Референдум у Великобританії щодо виходу королівства з Європейського Союзу очікувано став однією з топ-тем минулого тижня. Особливо його популярність зросла в день оголошення результатів. Адже новини про вихід Великобританії з ЄС викликали легкий шок. Це відчувалося в напруженні, яке випромінювали й ведучі, й журналісти під час включень у новинних блоках загальнонаціональних каналів у прайм-таймі.

З висвітленням самих результатів референдуму проблем на каналах не було (якщо не брати до уваги підвищеної емоційності у висловлюваннях ведучих та журналістів). Найбільші труднощі виникали з контекстами, які накопичувалися до й після оголошення перемоги євроскептиків під час плебісциту.

Поперед батька в ворожки

Відсутність явного лідера серед таборів (прихильників та противників членства Великобританії в ЄС) не викликала сумнівів. Усі зазначали невеликий розрив між ними. Втім, різні соціологічні опитування видавали протилежні результати.

Так, станом на 21 червня (тобто за два дні до проведення референдуму) одне з опитувань, про яке пишуть на bykvu.com, попередньо показувало перемогу прихильників ЄС: «По данным опроса, проведенным компанией ORB International для британского издания Telegraph, 21 июня больше половины опрошенных британцев готовы проголосовать в пользу Евросоюза (53 %), а 46 % намерены проголосовать за выход Королевства из ЕС. Хотя еще 13 июня на том же опросе "за" ЕС высказались 48 %».

Натомість, як зазначає 23 червня «Європейська правда» з посиланням на Reuters, за даними TNS, прихильників Brexit — більше: «Прихильники виходу Британії з ЄС на 2 процентних пункти випереджають своїх опонентів. Такими є результати опитування TNS, оприлюднені в середу напередодні дня голосування на референдумі щодо членства Британії у ЄС, передає Reuters.

Згідно з даними соціологів, 43 % опитаних готові проголосувати за вихід Великобританії з ЄС. Тих, хто хоче, щоб країна лишилася у блоці, 41 %.

При цьому 16 % британців досі не визначилися з тим, як голосуватимуть, або ж заявили про відсутність наміру брати участь у голосуванні».

Отже, як бачимо, навіть в останні дні були різні дані щодо переваги того чи іншого табору. Тому потрібно було максимально акуратно та з посиланням на джерело говорити про результати різних досліджень. І бажано з роз’ясненням про альтернативні цифри.

Канали ж узялися вгадувати на основі тільки одного з таких результатів, не кажучи нічого про інші опитування, які попередньо показували перемогу іншого табору. Причому переважно без жодних посилань. Тому навіть в один і той самий день різні канали давали різні прогнози.

22 червня, тобто за день до референдуму, на «ТСН» каналу «1+1» кореспондент на включенні віддав перевагу противникам ЄС, яких, за його словами, 44 %: «Григорій Жигалов, кореспондент “Радіо Свобода”: Ну і щодо настрою в королівстві, інтрига зберігається. Ніхто не може передбачити, який буде завтрашній результат. Кількість прихильників і кількість противників ЄС приблизно однакова: 44 проти 42. Тих, хто виступає за вихід Великобританії із ЄС, трошки більше».

На «UA: Першому» про опитування розповідає не кореспондент за кадром, а спікер (політолог), який у синхроні не надає цифр, але каже узагальнено, що перевагу мають ті, «хто все-таки хоче вийти з ЄС»: «Джон Кертіс, професор політології Університету Стратклайд:… Так само й останні соціологічні опитування свідчать, що настрої громадян розділилися майже навпіл, із дуже незначною перевагою тих, хто все таки хоче вийти з ЄС. Я також не думаю, що ці дебати, чи якісь інші телевізійні заходи суттєво вплинуть на результати завтрашнього голосування».

У «Фактах» каналу ICTV ведуча в підводці змогла уникнути непорозуміння і про мінімальний відрив одного з таборів нічого не сказала: «Прогнозів нині не береться робити ніхто. Прихильників і противників ЄС у королівстві практично порівну, щоправда на Даунінг стріт таки не приховують, що для економічної та політичної стабільності британцям таки варто залишитися в потужному блоці держав під назвою ЄС».

При цьому в сюжеті журналістка зазначає без посилань, що прихильників Brexit більшає з наближенням дня референдуму: «Наталя Луценко: Загалом британці відомі своїм консерватизмом і не дуже люблять зміни. Та що ближче до референдуму, то більше прихильників Брексіту. Тож чи візьмуть традиції гору?»

