСН, йдеться про 15 кінокомпаній, які отримували кошти Держкіно у 2015-2017 роках: ДП «Національна кіностудія імені Олександра Довженка», ТОВ «Пронто фільм», ТОВ «Анімаград», ТОВ «Студія Кінороб», ТОВ «Інсайт медіа», ТОВ «Інсайт медіа продюсерський центр», ТОВ «Директорія кіно», ТОВ «Кінокомпанія Гагарін медіа», ТОВ «МКК фільм сервіс», ТОВ «Три-я-да продакшн», ТОВ «Студія Гармата фільм», ТОВ «Гарнет інтернешнл медіа груп», ТОВ «Хайлайт пікчерз», ТОВ «Креатів бутік», ТОВ «Солар медіа інтертеймент».

Водночас заступник прокурора міста Києва Андрій Андрєєв повідомив на своїй сторінці у Facebook, що йдеться про 17 кінокомпаній: «Під прицілом 17 підприємств, які з легкої руки Держкіно отримували від 3-х до 50-ти мільйонів гривень на реалізацію кінопроектів».

«Підприємства після отримання фінансування від держави сплачували послуги, які не надаються, фірмам, котрі переводили гроші в готівку через конвертаційні центри», - повідомляє ТСН.

За даними ТСН, слідчі прокуратури отримали доступ до рахунків Держкіно і кінокомпаній за рішенням суду. У сюжеті демонструється ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів, винесена за клопотанням слідчого з особливо важливих справ Прокуратури міста Києва Шаманіна у кримінальному провадженні від 12 червня 2017 року. З показаного на екрані скріншоту ухвали невідомо, за якими статтями Кримінального кодексу порушено провадження.

Клікніть для збільшення:

Андрій Андрєєв повідомив ТСН: «Нами отримана оперативна інформація, яка дозволяє стверджувати про те, що ці підприємства (які саме – не названо. – ДМ) після отримання бюджетного фінансування мали взаємовідносини з фіктивними підприємствами, сплачуючи неіснуючі послуги».

«У нас є відомості про те, що мали взаємовідносини з фіктивними підприємствами, які були, так скажемо, у холдингу ковертаційного центру. Тому перевіримо цю інформацію», - додав заступник столичного прокурора.

ТСН акцентує на трьох компаніях: «Пронто фільм» Максима Асадчого та кіностудіях «Інсайт медіа» і «Директорія кіно», співвласником яких є продюсер Володимир Філіппов. «Він (Володимир Філіппов. – ДМ) за кілька років отримав третину всіх дотацій. Адже всі ці роки спрацьовувала так звана схема пов’язаних осіб. Саме Філіппов свого часу продюсував стрічки Михайла Іллєнка – рідного дядька голови Держкіно Пилипа Іллєнка. І саме компанії Філіппова, за даними досудового слідства, переводили бюджетні кошти в готівку», – стверджує журналіст ТСН.

Володимир Філіппов сказав ТСН, що не володіє інформацією про розслідування: «Я не знаю, звідки ви знаєте цю інформацію, але в нас ніякої такої інформації немає. Мабуть, вам прокуратура доповідає оперативніше, ніж нам». Коментарів представників Держкіно ТСН не отримав, оскільки голова відомства Пилип Іллєнко перебуває у відпустці, а інші працівники не мають повноважень на коментування ситуації.

Насамкінець ТСН нагадав, що нині тривають аудит і перевірка Держкіно, які проводять Рахункова палата і НАБУ. Результати аудиту Рахункової палати очікуються наприкінці вересня.

«Детектор медіа» минулого тижня з’ясовував у Держкіно, чи відповідає дійсності інформація про те, що днями в Держкіно приходила прокуратура. Перший заступник голови Держкіно Сергій Неретін повідомив, що представники прокуратури офіційно до Держкіно не приходили і не зверталися, ніяких підозр співробітникам Держкіно не вручали. Він також уточнив, що триває аудит Рахункової палати і Держкіно чекає на позитивні результати аудиту.

Реагуючи на сюжет ТСН від 7 серпня, голова Держкіно Пилип Іллєнко написав у Facebook: «З приводу чергового маніпулятивного та брехливого сюжету ТСН – ні до мене особисто, ні до Держкіно не надходило жодного офіційного зверенення від Прокуратури міста Києва щодо згаданого у новинах "розслідування". Тому мені дуже дивно, що представники київської прокуратури вирішили виступити із "звинуваченнями" саме через випуски новин телеканалу, який тривалий час веде брудну інформаційну кампанію щодо Держкіно та мене особисто, а не у формах, передбачених чинним законодавством. Не менш дивує і час виходу сюжету - коли я фізично не можу його прокоментувати. Проте після повернення до Києва я обов'язково поспілкуюся з мас-медіа з цього приводу, а також передісторії».

«Детектор медіа» розраховує отримати коментарі керівництва Держкіно щодо наведеної в сюжеті ТСН інформації.

Нагадаємо, попередній сюжет ТСН про Держкіно вийшов 6 липня - у ньому йшлося про початок аудиту Рахункової палати. Голова Держкіно Пилип Іллєнко звинуватив ТСН каналу «1+1» в підготовці маніпулятивного сюжету щодо роботи Держкіно та його особисто як глави відомства. Директор департаменту новин «1+1 медіа» Сергій Попов у відповідь заявив, що журналісти не винні, що Пилип Іллєнко на момент спілкування із журналістами не мав інформації про перевірку Рахункової палати.

Раніше, 16 червня, низка продюсерів, режисерів і сценаристів виступили з відкритим листом на підтримку Держкіно і Пилипа Іллєнка. На думку авторів звернення, проти Держкіно та його голови Пилипа Іллєнка розв’язано інформаційну кампанію.

Автори звернення наголосили, що протягом 2014-2017 років Держкіно завершило три конкурсні відбори кінопроектів, за цей час розпочато виробництво 108 нових фільмів і завершено виробництво 54 фільмів (з них 11 – ігорові повнометражні). Під егідою Держкіно реалізовані та плануються спільні кінопроекти з Німеччиною, Францією, Італією, Австрією, Польщею, Литвою, Словаччиною, Канадою, Австралією, укладено та ратифіковано угоду про спільне кіновиробництво з Ізраїлем, готуються угоди з Канадою та Австралією. Фільми, створені за участі Держкіно, потрапляють у конкурсні програми міжнародних кінофестивалів. Спільними зусиллями кіноспільноти розроблено й ухвалено закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Автори звернення заявили, що позитивно оцінюють діяльність Держкіно та не знають жодного факту, що поставив би під сумнів етичні та професійні якості голови відомства Пилипа Іллєнка. «Ми висловлюємо свою підтримку діяльності голови Держкіно і закликаємо не піддаватися на маніпуляції, що можуть зашкодити розвитку однієї з найбільш перспективних вітчизняних галузей», - ішлося у відкритому листі.