Із чого все почалося

11 листопада Юлія Тимошенко звинуватила Президента Петра Порошенка та міністра інформполітики Юрія Стеця у «масштабній брудній кампанії», начебто розгорнутій проти неї. Заяву політради ВО «Батьківщина» передрукували, як мінімум, десятки видань.

«Технологія кампанії дуже проста, — писала в заяві прес-служба ВО «Батьківщина». — Спочатку публікується текст на інтернет-ресурсі, який не має реєстрації як ЗМІ, далі він виступає першоджерелом, з якого йдуть передруки в регіональних друкованих та інтернет-ЗМІ. Останні два тижні таким інтернет-ресурсом виступає сайт From-ua.com, відомий медійникам та політикам як «зливна яма». Достеменно відомо, що за часів Віктора Януковича сайт From-ua.com системно виконував замовлення Сергія Арбузова».

У заяві також ішлося про те, що пропозицію розмістити замовні матеріали проти Юлії Тимошенко начебто розсилала компанія «ТОВ Рекламне агентство “Медіа Стар Центр”», власниками якої є «Костянтин Олександрович Бертух та Максим Михайлович Мякенький. Максим Мякенький також є засновником та директором ТОВ “Естар Комм'юнікейшн”, яке утримує сайт PR-портал (prportal.com.ua), що займається розміщенням замовних матеріалів», і що «до замовної кампанії проти партії ВО “Батьківщина” та її лідера Юлії Тимошенко також залучено PR-агенцію Communication group».

Одним із адресатів заяви ВО «Батьківщина» значився Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. 16 листопада комітет за участі Нацради, Мінінформполітики та громадськості розглянув цю заяву. Юрій Стець на засідання прийшов, а от представників «Батьківщини» не було, тому обговорення в комітеті фактично не торкнулося заяви «Батьківщини», а оберталося довкола проблеми політичної джинси в цілому та інструментів, які могли б її викорінити — про все це «Детектор медіа» докладно писав.

Та крім цього ми власними зусиллями вирішили перевірити достовірність викладених у заяві «Батьківщини» фактів. Забігаючи наперед, скажемо, що в заяві виявилося багато неточностей, і ніщо не вказує на те, що замовні матеріали проти «Батьківщини» розміщувалися за розпорядженнями тих людей, яких звинуватила партія. Натомість ми побачили, що ринок політичної джинси навіть не ховається «по кутках», а працює практично відкрито.

Що не так зі звинуваченнями «Батьківщини»

Неточність перша. Сайт From-ua.com не може бути першоджерелом, оскільки не пише новини, а лише їх генерує, на кшталт Ukr.net. Хоча ресурс і справді сумнівний: немає ні контактів, ні інформації про власника тощо. До того ж, у період із 20 жовтня по 11 листопада 2016 року (день скарги «Батьківщини») про Тимошенко вийшло загалом лише вісім новин: п'ять негативних, дві позитивні й одна нейтральна. Усі — передруки з різних видань: strana.ua, «Діалог», «УП», replyua.net, «Хвиля», «Медіапорт» і два дописи з Фейсбуку. У цей же період вийшло аж 53 новини, де в заголовку є «Порошенко», і частина новин не хвалить гаранта: «Журналисты “откопали” испанскую виллу Порошенко», «Как Порошенко дважды прокололся на Сковороде».

Неточність друга. «Батьківщина» стверджує: From-ua.com контролював Арбузов. Як доказ надіслала на запит «Детектора медіа» скрін, що в період з 19 жовтня 2011 року по 18 грудня 2013 року на сайті вийшло 248 новин, де у заголовку було прізвище «Арбузов». Навряд чи можна назвати це вагомим доказом, оскільки в цей же період заголовків із прізвищем «Тимошенко» — 2611.

