Як «1+1» підтягує науковий інститут до європейського рівня
У сюжеті «ТСН. Тиждень» на початку йде мова про міжнародний науковий проект COMBIOM. В ІМБГ є претензія. Він стверджує, що проект не повинен був «підтягувати» інститут до європейського рівня, як казала журналістка у матеріалі, а мав на меті «визнання Інституту як такого, що може керувати Європейським проектом».
«1+1» наводить свою позицію: «От фраза з офіційного опису проекту Publishable summary: “It envisages the integration into the European Research Area (ERA) of the Institute of Molecular Biology and Genetics (IMBG)” – “Він передбачає інтеграцію ІМБІГ до Європейського наукового товариства». А кінцевою метою проекту було, аби ІМБІГ став лідером у своїй галузі. Для молодих вчених інституту проводилися тренінги, саме серед молодих вчених був оголошений конкурс на два гранти, що це як не “підтягування” інституту до європейського рівня, як не піклування про молодих вчених? А найголовніше – що в цьому негативного і такого, що псує репутацію? Крім того, в одній з резолюцій Консультативної ради була вказана одна із основних проблем, на вирішення яких варто спрямувати проект – Problems of incompatibility between the ERA and Ukraine that hinder the functioning of the Institute. Тобто проблема несумісництва між Україною та Європейським науковим простором».
Про «підтягування» сказати, звісно, можна, хто заборонить, але це слово (звернімося до тлумачного словника) має значення «змушувати кого-небудь краще, акуратніше виконувати свої обов'язки, поліпшувати дисципліну і т. ін.»; «примушувати кого-небудь поліпшити свою роботу, рівняючись на кращих, передових»; «поліпшувати знання з якогось предмета». Крім того, інститут також зазначає, що «на сторінці веб-сайту проекту чітко вказані (англійською та українською) його чотири мети, погоджені учасниками та грантодавцем. Видно, що у них не йдеться окремо про проблеми молодих вчених. Все інше – фантазії». Так, на офіційному сайті проекту неодноразово наголошується, що «ІМБГ НАН України є одним з кращих наукових центрів в галузі молекулярної біомедицини в Україні, що має великий потенціал для розвитку – у Європейському дослідницькому просторі (ERA)».
Чому слова про підтягування можуть образити науковців? Тому що йдеться певною мірою про суб’єктно-об’єктний зв’язок, а проект, навпаки, підкреслює суб’єктно-суб’єктні стосунки, тобто співпрацю на рівних.
Йдемо далі. У сюжеті йшлося про те, що молоді науковці, яким дали грант на дослідження за проектом COMBIOM (Станіслав Авдєєв та Микола Дергай) чомусь не просуваються кар’єрними сходами. «1+1» надає скріншот сайту ІМБГ та переконує, що ще на початку березня Станіслав Авдєєв був виконуючим обов’язки завідувача лабораторії, але одразу після виходу сюжету став завідувачем лабораторії.
«Ми дуже раді, що сюжети “ТСН” сприяють кар’єрному зростанню молодих науковців. Тобто призначення відбулося після нашої критики. Що до Миколи Дергая, то де та в яких документах зазначено, що він керує науковою групою, за яким розпорядженням, та які це надає йому повноваження (наскільки ми знаємо, за законом – ніяких)?» – каже телеканал.
ІМБГ надав «Детектору медіа» копії всіх документів, зокрема і наказу про призначення Станіслава Авдєєва керівником лабораторії ще 2 лютого, і каже, що дані на сайті просто не були вчасно оновлені. Копії документів можна проглянути внизу.
Ми дійшли до листа від українського вченого Єгора Васецького, який дав інтерв’ю Галині Сергєєвій, а потім обурився її непрофесійністю. Зокрема, там зазначалось, що він не був координатором проекту, як про це мовилось у сюжеті.