Втім, якщо переглянути інфографіку результатів досліджень, наведених на сайті bykvu.com, то в останній тиждень перед голосуванням кількість прихильників залишитися в ЄС, навпаки, зросла: з 48 % до 53 %.

У «Подробностях» («Інтер») спрацювали подібним чином, як і у «Фактах» — жодних точних даних не навели: «Финальный отсчет. Уже завтра британцы пойдут на участки голосовать за будущее страны. Сторонники и противники выхода Британии из Евросоюза идут ноздря в ноздрю».

Уже в день референдуму, 23 червня, про попередні опитування сказали чи не всі канали.

У «ТСН» кореспондент повідомив уже без посилань, що прихильників ЄС — 52 %: «Григорій Жигалов, кореспондент “Радіо Свобода”: …Напередодні опитування не давали суттєвої переваги жодній зі сторін. Але от щойно, коли я біг сюди, в метро прихопив газету. Тут найсвіжіші дані екзитполу, опитування, яке проводилося вчора до 9-ї вечора. Так от: 52 % британців планують проголосувати сьогодні, щоб лишитися в Європейському союзі, 48 % за те, щоби вийти. Такий розрив у 4 %, в принципі, дозволяє кусати нігті і тим, і іншим».

Причому журналіст неправильно називає опитування екзит-полом. Адже таке дослідження проводиться в день голосування, а про його результати повідомляють одразу після закриття дільниць. Натомість журналіст сам каже, що це опитування проводилося за день до включення.

На каналі «112» за основу взяли передбачення про мінімальну перевагу противників членства ЄС: «Володимир Андрієвський, ведучий: Залишатися або вийти з ЄС — голосують британці. Яким буде результат референдуму, передбачити ніхто не може. Утім, за даними соціологів, мінімально переважають противники членства Великобританії в Євросоюзі».

У програмі «Час новин» на 5-му каналі з посиланням на джерело ведучий каже про попередні опитування, в яких табір єврооптимістів перемагає. Хоча й нічого не сказав про результати інших досліджень, де гору беруть ідеологи виходу з ЄС: «Артем Овдієнко, ведучий: 55 % британців проголосували за подальше членство своєї країни у ЄС, 45 % — були проти. Такі результати онлайн-опитування, проведеного британським соціологічним центром "Популос"».

«UA: Перший» у закадровому тексті сюжету подав інформацію про попередній результат щодо перемоги противників ЄС: «Наталія Пушкарук: Букмекери закликають не надто довіряти соцопитуванням, які віддають невелику перевагу противникам ЄС. Результати волевиявлення мають оприлюднити о 9-й ранку за київським часом».

У «Фактах» цього дня уникнули загальних формулювань і сказали, що незалежності прагнуть 48 % британців: «Олена Фроляк, ведуча: …Однак, незважаючи на це, чимало мешканців Туманного Альбіону таки прагнуть остаточної незалежності від Брюсселя. І, за останніми опитуваннями соціологів, таких 48 %».

При цьому ведуча некоректно використовує ідіому «Туманний Альбіон», адже вона позначає Англію — частину Сполученого Королівства. А, як відомо, референдум проводився в усьому Сполученому Королівстві, а не лише в Англії.

Причому неможливо зрозуміти, чи цифра, наведена ведучою, є більшою за кількість прихильників ідеї залишитися в ЄС. Ситуація, за якої обидві цифри можуть бути менше 50 %, цілком можлива. Наприклад, як зазначалося у згаданому дослідженні TNS, про яке пише «Європейська правда», за попередніми даними голоси розділилися 43 % на 41 % на користь прихильників виходу з ЄС. Інші 16 % не визначилися. Чи така ж ситуація в наведеному опитуванні редакцією «Фактів» — невідомо.

«Подробности» без посилань зазначили про перевагу «сторонников ЕС»: «По последним опросам, сторонники ЕС на пару процентов опережают оппонентов. Но большое количество неопределившихся может серьезно повлиять на результат».

«События» каналу «Україна» також кажуть про мінімальну перемогу прихильників ЄС, відштовхуючись від «последних соцопросов». Але не кажуть нічого про інші опитування, в яких противників ЄС — більше: «Кор.: Сторонников и противников так называемого "брекзита" разделяют считанные проценты — таковы последние соцопросы.

