3 серпня центр «Миротворець» заявив, що «з сьогоднішнього дня сайт Ценру "Миротворец" myrotvorets.center і всі його дзеркала вважаються електронними засобами масової інформації». Де саме та як саме сайт зареєструвався як ЗМІ – в повідомленні не сказано. Напередодні «Миротворец» повідомляв, що його керівництво прийняло рішення про офіційну реєстрацію інтернет-ресурсу в якості ЗМІ, найімовірніше – за кордоном, «з міркувань безпеки».

Юрій Крайняк нагадує, що в Україні може бути лише три види ЗМІ: друковані, електронні та інформаційні агентства, і всі реєстри таких ЗМІ відкриті. У цих реєстрах центру «Миротворец» наразі немає.

«Теоретично може бути випадок, що Мін’юст прийняв рішення про реєстрацію їх як інформагентства, але не встиг їх внести в реєстр. Чи, може, відкрита частина реєстру підхоплює інформацію з оперативної бази Мін’юсту із затримкою. Чи, може, взагалі вони лише подали документи. Точність формулювань та уважне ставлення до термінології – це не те, що притаманне більшості журналістів. Адже потім може виявитись, що "поки не стали, але от-от стануть", і "не електронним ЗМІ, а просто ЗМІ"», – додав пан Крайняк.

Найбільш вірогідним, на його думку, є варіант, що «Миротворец» став певним «закордонним ЗМІ». Як відомо, практика реєстрації українських ЗМІ за кордоном вже мала раніше. Наприклад, свого часу телеканал «Еспресо» був латвійським, доки йому не вдавалося отримати ліцензію в української Нацради.

Реєстрація за кордоном може бути нескладною процедурою, зазначив він: «"Миротворец" може мати когось за кордоном, хто може допомогти з адресою реєстрації для отримання статусу інтернет-ЗМІ. Але може бути й простіше – можливо, десь для реєстрації взагалі достатньо лише відправити повідомлення на email. Це ж реєстраційні процедури, і в багатьох країнах вони можуть здійснюватися дистанційно і в набагато складніших випадках».

«Якщо вони зареєструвались як іноземне ЗМІ, то в принципі можуть працювати в Україні на рівних з місцевими – закон не містить якихось особливих відмінностей в статусах іноземних та локальних ЗМІ. Теоретично, якщо вони будуть тут постійно працювати, то слід реєструвати представництво. Але це лише теоретично», – додає медіаюрист.

Пан Крайняк зауважує, що статус «ЗМІ» не надає особливих бонусів. «Хіба що "не ЗМІ" не може посилатись на порушення прав своїх працівників як прав журналістів. Але, з іншого боку, в більшості ЗМІ "журналісти" – це фізичні особи-підприємці, а отже, теоретично можна посперечатися, ким вони є більше – підприємцями чи журналістами», – вважає він.

Фото - pravo.ua