Раніше ми писали про системи само- та співрегулювання медіа у Франції, Великій Британії, Канаді та Австрії.

Freiwillige Selbstkontrolle Fernsehen – FSF – асоціація саморегулювання мовників у Німеччині. FSF є незалежною добровільною асоціацією саморегулювання, яка була створена за допомогою приватних телеканалів у 1993 році. Сьогодні вона стала основним наглядовим органом в сфері захисту неповнолітніх на ТБ та здійснює нагляд за контентом в інтернеті та за комп'ютерними іграми.

Місія та принципи

FSF – некомерційна організація приватних телевізійних компаній Німеччини, що має на меті, з одного боку, захистити неповнолітніх від шкідливого контенту через оцінювання телевізійних програм, а з іншого – сприяти розвитку свідомого телебачення за допомогою публікацій, заходів та освітньої діяльності в сфері медіа.

Завдання FSF:

• захист неповнолітніх від шкідливих телевізійних програм і аналогічного контенту в інтернеті (художніх фільмів, шоу, серіалів тощо);
• вивчення телевізійних програм і розподіл вікових рейтингів для трансляції на телебаченні;
• посередництво у вирішенні спірних питань;
• підвищення обізнаності та медіаграмотності в рамках освітніх проектів, публікацій і спеціальних заходів.

FSF попередньо оцінює та проводить постоцінювання (якщо матеріали транслювались, наприклад, у прямому ефірі) контенту, який публічно поширюється в Німеччині.

Після того як FSF надає вікову позначку фільму, він може демонструватися на телебаченні, в кіно та на легальних онлайн-ресурсах.

Структура

До роботи в FSF залучено близько 100 незалежних експертів-екзаменаторів з усієї Німеччини. Кожна екзаменаційна комісія (саме вони визначають вікову класифікацію контенту) складається з п'яти членів: чотирьох штатних експертів та голови. Вони призначаються строком на два роки. Постійний представник органів державної влади є головою екзаменаційної комісії. Мовники не можуть мати представників у екзаменаційних комісіях.

З членів організації обирається Рада, що несе відповідальність за належне функціонування офісу та розподіл фінансів. Проте Рада не має впливу на результати перевірки контенту. Вона несе відповідальність за формальні питання, пов'язані з призначенням експертів, розробляє вимоги та критерії для оцінки контенту. Правила проведення експертизи повинні бути затверджені Комісією з питань захисту неповнолітніх у засобах масової інформації (Kommission für Jugendmedienschutz/KJM).

Рада складається з не менш як 10 і не більше як 18 осіб, з яких принаймні дві третини працюють в галузі медіакритики, медіаосвіти, психології, комунікації або практичного захисту неповнолітніх і не залежать від мовленнєвих компаній. Представників мовників у Раді не може бути більше третини.

Ще одна інстанція, яка бере участь в процесі саморегулювання в Німеччині – Апеляційний комітет, що складається з семи незалежних експертів. Він не впливає безпосередньо на роботу екзаменаційних комісій, але контролює процедуру оцінки та залучається у випадку виникнення спірних ситуацій.

Також телемовники залучають до оцінювання діяльності FSF від шести до 16 аудиторів.

Окрім того, кожен мовник, який входить до FSF, має співробітника, що розуміється на захисті молоді та гарантує, що програми, які купує мовник, та його власний вироблений контент відповідають критеріям захисту неповнолітніх. Саме цей співробітник передає їх на експертну оцінку FSF.

Членство

До FSF залучено більшість комерційних телевізійних мовленнєвих компаній Німеччини, зареєстрованих як асоційовані члени.

Фінансування

Діяльність Асоціації саморегулювання мовників у Німеччині здійснюється за рахунок членських внесків приватних мовників, що є асоційованими членами FSF. Також до бюджету органу надходять кошти за доефірну експертизу телепрограм.

Теми

Асоціація розробила власний кодекс, процедури класифікації та розгляду скарг. Всі документи стосуються теми захисту неповнолітніх, впливу контенту на фізичний та емоційний стан дітей та підлітків та розмежування телевізійних програм за віком глядачів.

Теми, що регулюються FSF задля захисту неповнолітніх в медіа:

• контент, що викликає страх;
• порушення розвитку;
• пропаганда насильства;
• сексуальність та гендерні відносини;
• соціально-етична дезорієнтація;
• шахрайство та незаконні дії.