Бен Пейдж, представник компанії — організатора соцопитування: Вчера за то, чтобы Британия осталась в ЕС, высказалось 52 % наших респондентов, против — 48 %, но многие будут определяться уже на самих участках».

Коли деталі зайві

З невідомих причин декілька каналів напередодні і в день референдуму намагалися розбавити жартами цю тему. Ніби не усвідомлюючи серйозності плебісциту. Таким чином ці редакції подали тему в таблоїдному форматі. Цікаво, що такі тенденції повністю зникли після оголошення результатів референдуму.

22 червня на «ТСН» значну частину ефіру присвятили голлівудським акторам, які обговорюють референдум: «Григорій Жигалов, кореспондент “Радіо Свобода”: Результатів завтрашнього дня бояться і політики, і інвестори, і економісти. Ну як виявилося, і актори також — хвилювання перекинулося навіть через океан. На прем'єрі нової стрічки Спілберга у Голлівуді британські актори на червоній доріжці говорили не про кіно і не про мистецтво, а про політику. Пряма мова.

Ребекка Холл, акторка: Ми не можемо вийти з ЄС. Просто не можемо. Так я думаю, і так я буду голосувати.

Марк Райленс, актор: Деякі аргументи за вихід просто неправильні.

Пенелопа Вілтон, акторка: Я хочу залишитися. У нас був в Європі мир 70 років, я не знаю, чому ви раптом хочете все змінити».

23 червня в «ТСН» під час включення журналіста ведуча почала розпитувати кореспондента про зливу в Лондоні й чи, бува, люди не пливли на дільниці. З відповідною тональністю в голосі вона перевела розмову на жартівливий аспект: «Ведуча: Грицю, кажуть, в Лондоні ще з ранку була сильна злива і гроза. Як це вплинуло? Деякі райони підтопило, ми показували це. Чи люди йшли вплав голосувати? Вірніше, пливли на дільниці?

Григорій Жигалов, кореспондент “Радіо Свобода”: Не просто сильна злива була — була неймовірна просто гроза, яка просто розпочалася вчора пізно ввечері. Тривала всю ніч і на ранок настільки сильний був гром і молнія, що здавалося, що небо просто вибухає над Лондоном. А вранці о 7-й, справді, коли відкрилися дільниці, багато районів Лондона і навкруги Лондона були затоплені. І дехто з аналітиків припускає, що це може вплинути на результат голосування, тому що саме Лондон — столиця і околиці — є одним із основних таких центрів електорату, який планує голосувати за те, щоб Британія лишилася в складі Європейського союзу. Але чи вплинула погода чи не вплинула, вже от кілька годин лишилося, о півночі дізнаємося».

Це питання ведуча поставила не експромтом: випускова група його наперед підготувала. Про це свідчить відеонарізка, яка супроводжувала в ефірі закадровий текст журналіста. При цьому з відповіді не зрозуміло, чи вплинула якимось чином злива на організацію процесу голосування, тому важко сказати, який сенс було приділяти таку увагу цій деталі.

Натомість, для порівняння, «Подробности» більш вдало використали інформацію про зливу і сказали, що через великі опади довелося перенести кілька дільниць. Таким чином інформація про зливу стала суспільно важливою в контексті розповіді про голосування: «Этот исторический день оказался дождливым — с утра даже пришлось перенести несколько избирательных участков на юго-востоке Англии. Их залило водой. За ночь выпала месячная норма осадков. Но в остальном голосование проходит без происшествий».

На каналі «112» наприкінці сюжету говорять про «жартівливу пропозицію», яку зробив британцям таблоїд Bild. Суспільно важливою цю інформацію навряд чи можна назвати: «Кор.: Тим часом німецькийтаблоїд BILD зробив британцям жартівливу пропозицію. Склали цілий список, чого журналісти більше не робитимуть, якщо Британія залишиться в ЄС. Зокрема, більше не кепкуватимуть над вухами принца Чарльза та визнають гол, який британці забили німцям на Чемпіонаті світу з футболу 50 років тому.