До того ж, новини про лідерку «Батьківщини» також були далеко не критичними. Ось лише верхні три новини: «Экс-премьер Украины Юлия Тимошенко в своем интервью немецкому изданию Stern пожаловалась на плохое самочувствие и пожалела, что не может быть рядом с митингующими на Евромайдане», «Родственница экс-премьера сообщила, что состояние здоровья племянницы не улучшается. Об этом пишут “Вести”», «Евгения Тимошенко и сенатор Маккейн обменялись важной информацией». Хоча, звісно, й стверджувати, що сайт не контролюється або не контролювався Арбузовим, ми також не будемо.

Неточність третя. Прес-служба стверджує: Олеся Стойко, яка нібито є головним редактором «PR-порталу», «поширювала у соціальній мережі Facebook фальшивого листа нібито від Виконавчого Секретаріату партії ВО “Батьківщина” на адресу голів обласних партійних організацій із вимогою організації процесу дискредитації Уряду Володимира Гройсмана шляхом зриву початку опалювального сезону». Жодного допису про це на сторінці Олесі Стойко ми не знайшли.

Як і доказів приналежності Олесі Стойко до «PR-порталу». На підтвердження цього прес-служба партії надіслала нам скріншот: видно логотип «PR-порталу», велике фото Олесі Стойко і два рядки її біографії.

Ми знайшли цю інформацію. Це біографія Олесі Стойко з розділу сайту «PR-мены», де публікують профайли різних піарників. Зокрема, там нещодавно з’явилася заступниця Авакова Анастасія Деєва. Жодної інформації про редакторство і зв’язок із сайтом на цій сторінці немає. Окрім того, й сама Олеся Стойко, й сайт «PR-портал» заперечили будь-яку причетність Олесі до видання (пані Стойко працює директором піар-агентства PointeR).

Неточність четверта. За версією прес-служби партії, розсилка про розміщення замовних матеріалів проти Юлії Тимошенко пішла від Ольги Юзв’юк, нібито менеджера з розміщення реклами ТОВ «Рекламне агентство “Медіа Стар Центр”». Одразу зупинимося й зазначимо, що юридично такої компанії ніколи не існувало.

Код ЄДРПОУ, вказаний у бізнес-довідниках (тут, тут) не відповідає держреєстру. Там за таким кодом зареєстрована компанія з виробництва соків, а за назвою самої фірми пошук нічого не знаходить. За допомогою ми телефонували на гарячу лінію Єдиного державного реєстру. Там відповіли: якщо компанії в реєстрі немає, вона не просто припинила існування, а її й не було.

У відповідь на наш запит прес-служба «Батьківщини» надіслала з держреєстру скрін компанії «Медіа стар», а не «Медіа стар центр». Компанія «Медіа стар» справді існує, в неї ті ж засновники, що вказані в бізнес-довідниках «Медіа стар центру». Наприклад, Максим Мякенький. «Заява “Батьківщини” не відповідає дійсності і я не бачу сенсу далі щось обговорювати, — сказав «Детектору медіа» Максим Мякенький. — У “Медіа старі” з листопада офіційно не працюю, доти працював там за сумісництвом, це все, що можу сказати». На запитання, чи мала компанія «Медіа стар» якийсь стосунок до «PR-порталу», Мякенький відповів: «Ніякого».

У скарзі «Батьківщини» також було написано, що «PR-портал» утримує ТОВ «Естар Комм’юнікейшен», засновником якого теж начебто є Максим Мякенький: «Не маю до цієї компанії жодного стосунку з 2008 року. Ніякої діяльності вона не веде», — відповів він нам. Прес-служба «Батьківщини» нам написала, що ТОВ «Естар Комм’юнікейшен» раніше було вказане партнером «PR-порталу», однак скрінів «із того періоду немає».

А ось Ольга Юзв’юк справді працює в «Медіа стар». Це компанія, зареєстрована в Рівному. Слухавку піднесла жінка, яка представилася бухгалтером. Підтвердила, що Ольга Юзв’юк працює в компанії, однак сконтактувати з Ольгою чи керівниками «Медіа стар» навідріз відмовилася й кинула слухавку. І більше за цим номером ніхто не відповідає донині.