Ось, що каже на це телеканал: «Єгор Васецький ніде прямо в тексті не називається координатором проекту. Крім того, слово “координатор” та “координувати” (див. словник синонімів) можна використовувати не як посаду, а як визначення діяльності в сенсі “організовувати, скеровувати”. Як член Консультативної ради проекту він, звичайно, скеровував і організовував багато процесів. У будь-якому випадку це не наклеп, адже наклеп – це та інформація, що порочить честь і гідність».
В тексті сюжету є такі слова щодо Єгора Васецького: «…І з 2011 координував міжнародний науковий проект COMBIOM», «Єгор Васецький разом з іншими координаторами проекту склали ось цей перелік рекомендацій…».
Інститут пояснив: «Всі терміни в міжнародних проектах чітко детерміновані, вони несуть на собі цілком визначене смислове навантаження. Координатор – це керівник проекту, а «член Консультативної ради (дорадчого органу) – це радник при керівництві проекту, не більше». Хоча визнаймо, Галина Сергєєва ніде не сказала: Є. Васецький –координатор проекту COMBIOM.
Далі у матеріалі «ТСН. Тиждень» сказано, що жодного пункту з «переліку рекомендацій для української науки», який склав Єгор Васецький «разом з іншими координаторами проекту», не було виконано. «1+1» пояснює: «Усюжеті ми аналізували не протокол Другого засідання Консультативної ради ІМБІГ, а Resolution of the First Meeting of the International Scientific Advisory Board of the Institute of Molecular Biology and Genetics of NASU. Саме цей документ фігурував на відео, саме він був направлений до НАН та Міністерства освіти, та саме з нього жоден пункт не був виконаний. Але в цілому ми й не кажемо, що проект був неефективний і нічого не зроблено. Ми навіть перелічили, як багато було зроблено під час проекту: купили обладнання до актової зали, провели тренінги та конференції і т.ін.».
ІМБГ надав «Детектору медіа» копії і зазначеної резолюції (2012 року), і резолюції на рік пізніше (2013) і коментує, що «успішне виконання Інститутом протягом року пунктів рекомендацій Консультативної ради (засідання 2012 року), що були в його компетенції, було зазначено та схвалено в резолюції засідання цієї ж Консультативної ради у 2013 році».
У сюжеті Галина Сергєєва також наголосила, що у керівництві інституту немає нікого з молоді. Зараз «1+1» зазначає: «Згідно ст. 1 Закону України “Про технічну діяльність” “молодий вчений” – це вчений до 35 років. Ані шанований пан Корпан, ані вчений секретар інституту не підпадають під цю категорію. Звісно, це не заборонено законом – перебувати на керівних посадах у старшому віці. Однак дивно, що Інститут декларує підтримку молодих вчених, а жодної керівної посади вони не займають, не відбувається оновлення кадрів, притоку “молодої крові” до процесу керівництва. Стосовно членів однієї родини на керівних посадах – це теж не заборонено законом, але знову ж дивно, що єдина більш-менш молода людина – що в інституті є винятком – є членом сім’ї іншого, на додачу матеріально відповідального керівника». Те, що молоді люди в інституті є винятком, напевне, художнє перебільшення. ІМБГ розповів, що у них «30% науковців є молодими вченими, які не досягли 35-річного віку. Завідувач лабораторії Станіслав Авдеєв займає керівну посаду з 29 років».
Про убивство в інституті з точки зору «1+1»: «Щодо головного інженера, який перебуває під слідством. Так, звісно, без вироку суду неправильно звільняти людину. Але за нашою інформацією, ця людина була під домашнім арештом протягом трьох місяців. Цікаво, на яких підставах за ним зберігалася посада, якщо на роботу він не приходив? Та й з морального боку дивно, що людина, скоївши такий страшний злочин, продовжує залишатися на посаді і кидати тінь на весь колектив. Крім того, нам відомо, що адміністрація інституту жодного разу не висловила офіційні співчуття родині загиблого». ІМБГ у коментарі «ДМ» ще раз сказав, що в статтях 40 та 41 «Кодексу законів про працю» наведено вичерпний перелік підстав для звільнення людини з посади, і знову згадав про Кодекс професійної етики українського журналіста, який наголошує: журналіст має «уникати характеристик людей, запідозрених у злочині». У сюжеті ж Галина Сергєєва вже називає головного інженера «людиною, що скоїла страшний злочин». Хоча слідство ще йде і вироку суду немає.
