Про це повідомляє прес-служба Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Як зазначено в релізі спілки, допомогу редактор видання «Вишгород» Марина Кочелісова отримала від юристів Людмили Опришко та Людмили Панкратової, які консультують журналістів у рамках «гарячої лінії» НСЖУ.

За словами редакторки газети, проект рішення, де було передбачено зміни до статуту газети, вона побачила на сайті Вишгородської міської ради. До цього ніяких розмов про подібні ініціативи не було.

«У проекті рішення були досить цікаві формулювання. Наприклад, воно передбачало розірвання контракту з директором підприємства і надання мені іншої посади. А якщо я буду проти – звільнення за статтею скорочення, – каже пані Кочелісова та зазначає, що не знає, кому належить ініціатива внести зміни до статуту газети.  – Ми завжди працювали дуже конструктивно. Якщо була критика, то давали відповідь посадовців, котрі є відповідальними особами за ту чи іншу ділянку роботи. Звісно, оскільки ми газета комунальна, а містечко невелике, то втручання в редакційну політику – річ звична. Маю на увазі не стільки владу, як намагання кожного розповідати про те, що ми маємо писати, а що ні. Це можна почути і від громадських активістів, і від кого завгодно. Втім, хто міг виступати з ініціативою змін, я не знаю».

Тому редактор прийняла рішення консультуватися з юристами.

«Оскільки я почала ходити по депутатських комісіях і пояснювати їм, що звертаюся до НСЖУ та ОБСЄ, то відповідно депутати вже почали самі переглядати цей проект рішення. Тому раджу всім колегам звертатися до цих юристів. Бо одна справа – це емоції, а друга – це кваліфікований юридичний висновок», – коментує редактор.

У своєму поясненні юрист Опришко вказує на те, що основними цілями Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» є  обмеження впливу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування на редакції друкованих засобів масової інформації, зведення до мінімуму використання друкованих засобів масової інформації з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян. В той же час, проект рішення Вишгородської міської ради Київської області «Про затвердження Статуту комунального підприємства «Редакція газети Вишгород» в новій редакції» та сама нова редакція Статуту зазначеного підприємства не відповідають як інформаційній політиці України в галузі реформування ЗМІ, міжнародним зобов’язанням нашої держави, так і національному законодавству України.

Так, як пише НСЖУ, порушується норма Конституції, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це полягає в тому, що в проекті статуту вишгородський міський голова визнається окремим органом управління комунальним підприємством «Редакція газети «Вишгород», що є незаконним, і наділяється повноваженнями, які не передбачені законодавством України.

 «Є підстави вважати, що законодавець в такий спосіб встановив гарантії від звільнення керівників редакцій комунальних ЗМІ на період проведення реформування. Включення Вишгородського міського голови до органів управління комунальним підприємством буде порушувати антикорупційне законодавство України. Крім того, міського голову у проекті статуту пропонувалося наділити надзвичайно широким колом повноважень, не передбачених законодавством України», – зазначено в релізі НСЖУ.

Спілка пропонує друкованим ЗМІ наступну пам’ятку, в якій йдеться про те, що варто знати редакціям:

• 1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», прийнятий Верховною Радою України 24 грудня 2015 року.Цей Закон визначає механізм реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування. Основними цілями та завданнями, які ставились при прийнятті цього закону, є обмеження впливу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування на редакції друкованих засобів масової інформації, зведення до мінімуму використання друкованих засобів масової інформації з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян.
• Прийняття цього закону є виконанням міжнародних зобов’язань України, зокрема,підпункту 12.4 пункту 12 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною» від 5 жовтня 2005 року № 1466, яким Україні рекомендовано розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
• Ст. 19 Конституції України, передбачає, щооргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
• Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» до суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації належать засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації, його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач.
• До набрання чинності Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», право заснування друкованих ЗМІ відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників належало до виключної компетенції ради. З 01.01.2016 року рада ці повноваження втратила у зв’язку із зазначеними змінами у законодавстві. Відповідно, є підстави вважати, що законодавець в такий спосіб встановив гарантії від звільнення керівників редакцій комунальних ЗМІ на період проведення реформування.
• Пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про запобігання корупції»забороняє сільським, селищним та міським головам входити до виконавчих чи контрольних органів підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.