Чи була кампанія проти «Батьківщини»?

Згідно зі скріншотами, надісланими «Детектору медіа» «Батьківщиною», з 1 по 17 листопада в кількох регіональних газетах вийшло аж 26 матеріалів, критичних до Юлії Тимошенко. До того ж деякі статті дублювалися в інших областях по декілька разів. Наприклад, стаття Володимира Манька (Communication group) «Е-декларації, чия то хата стоїть» вийшла в газетах «Наш день» (9–15.11.2016), «Чернігівський Вісник» (10.11). Матеріал цього ж Володимира Манька «Декларації Тимошенко як іспит для НАЗК» з ідентичним текстом вийшов у «Коло» (Полтава, 10–16.11), «Волинь нова» (12.11), «Кіровоградська 21 канал» (10.11), «Тернопільська Номер Один» (9.11). Стаття журналіста Єгора Чечеринди «Декоративна бідність проти декларативного багатства» з ідентичним текстом вийшла у шести чернігівських газетах: «Наш край» (11.11), «Наше слово» (12.11), «Прилуччина» (17.11), «Промінь» (12.11), «Чернігівські відомості» (16.11). Єгор у розмові з «Детектором медіа» сказав, що справді писав такий матеріал, однак не для чернігівських газет, а для «Газети по-українськи». Сама «Газета…» на наш запит досі не відповіла.

«Наш край», 11.11

«Наше слово», 12.11

«Прилуччина», 17.11

«Промінь», 12.11

«Чернігівські відомості», 16.11

Частина газет, із якими ми поспілкувалися, підтвердили, що ці тексти опубліковані на платній основі. При цьому вони здебільшого ніяк не марковані або марковані неправильно. Наприклад, у рубриці «Точка зору» без позначки «На правах реклами». Однак далі всі наші співрозмовники, як один, або відмовлялися відкривати ім’я замовника, або просто кидали слухавку й більше не відповідали на дзвінки.

Електронні скриньки частини видань, які випустили замовні матеріали про «Батьківщину», є у скріншоті, надісланому прес-службою партії: «У зв'язку із розширенням бази партнерів київське PR-агенство Communication group пропонує вам взаємовигідну співпрацю. Будемо дуже вдячні, якщо повідомите нам умови розміщення у вашому виданні PR-матеріалів. Чекаємо відповіді. За детальною інформацію звертайтесь за телефоном: (067) 293-21-85. Євген, директор з розвитку Communication group». Зверніть увагу, що в кінці листа стоїть і посилання на «PR-портал».

Другою сторінкою цього скріншоту були посилання на матеріали, які вже вийшли в регіональних виданнях. Ми зателефонували за номером директора з розвитку Communication group. Виявилося, це той самий чоловік, чий номер вказано в шапці «PR-порталу».

Спершу він послався на те, що зайнятий, потім сказав, що в нас «странные вопросы», і кинув слухавку. Сам «PR-портал» у відповідь на наш запит відповів: «Наш ресурс не причетний до розміщення платних статей у регіональних виданнях. Варто зазначити, що ми готуємо матеріал про цінову політику на ринку друкованої преси та як вона формується, зважаючи на реальні, а не заявлені, тиражі. З цією метою ми попросили наших партнерів провести відповідний моніторинг. <…> Політики, які представляють політичну силу, котра заявляє про нібито інформаційну кампанію проти неї, неодноразово пропонували зняти незручні матеріали за винагороду, але отримали відмову».