Про працівників, які звільнилися, пояснення телеканалу таке: «Ми не кажемо, що хтось змушував працівників звільнятися, це перекручування. В тексті вказано, що “вони були змушені звільнитися”. Тобто самі. Звісно, це також не заборонено законом, але говорить про складну і напружену психологічну атмосферу в колективі. Що до свідчень колишнього працівника інституту, то їхню достовірність перевірятиме чергова перевірка і прокуратура, а не ми. Ми передамо всім відповідальним органам її контакти. Ми бачили лише поганий стан приміщень, безлад та захаращеність».
Ми знову дійшли до найцікавішого – туалетів. Тут пояснення «1+1», по суті, базуються на здивуванні і підозрах: «Ми не кажемо, що витрати завищені. Такого в тексті немає. Ми просто дивуємося і співставляємо високі суми і дуже скромний, навіть занадто скромний, ремонт. Так, середня ціна пластикового бачку на фото – 200 грн., ціна так званої чаші Генуя – 500 грн. Крім того, порогова сума для проведення тендеру – 200 тис. грн., в даному випадку на одну й ту саму мету і один і той самий перелік робіт були виділені в січні і в грудні різні суми, які загалом в сумі перевищують допорогову величину для проведення тендеру. Це класична для багатьох підприємств схема уникнення тендеру, і господарські працівники про неї добре знають».
ІМБГ цілком доречно опонує: «Якщо у журналістів виникла підозра про “високі суми” на ремонт туалетів та зумисне розбивання робіт на допорогові суми, то представники ЗМІ могли би оперувати доконаними фактами, зробивши офіційний запит до Інституту. А якщо все базується на здивуванні та співставленні сум, із зазначенням у сюжеті лише орієнтовної вартості бачка та чаші Генуя, то для чого взагалі був цей фрагмент у сюжеті?» Чому доречно? Тому що, коли вже є прагнення розібратися з проблемою, то варто її розробити: надіслати запити, провести розслідування, мати хоча б якісь підтвердження словам.
Про мертві душі в інституті, про які у сюжеті говорить колишня бухгалтерка ІМБГ. «Знову ж таки, дані колишнього співробітника перевірятимуть уповноважені органи. Ми не маємо доступу до документів відділу кадрів, аби це перевірити. Якщо нам нададуть докази і свідчення людей, які працювали і бачили вказаних в сюжеті людей на робочому місці, будемо дуже вдячні», – каже «1+1».А чому б не спробувати надіслати запит, можливо, вам і нададуть ці документи? Нам ІМБГ на це лаконічно відповів: «Збирання доказів та свідчень не належить до компетенції ЗМІ».
На території інституту, як уже відомо, є орендарі. Є фабрика лавашів. Але «ТСН. Тиждень» навіть знайшла людей, які чули, що з теплиці наукового інституту хочуть зробити СТО: «Чутки про СТО базуються на тій підставі що впритул до теплиць працює авторозбірка. Деякі деталі авто навіть спираються на стіни теплиць. Що до тих орендарів, які є власниками лавашної, то до нас потрапили документи, що строк оренди скінчився, і є простроченим з 01.01.2017, і досі його не продовжили. Чому б не оприлюднити документи про орендарів та куди йдуть гроші з оренди? Нам також відомо, що інститут має страшні статті видатків на папір (3 тонни на рік) та на бензин (10 літрів на день), в той час як співробітники змушені купувати папір за свій рахунок, а службовими автомобілями користується тільки керівництво».
