Експерти кажуть, що сьогодні українці не довіряють ні їм, ні владі, ні журналістам. Як же громадянам пояснити нові реформи, якщо рівень довіри надто низький? Важливі рішення та зміни часто відтерміновуються через побоювання різкого сприйняття та можливих протестів.

Це питання обговорили під час дискусії «Для танго потрібні троє», що пройшла 27 квітня в Українському кризовому медіацентрі. Представники міністерств, владних установ та агенцій, експертних структур, причетних до комунікації та адвокації реформ, редактори ЗМІ шукали шляхи виходу з кризи у соціальних відносинах.

Влада vs медіа

«Треба зберігати конструктив», – у своїй короткій доповіді закликав Антон Ященко, виконавчий директор Офісу впровадження реформ. Він вражає, що влада наразі не готова показати свої невдачі. А це породжує недовіру не лише до політиків, а й до медіа.

Ірина Соломко, керівниця відділу комунікацій «Реанімаційного пакету реформ», відкриває й іншу сторону співпраці влади та ЗМІ: «У нас певні політики не ходять в певні ЗМІ на круглі столи, тому що вони (ЗМІ) про них колись погано написали. Якщо ми такими категоріями мислимо, про жодну дискусію професійну і дорослу не може йти мови».

Павло Кухта, Ірина Соломко

Тому учасники дискусії зійшлися на думці, що головна проблема – недовіра. «Довіра – це як мастило, яке дозволяє покращити роботу всієї системи», – зазначив Павло Кухта, член групи стратегічних радників при КМУ. Але для того, аби була довіра - потрібен діалог.

Роман Кобець, Павло Кухта, Ірина Соломко

«Довіра – певною мірою похідна від розуміння», – продовжив думку Роман Кобець, експерт з аналізу політики. Діалог та дискусія можуть у цьому допомогти. На думку експерта, щоб раціонально розуміти дії уряду, громадяни повинні бачити проблему, бачити варіанти її вирішення і наслідки. Однак сьогодні, за словами пана Кобця, політики часто зміщують акценти із змісту самої проблеми на особистість, що цю проблему породжує чи намагається вирішити. Обговорення концентруються на негативних сторонах реформ, на корупційних відкриттях, а правдива картина змін залишається в тіні.

Лариса Мудрак з Win-Win Communication дала своє рішення комунікації: «Треба розуміти і чути всіх – щоб виробити найкращу концепцію». Вона також поділилася трьома правилами дій у критичній ситуації: дисципліна, відчуття спільної відповідальності і почуття гумору.

Антон Ященко, Лариса Мудрак

Медіа vs експерти

Якісні дискусії в ЗМІ ведуться не так часто: експертів бракує, комунікація між медіа та експертами слабка. «ЗМІ, на мою суб’єктивну точку зору, стали в позицію підставки до мікрофону», – зазначив медіаексперт, модератор дискусії Тарас Кузьмов.

Ірина Штогрін, редакторка інформаційних програм на «Радіо Свобода», зауважила: «Рейтинг диктує те, що потрібен експерт, який влаштує феєрверк». Програми потребують емоцій, динаміки, драми, фон спілкування створюють саме медіа.

Та регіональні ЗМІ не працюють на рейтинг, вважає Сергій Мамаєв, директор творчого об’єднання «Новини» на «UA: Першому», керівник департаменту інформаційного мовлення запорізького телеканалу TV-5. На його думку, проблема захована глибше – у некомпетентності журналістів, які бачать проблему як середньостатистичний українець. Особливо гостро це відчувається в локальних ЗМІ, де журналістам просто ніде зростати компетентно і часто немає в кого взяти хороший експертний коментар-пояснення.

Ірина Штогрін, Сергій Мамаєв

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії та експерт з економічних питань, звернув увагу й на проблему у відсутності комунікації працівників медіа з експертами перед записом програми чи прямим ефіром. Реформи є дуже складними, і щоб дійсно дати придатний для медіа матеріал, експертний продукт як сировину потрібно перекласти на зрозумілу мову. Та як потрібно спрощувати те, що є складним? Гліб Вільшинський має відповідь: експерт говорить про проблему просто, якщо він у ній компетентний. Проте, на жаль, журналісти часто вдаються до легших шляхів і просять коментарів не в тих експертів.

Гліб Вишлінський, Сергій Мамаєв

Цю думку підтримав Володимир Єрмоленко, директор відділу європейських проектів «Інтерньюз-Україна»: «Комунікація буде тільки тоді ефективною, коли реформа буде доступною для людей». Медіа повинні пояснювати реформи так, щоб їх зрозуміли і маленькі діти, і працююче покоління, і люди пенсійного віку.

Ірина Штогрін вважає, що це не завдання медіа – має бути спеціальна служба, яка б створювала простіший продукт результатів експертних обговорень: «Не експертів треба спрощувати, а форми комунікації».

Ірина Штогрін

Тоді постають запитання: чи варто довіряти експертам; як визначити, чию позицію вони відстоюють? Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, зауважив: експерти – це кораблі, які самі бороздять простори Всесвіту, вони не можуть подати істину в останній інстанції, вони теж можуть помилятися. Тим паче, в Україні достатньо кабінетних експертів, які ніколи не виходили в поле.

Ігор Семиволос, Володимир Єрмоленко

Учасники дискусії підсумували: ЗМІ, експерти і влада – це єдиний трикутник, який допоможе донести українцям необхідність реформ і зможе їх пояснити. Головне, щоб ці три колеса карети крутилися в одному напрямку. А секрет – у правильній комунікації.

Фото: Роман Вибрановський