Сайту в Communication group немає, інформації про неї в держреєстрі — теж. Бізнес-довідники так само мовчать. Ми додзвонилися і до Володимира Манька, під чиїм прізвищем в обласних і міських газетах різних регіонів були розміщені критичні до Тимошенко матеріали. Він підтвердив, що статті в газетах — його: «Це мої матеріали. Це моя думка». Далі публікуємо частину діалогу:

– Як так трапилось, що ваша думка у вигляді ідентичних текстів і навіть заголовків розійшлась різними областями України?

– Не знаю, може, вони передрукували з мого Фейсбуку чи блогу. Те, що я пишу, розміщую. Мені ніхто не повідомляв, що передрукує мої статті.

– Газети, які надрукували ці матеріали, підтвердили нам, що статті опубліковані на платній основі. Тобто ні ви, ні ваша компанія стосунку до цього розміщення не маєте?

– Ні.

– «Батьківщина» стверджує, що ваша компанія має стосунок до «PR-порталу». Це правда?

– Ні. Навіть такого сайту не знаю.

– А кому належить Communication group? Вам особисто чи комусь іншому?

– Ми група журналістів, політичних експертів, які об’єдналися і назвалися так. Працюємо, ходимо на телеканали виступати, аналізуємо події, пишемо свої думки.

– А фінансування звідки? Ви ж повинні за щось їсти.

– Іноді до нас звертаються певні політики, громадські діячі, щоб щось для них написати. Але до мене ніхто не звертався: «Напишіть щось на “Батьківщину”». Ми щось можемо писати і на замовлення, але ми цінуємо свою професію, не будемо «чорнуху» писати, хочемо нормальну репутацію. Якщо наша думка співпадає з замовником, можемо щось і на замовлення написати. Якщо ні — ми відмовляємо. Але в основному пишемо самі. Якщо хтось розповсюджує — добре.

– Чи має ваша група стосунок до «Медіа стару» чи «Медіа стар центру»?

– Ні.

А скріншот листа від імені директора з розвитку Communication group, де в нижньому колонтитулі вказаний «PR-портал», Володимир Манько прокоментував коротко: «Євгена не знаю, такого листа не бачив».

Як працює підбір політичних експертів на телеканалах

Хоча компанія Володимира Манька не має навіть сайту, а про нього самого не чули багато наших колег, тим не менш він з’являвся в ролі експерта на загальнонаціональних телеканалах. Найчастіше – на «112 Україна», далі за кількістю виступів, які ми знайшли в мережі - NewsOne, третє місце – в «Інтера» і одну появу Манька ми зафіксували в ефірі 5 каналу.  Як політологів «заводять» на великі екрани, «Детектор медіа» розпитав джерело, що багато років працювало на великому комерційному мовнику:

«Є певний топ експертів, який постійно крутиться в інформаційному полі. Це десь 40 % основного ефіру. Їх кличуть із тижня на тиждень. Бажано, щоб вони потрапляли в різний ефірний час до різних ведучих, щоб не так впадало у вічі. Всіма іншими по можливості “затикаємо дірки”.

Коли політична сила звертається до комерційного відділу, вона “своїх” експертів “прив’язує” до себе. Перші два-три рази експерти “заходять” через комерційний відділ. А потім, через активний потік інформації і потребу “забити” ефір, ці експерти переходять в ефір на постійній основі і вже не за гроші.

“Комерційних” експертів дуже мало, до десяти людей від сили. Основний пул експертів, які ходять на всі канали, — це люди, яким писали у Фейсбуці чи десь побачили, що якийсь експерт щось прокоментував — і хоп, одразу зателефонували. Також коли до нас приходив будь-який експерт, ми одразу питали: “Кого б ви нам ще порадили?”. І нам додавали одного-двох людей».

Побачене й почуте — лише вершина величезного айсберга політичної джинси в Україні. Як бачимо, газети не приховують цієї практики, а політичні головомовці цілком доступні для спілкування. Набагато обережнішими є піарники, що розміщують такі матеріали. І вже геть ховаються їхні замовники. «Детектор медіа» продовжуватиме розвивати цю тему.

Заглавне фото: Думская