Розроблено законопроект про 50% україномовного контенту для друкованих ЗМІ – Сюмар
Розроблено законопроект про 50% україномовного контенту для друкованих ЗМІ – Сюмар
Про це вона розповіла в інтерв’ю «ЛігаБізнесІнформ».
Хоча сама пані Сюмар не підтримує мовного регулювання інтернету і преси, а виступає за стимулювання вживання української мови.
На запитання, чи варто після закону про мовне квотування на телебаченні очікувати подібного закону для друкованих та інтернет-ЗМІ, Вікторія Сюмар відповіла: «Це навіть не розглядається. Держава це не повинна регулювати. Різниця в тому, що телебачення працює на державному частотному ресурсі. Держава має право регулювати те, для чого дає свій ресурс, - це європейський підхід. Але якщо говорити не про інтернет-ЗМІ, а про пресу, то в нас є законопроект, який передбачає 50% україномовного контенту для друкованих ЗМІ. Я в цьому плані прихильник того, щоб держава пішла шляхом стимулювання, а не директив. Щоб ми зробили для тих, хто дотримується цієї квоти, якісь податкові пільги чи пільги з розповсюдження. Але тут ми ще будемо думати, як краще прописати, оскільки норми цього проекту переплітаються з нормами мовних законів і з нормами законопроектів від Кабміну, які зараз на розгляді в комітеті з питань інформполітики, які стосуються друкованих ЗМІ».
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мови: № 5556, № 5669 і № 5670, які передбачають нові вимоги до мови засобів масової інформації, книговидання, кінематографа та реклами. Усі три законопроекти передбачають, що преса в Україні має видаватися переважно українською мовою, а законопроект № 5670 передбачає також обов’язковість української мови для інтернет-сторінок засобів масової інформації.
Законопроект № 5556 передбачає:
• Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин комунальна преса має видаватися українською мовою, а також може видаватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин.
• Щодо приватної преси — щонайменше дві третини накладу повинні видаватися українською мовою. Національні культурні товариства можуть бути засновниками видань мовами корінних народів або нацменшин. Також преса може видаватися англійською або іншою іноземною мовою — з метою поширення інформації про Україну або якщо її засновниками є іноземці, що постійно проживають в Україні.
• Інформаційні агентства повинні поширювати інформацію українською мовою та, за потреби, англійською або іншою іноземною мовою.
Законопроект № 5669 передбачає:
• Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. Органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, національні культурні товариства можуть видавати пресу також мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою.
• Приватна преса повинна видаватися українською мовою. Можливе видання приватної преси українською та іноземною мовою, за умови, що наклад іноземною мовою не перевищує 15 % загального накладу друкованого ЗМІ. Іноземна мова може бути застосована для видання друкованого ЗМІ, якщо більшість його засновників є іноземцями, що постійно проживають на території України.
• Інформаційні агентства можуть поширювати свою продукцію українською мовою, мовою нацменшини, регіональною (міноритарною) мовою.
Законопроект № 5670 передбачає:
• Преса повинна видаватися державною мовою. Можливе видання двох чи більше мовних версій, одна з яких — державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають бути такими ж, як у версії державною мовою, а наклад української мовної версії має становити не менше 50 % сукупного накладу всіх мовних версій. В окремих випадках можливе видання друкованих ЗМІ офіційними мовами ЄС. У яких саме — в законопроекті не сказано.
• Інформаційні агентства мають поширювати свою продукцію державною та іншими мовами.
• Інтернет-представництва (сайти та сторінки в соцмережах) засобів масової інформації (а також і органів влади, комунальних підприємств, установ і організацій, а також приватних підприємств, які реалізують товари й послуги в Україні) повинні виконуватися державною мовою. Поряд з українською версією можуть також існувати версії іншими мовами. При цьому українська версія має завантажуватися за замовчуванням та містити не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.
Вікторія Сюмар поставилася критично до всіх трьох мовних законопроектів. На її думку, жоден з них не має шансу бути прийнятим, їх слід доопрацьовувати і запроваджувати позитивне стимулювання української мови.
23 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Закон встановлює на українському телебаченні обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% - для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. 26 травня закон скеровано на підпис Президенту України.
Фото: Liga.net