ІМБГ каже, що «кореспонденти “ТСН” могли ознайомитися з документами по оренді під час прес-конференції “Наука і ЗМІ” (22.03.2017). Копії документів щодо господарської діяльності, включаючи оренду та будівництво (стосується пункту 11), Інститут надає за офіційним запитом та з урахуванням норм чинного законодавства».
І на завершення – про махінації з побудовою нового корпусу ІМБГ і оренду в ньому. «1+1»: «В тексті ніде не сказано, що саме інститут здає в оренду приміщення звідти. Ми кажемо, що там кругом орендарі, так і є, і що інституту там належить лише частка. Так що це не брехня і не наклеп. Велике питання є щодо зведення корпусу, адже від початку, укладаючи договор із підприємством Войцеховського ТОВ “Укрінвестбуд”, інститут добровільно з свого боку заявив за собою функцію контролю за будівництвом. Це при тому, що в інституті не було і навіть не передбачено жодного (!) спеціаліста у галузі будівництва. Що це як не халатність від початку?».
«Детектор медіа» має відповідь ІМБГ і щодо цього: «У біотехнологічному корпусі є власники приміщень, які вони отримали за рішенням суду. Що до зведення біотехнологічного корпусу та контролю за будівництвом, то за цими запитаннями у Президію НАН України нещодавно надійшло депутатське звернення і за запитом Президії до Інституту були надані вичерпні відповіді на всі ці запитання. До речі, контроль за виконанням Постанови від 27.10.2006 р. за № 283 щодо завершення будівництва експериментальної біотехнологічної бази Інституту покладений на Управління справами НАН України та Відділ капітального будівництва Президії НАН України».
«1+1» відповів і на листа науковця Єгора Васецького до генерального директора телеканалу Олександра Ткаченка.
Телеканал: «Його реакція дивна, адже ми з ним нормально спілкувалися, і нам особисто він не висловлював ніяких претензій. Що до затвердження і “перевірки” матеріалу до ефіру, то такої домовленості у нас не було, і це не в практиці телевізійного матеріалу – затверджувати відео та текст перед виходом, так працюють тільки журналісти друкованих та інтернет-видань.
Про контекст матеріалу – вбивства та кримінальну хроніку – то цей контекст не стосувався і ніяким чином у тексті не пов'язаний із самим Васецьким, до того ж робити вигляд, що ніякої кримінальної хроніки немає – не можна, адже вона є і безпосередньо стосується адміністрації інституту.
Ми знаємо також із наших джерел, що пану Єгору Васецькому дзвонив Тукало Михайло Арсентійович, що є співробітником інституту, вони мали розмову, що була свого роду психологічним тиском на Васецького, йому сказали, що своїм інтерв’ю він кидає тінь на інститут і має вимагати спростування. Вочевидь, добра і м’яка людина Васецький таким чином вигороджує колег.
Це при тому, що сам Васецький жодним чином нічого поганого про інститут не сказав, окрім того, що там немає молодих керівників.
Що до неточностей, про які говорить Васецький, то:
- Слово “координатор”. Ми ніде прямо в тексті не використовуємо цього слова по відношенню до Васецького, до того ж (див. словник синонімів української мови) слово “координатор” і “координувати” можна використовувати у сенсі “організовувати, вправлятися, займатися”. Тобто фактичної помилки не має.
- З приводу того, що проект закінчився у 2015 році. У тексті ми ніде не кажемо, що проект COMBIOM триває і досі.
- З приводу користі програми COMBIOM. Ми також кажемо у тексті, що проект COMBIOM був корисним. А саме – провели тренінги, конференції, купили обладнання для актової зали і т.ін.
- На початку тексту ми сказали,що Інститут “гримить своїми молодими талантами”. Таким чином ми також переконані, що інститут проводить розробки та дослідження на високому рівні і має багато талановитих співробітників. Протиріччя немає».
Фото: скріншот з YouTube-трансляції каналу «1+1»