Один із напрямів діяльності FSF – освітні заходи. Їх загальна мета – розвиток здібностей молодих людей та роз’яснення їм, що ЗМІ слід використовувати компетентно і критично. Важливо також інформувати батьків і вчителів про вплив надмірного споживання телебачення та про правові заходи щодо захисту неповнолітніх. Ще одним важливим завданням FSF є інформування дорослих про те, яким чином діти використовують ЗМІ і як їм надавати допомогу.

FSF розповсюджує навчальні посібники з медіаосвіти в початковій школі. Мета – надати викладачам навчальний матеріал із конкретними модулями, які вони можуть інтегрувати в свої уроки. В публікаціях FSF також надається інформація з медіаосвіти в Німеччині.

FSF у співпраці зі школами організовує медіапроекти з дітьми та молоддю. Метою цих заходів є зробити споживання телебачення предметом обговорення – спонукати до критичного осмислення власного споживання засобів масової інформації; роздумів про те, як телебачення інтегровано в життя; обговорення ставлення до моральних цінностей, які висвітлюються в ЗМІ; розробити практичні навички для роботи зі ЗМІ, зокрема, аналіз фільмів, інформацію про виробничі процеси, створення власного виробництва тощо.

Розгляд скарг

Звернутись до FSF за оцінкою та віковою класифікацією можуть мовники та компанії, що є членами організації. Також за експертною оцінкою можуть звернутись Державний медійний орган (Landesmedienanstalten) та Комісія з питань захисту неповнолітніх в засобах масової інформації (Kommission für Jugendmedienschutz/KJM). Якщо мовники не згодні з рішенням FSF, вони можуть звернутись до Апеляційного комітету, що складається з семи незалежних експертів.

Також для FSF важливо враховувати думку та критику телеглядачів. З цією метою організація створила гарячу лінію для прийому скарг.

Санкції

У разі надходження в FSF скарг на того чи іншого мовника орган встановлює або не встановлює факт порушення і може власними силами покарати порушника або спробувати врегулювати ситуацію посередництвом, а саме – запропонувати мовнику здійснити компенсаційні заходи, щоб відшкодувати завдану шкоду.

Приклад нестандартного підходу до покарання: FSF може присудити мовнику-порушнику зробити внесок у боротьбу за права дітей чи у медіаосвіту (наприклад, організувати та провести освітню кампанію, круглі столи, рекламні акції, благочинні марафони тощо).

Незважаючи на те, що державні органи мають набагато більше повноважень і можливостей як у відслідковуванні роботи системи, так і в застосуванні покарань, санкції до порушників не можуть застосувати до того, як об’єднання мовників власними силами не спробує врегулювати ситуацію. Такий захист надається мовникам, що входять до FSF, або якщо мовник, що не є учасником організації, до початку транслювання представив їм контент на розгляд.

Приклад 1

FSF розглянула серіал «Гра престолів», 1-5 сезон, щоб зробити його вікову класифікацію.

Серіал «Гра престолів» об'єднує в собі елементи середньовічного епосу, фентезі і розповідає історію про вигадане королівство, його боротьбу з ворогами, яка супроводжується змовами і пристрастями.

Довгі діалоги у фільмі перемежовуються сценами боїв і містять максимально деталізовані картини насильства й терору.

Проте те, що сценарій віддалений від повсякденного життя і містить чіткий поділ між добром і злом, дозволяє аудиторії від 12 років і старше впоратися з найбільш яскравими картинами насильства (наприклад, сценами зґвалтування або різних видів убивств). А ось деякі довгі кадри насильства – наприклад, вид відірваних рук – виглядають зайвими.

Таким чином, окремі епізоди «Гри престолів» класифіковані як рекомендовані тільки для аудиторії 16 років і старше. Обмеження викликано тим, що перегляд сцен насильства аудиторією молодшого віку викликає тривалий стан тривоги.

Ефективність системи

Клаудіа Мікат, яка з 1994 по 2001 рік керувала офісом FSF, з 2001 по 2015 року стала керуючим директором організації, а зараз обіймає посаду директора програм добровільного регулювання FSF, поділилась своїм баченням діяльності FSF спеціально для проекту «Саморегуляція і співрегуляція: світовий досвід»:

– Як ви оцінюєте ефективність вашої моделі співрегулювання медіа?

– Оцінювання ефективності системи було вироблено Інститутом Ханса Бредоу в 2007 році (Hans-Bredow-Institut – профільний незалежний інститут, який займається дослідженням впливу засобів масової інформації. – Ред.). Цей інститут сприяв внесенням змін до Закону про захист молоді та в Міждержавний договір про захист людської гідності і захисту неповнолітніх в телемовленні в 2010 році, за допомогою передачі результатів своїх досліджень і експертних коментарів. Так само були надані результати академічного обговорення і оцінки комплексних програм регулювання. За результатами дослідження, рівень захисту молодих людей від шкідливого контенту в ЗМІ фундаментально покращився після внесення правок 2003 року (співрегулювання). Концепція «регульованого саморегулювання» була прийнята всіма зацікавленими сторонами. Проте в фінальному звіті експерти вказують на можливості для поліпшення роботи в низці конкретних напрямів.

