Про це говорили учасники Конференції з фізичної безпеки журналістів та боротьби з безкарністю, що відбулася в рамках XIV з’їзду Національної спілки журналістів України (НСЖУ) 25 квітня, повідомляє прес-служба Спілки.

 Тему неможливості діалогу між українськими і російськими  організаціями порушив професор Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Лизанчук. Він звернув увагу міжнародних гостей Конференції, що вони неправильно розставляють пріоритети, адже ідеться не про конфлікт між Росією і Україною, а про «війну імперської Росії проти України».

«Ми просимо вас чітко відмежовувати одне від іншого: це є війна, і у таку війну сідати з російськими пропутінськими журналістами за один стіл неможливо», – зазначив він, додавши, що діалог може бути тільки в тому разі, якщо учасники від Росії засудять політику московського Кремля.

Напередодні, виступаючи на З’їзді НСЖУ він піддав критиці «навʼязувані Європою журналістські стандарти», сказавши, що вони в таких умовах є неприйнятними.  Крім цього, засудив боротьбу проти використання мови ворожнечі у ЗМІ, яку підтримують міжнародні журналістські організації.

«Не потрібно піддаватися маніпулятивним технологіям, особливо щодо висловлення «мови ворожнечі». Українські ЗМІ повинні називати українських героїв – героями, подвиг захисників України – подвигом, сепаратистську зраду – зрадою, російську брехню – брехнею, московський злочин – злочином, російську агресію – агресією, кремлівських блюдолизів – блюдолизами, російських найманців – аморальними зрадниками», – наголосив пан Лизанчук.

Натомість, на думку заступника шеф-редактора порталу «Детектор Медіа» Світлани Остапи, говорити про співпрацю українських журналістів з російськими в рамках Діалогу під егідою ОБСЄ можна так само, як і про співпрацю України та Росії в рамках «мінських переговорів» чи переговорів в ООН.

«Я хочу розвіяти цей міф, який чомусь поширюється саме під вибори – торік під вибори голови Незалежної медіа-профспілки, а зараз – під вибори голови НСЖУ – міф про співпрацю нашої Спілки з Союзом журналістів Росії. Я була в числі тих, хто їздив до Відня на одну з таких зустрічей. І я писала про це новину на «Детекторі Медіа». Як ми використали цю зустріч? Ми використали цю зустріч, щоб зробити заяву про звільнення нашого колеги Романа Черемського. Іншу зустріч мої колеги використали для того, щоб зробити заяву про звільнення з полону Марії Варфоломеєвої. Отакі заяви робилися. Ми використали цю зустріч для того, щоб не дати росіянам зробити заяву про те, що  в Україні заарештували журналістку і оператора з Одеської області. Ми розповіли, що це неправда, що це не журналісти, а провокатори, що це сепаратисти, яких затримала СБУ», – сказала вона.

Також пані Остапа зауважила, що на міжнародній зустрічі показала результати моніторингів російського телебачення, які багато років проводить організація.

«Ми їм доводили, що це не журналістика, не телебачення, що це маніпуляція і це брехня. Зокрема, вони доводили, що в Києві під палацом культури «Україна» побили журналістку одного з російських телеканалів, яка висвітлювала події про зрив концерту Ані Лорак, що на неї напали нібито українські  журналісти. Ми це спростували – показали відео, що насправді українські журналісти стали колом  і не дали людям, які там протестували, розірвати цю журналістку на шматки. Їй хтось приснув в очі газом. Колеги дали їй хусточку, щоб вона витерла очі, провели до метро… Вони її навпаки вивели. Думаю, що це по-людськи. Звичайно, це була брехня, яку поширювала Росія і вона хотіла поширити її в ОБСЄ, ми не дали цього зробити, – сказала пані Остапа та закликала журналістів перевіряти інформацію, зокрема, ту, що надходить напередодні виборів. – Задумуйтесь про те, кому вигідна така інформація, кому вигідно поширювати такі неправдиві міфи».

Помічник Генерального секретаря Міжнародної федерації журналістів Олівер Мані-Кьорл сказав, що труднощі, пов’язані з організацією зустрічей представників конфліктуючих країн зрозумілі. Але, щоб ефективно захищати журналістів, потрібні зусилля усіх сторін.

«З боку МФЖ ми завжди намагаємося забезпечити діалог між журналістами і головним компонентом для нас є сама журналістика. Міжурядові органи, організації зробили питання безпеки журналістів ключовими пріоритетами у своїй роботі. Але для того, щоб результативно діяти, їхні зусилля повинні доповнюватися на місцях», – сказав пан Олівер.

Директор Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Фране Мароєвич  вважає, що діалог між українськими і російськими професійними медіаорганізаціями є дуже важливим.

«Ми усвідомлюємо ті труднощі і розчарування, з якими зіткнулася Україна, але я хотів би нагадати, що весь цей діалог було започатковано передусім через питання безпеки журналістів. Для того, щоб тиснути на владу, щоб звільнити журналістів, щоб побороти безкарність. І саме в цій сфері ми досягли найбільших успіхів. Діалог не може вирішити конфлікт, але ми як представники мас-медіа можемо вирішити принаймні проблеми самих журналістів», – сказав пан Фране.

 Нагадаємо, у жовтні 2016 року журналісти із України та Росії тиждень працювали над темою постконфліктного примирення у Сараєво в рамках навчального проекту, організованого з ініціативи представника ОБСЄ з питань свободи медіа Дуні Міятович.

Пізніше, у рамках 23-ої Міністерської конференції ОБСЄ у Гамбурзі (Німеччина) відбулась презентації проекту діалогу журналістських організацій України та Росії. Проект був організований з ініціативи представника ОБСЄ з питань свободи медіа Дуні Міятович, яка вважає, що такий діалог необхідний для припинення конфлікту.