Клопотання подавали присутні на засіданні уповноважений представник по конституційному поданню Олег Бондарчук (ВО «Свобода») та народний депутат Леонід Ємець («Народний фронт»).

Олег Бондарчук подав три клопотання. Перше з них стосувалося відводу суддів Конституційного Суду Сергія Вдовиченка, Михайла Гультая, Михайла Запорожця, Юрія Бауліна (голови суду, відсутнього на засіданні) та Наталі Шаптали (відсутньої на засіданні). Своє клопотання він мотивував «кримінальними провадженнями проти цих суддів за скасування Конституції в неконституційний спосіб, що призвело до узурпації влади Януковичем, і можливим тиском на цих суддів з боку правоохоронних органів через ці кримінальні провадження». Друге клопотання Олега Бондарчука стосувалося залучення до розгляду справи в якості експертів Павла Гриценка, Тараса Марусика та Сергія Головатого. Третє – залучення в якості свідків народних депутатів VI скликання Володимира Яворівського, Сергія Соболєва, Ігоря Гриніва, Андрія Павловського, Андрія Парубія, Миколу Томенка, Арсенія Яценюка, Юрія Кармазіна, Юрія Ключковського, Івана Зайця та Ярослава Кендзьора.

Суд задовольнив клопотання про залучення експертів і свідків та відхилив клопотання про відвід суддів.

Леонід Ємець подав клопотання про долучення до справи доказів, які свідчать про факти неперсонального голосування народними депутатами за Закон «Про засади державної мовної політики», а саме:

• лист Державної прикордонної служби щодо перебування низки народних депутатів за межами України під час розгляду закону в парламенті;
• лист апарату Верховної Ради, який містить результати письмової реєстрації народних депутатів на ранковому засіданні парламенту 3 липня 2012 року, результати електронної реєстрації на вечірньому засіданні, результати голосування за законопроект;
• відеозапис голосування Верховної Ради за законопроект.

Конституційний суд це клопотання задовольнив.

Крім Олега Бондарчука та Леоніда Ємця, справу представляли Ірина Фаріон (ВО «Свобода») та постійний представник Верховної Ради України в Конституційному Суді Анатолій Селіванов. Обидва підтримали усі клопотання Олега Бондарчука та Леоніда Ємця.

На засіданні головував виконуючий обов’язки голови Конституційного Суду Віктор Кривенко. Суддя-доповідач у справі – Ігор Сліденко.

Після розгляду клопотань Конституційний Суд оголосив перерву в розгляді справи до того часу, як будуть виконані необхідні процесуальні дії з запрошення свідків, експертів та вивчення доказів.

Про дату наступного засідання буде оголошено пізніше.

Нагадаємо, Закон «Про засади державної мовної політики» був ухвалений Верховною Радою 3 липня 2012 року і набув чинності 10 серпня 2012 року. Законопроект внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року. Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Зокрема, частина 7 статті 7 закону зобов'язує розвивати та використовувати регіональну мову на території, де вона існує: «У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, <…> здійснення заходів щодо розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншини, передбачених цим Законом, є обов'язковим для місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій, підприємств, їх посадових і службових осіб, а також громадян – суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб».

Дія закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську та кримчацьку.

23 лютого 2014 року Верховна Рада скасувала цей закон, прийнявши проект Закону «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про засади державної мовної політики“». Але ані в.о. Президента Олександр Турчинов, ані Президент Петро Порошенко його не підписали і не ветували. Таким чином, закон Ківалова – Колесніченка досі діє.

На фото – мітинг під будівлею Конституційного Суду 17 листопада 2016 року

Фото: «Детектор медіа»