– Регулювання vs. співрегулювання. Які переваги спільного регулювання?

– Конституція забезпечує захист свободи слова і забороняє цензуру. Тобто державний орган не може здійснювати попередній контроль контенту до його опублікування (стаття 5 Конституції Німеччини). FSF – це незалежна організація, створена зусиллями приватних телеканалів в 1993 році. Німецька система захисту неповнолітніх в ЗМІ ґрунтується на принципі спільного регулювання або іншими словами – саморегулювання під наглядом державного органу. На практиці це означає, що FSF в якості незалежного органу, який носить саморегулятивний характер, може контролювати зміст до його публікації. При цьому без порушення 5 статті Конституції, тому що такий контроль здійснюється не державою.

Важливо, що контролюючий державний орган залишається. У нас це Комісія з захисту неповнолітніх в засобах масової інформації. Комісія контролює, щоб встановлені норми відповідали Міждержавному договору про захист неповнолітніх в засобах масової інформації.

– Чи плануєте ви реформувати цей орган, з якими проблемами зараз стикаєтеся?

– Ми зараз працюємо з проблемою конвергенції засобів масової інформації. Наша мета – розробити єдину форму експертизи та віковий класифікатор, незалежно від того, якими каналами поширюється контент. Так, у нас поки діють різні закони для онлайн- і офлайн-ЗМІ, які не гармонують один з одним.

Мовники постійно приходять до нас з новими ідеями, і наше завдання – не відставати від потреб і актуальних проблем, оновлюючи свої правила і порядок експертизи. Наприклад, поширення скриптових реаліті-шоу (головні дійові особи – не професійні актори, але сценарій є) викликало нову хвилю дискусій про вимоги та оцінювання таких шоу серед німецьких мовленнєвих компаній. Тому ми постійно маємо справу з новими викликами.

До речі, з 2012 року ми отримали право здійснювати моніторинг контенту і в інтернеті.

Зв'язок із державним регулятором

Німецька система захисту неповнолітніх в засобах масової інформації ґрунтується на принципі спільного регулювання та саморегулювання під наглядом державного органу.

Державне регулювання здійснюють Державний медійний орган (Landesmedienanstalten) та Комісія з питань захисту неповнолітніх в засобах масової інформації (Kommission für Jugendmedienschutz/KJM). Перші класифікують фільми, шкідливі для дітей, другі – оцінюють контент, який не є для них шкідливим, але здатний погіршити їх розвиток чи психічний стан. Проте вікова класифікація (від 6 років, 12 років, 16 років, або не підходить для дітей та підлітків) – функція недержавного органу.

Згідно з Федеральним законом про захист неповнолітніх, державні організації, відповідальні за захист неповнолітніх, можуть домовитися про спільну процедуру прийняття рішень з недержавними індустріальними організаціями. Рішення недержавного органу прирівнюється до рішення органів державної влади доти, доки державний орган не винесе іншого рішення.

Щоб проводити оцінювання та класифікувати контент, Організація добровільного саморегулювання – FSF– повинна бути сертифікована державою.

Сертифікація надається за умов:

• забезпечення незалежності та компетентності членів комітетів органу;
• фінансування декількома мовниками;
• розроблення керівних принципів для ефективного захисту неповнолітніх на практиці;
• зобов’язання мовників притримуватись процедурних правил;
• наявності механізмів апеляції та санкцій;
• процедури повідомлення мовника про розгляд справи та причини до прийняття рішення;
• встановлення органу, відповідального за розгляд скарг;
• сертифікація надається на чотири роки з можливістю оновлення.

Безпосередній нагляд за FSF здійснює KJM. Ця комісія в першу чергу відповідає за захист неповнолітніх у засобах масової інформації, комерційних радіо- і телевізійних каналах, а також інтернеті.

KJM контролює норми, якими керується FSF, на відповідність Договору про міждержавний захист неповнолітніх у засобах масової інформації (Jugendmedienschutz-Staatsvertrag: JMStV).

FSF також тісно співпрацює з Департаментом культури і засобів масової інформації федерального уряду, Федеральним міністерством у справах сім'ї, Міністерством освіти, церквою, Федеральним центром молоді.

Фото надані авторами

Ілюстрація: Parents