У «Фактах» теж не стрималися, щоб не розважити глядача. Редакція, приміром, подає інформацію про нецензурну пародію на гімн Євросоюзу: «Ну а британські знаменитості агітують своїх співвітчизників не виходити з Європейського Союзу. Відомий футболіст Девід Бекхем у Фейсбуці згадав, як він грав у різних європейських столицях і як його тепло приймали. А з ним в команді грав харизматичний француз Кантона і прекрасний данський голкіпер Шмейхель. І за їх допомогою перемагала англійська команда "Манчестер Юнайтед". Проти Брексіту й агент Джеймс Бонд: актор Деніел Крейг на футболці написав: "Жодна людина — не острів. Жодна країна не може жити сама по собі". Акторка Кіра Найтлі записала відеоролик і закликає британців не позбавляти їхнє суспільство майбутнього. А от на шоу Last Show Tonight"створили навіть пародію на гімн Євросоюзу, навіть із нецензурною лексикою, мовляв, Британія могла б піти з Євросоюзу, багато британців навіть не знають, де знаходяться інші члени Євросоюзу. Але без них країні насправді було б набагато гірше.

Фрагмент відео з шоу Last Show Tonight, де виконують пародію на гімн Євросоюзу: Ми маємо визнати, ми будемо божевільними, якщо вийдемо з Європейського Союзу».

У «Событиях» вирішили, що доречно подати в цьому контексті «жовту» інформацію про котиків, які «против Брекзита» і знімки яких «массово выкладывают хозяева»: «Кор.: Кто таки победит — англичане узнают завтра утром, а пока агитация продолжается. Закон этого не запрещает. Так, Джеймс Бонд, актёр Дэниэл Крэйг, поддерживает Британию в ЕС вот этим фото — футболке с надписью "Человек не остров. Страна не может быть отделённой". Против Брекзита и котики, их снимки в сеть массово выкладывают хозяева. Мол, котёнок в одиночестве грустит, а в компании с другими, как Британия в ЕС, вполне весел».

No comment

Як уже зазначалося, проблем із висвітленням результатів референдуму в каналів не виникало. Натомість епопея з висвітленням контексту й наслідків плебісциту тягнулася до дня голосування і згодом через перемогу євроскептиків продовжилася. А тому канали намагалися напередодні та в день голосування проаналізувати можливі наслідки або результат, а після референдуму — реальні наслідки, й можливий вплив Brexit на Україну.

В цьому їм мали б допомогти експерти. Але в новинах їх заміняли переважно або журналісти, які самовільно висловлювали ті чи інші думки, чи фахівці, які не мають стосунку до теми, на яку висловлюються. Інколи редакції взагалі не вважали за потрібне подавати коментарі бодай якихось фахівців.

22 червня «ТСН» не подає жодних коментарів від жодних експертів. Але чому Великобританії потрібно залишитися в ЄС, в ефірі пояснює голлівудська акторка. Ця проблема в переддень референдуму корелюється з попередньою — поданням теми в таблоїдному форматі:

«Григорій Жигалов, кореспондент “Радіо Свобода”: Результатів завтрашнього дня бояться і політики, і інвестори, і економісти. Ну як виявилося і актори також — хвилювання перекинулося навіть через океан. На прем'єрі нової стрічки Спілберга у Голлівуді британські актори на червоній доріжці говорили не про кіно і не про мистецтво, а про політику. Пряма мова.

…

Пенелопа Вілтон, акторка: Я хочу залишитися. У нас був в Європі мир 70 років, я не знаю, чому ви раптом хочете все змінити».

На «UA: Першому» в начитці ведуча втиснула кілька тем, які стосуються референдуму. Остання — про дебати прибічників та противників ЄС. А в синхроні після цього дебати коментує професор політології. Тим часом у начитці сама ведуча каже про важкі економічні часи після виходу Великобританії з ЄС із посиланням на невідомих фінансистів. Згаданий же професор політології, зрозуміло, цього не коментує. А якби й коментував — брати його думку до уваги було б недоречно:

«Ілона Довгань, ведуча: …На боці влади великий бізнес і більшість фінансистів, які погрожують важкими часами, якщо Лондон залишить європейську родину.

…

Джон Кертіс, професор політології Університету Стратклайд: Гадаю, не можна віддати цілковиту перемогу на вчорашніх дебатах комусь конкретно… Я також не думаю, що ці дебати, чи якісь інші телевізійні заходи суттєво вплинуть на результати завтрашнього голосування».

У «Фактах» журналістка надала слово своєму колезі — британському журналісту Тіму Джуда. Але не пояснює, чому саме він має компетенцію говорити про фінансовий колапс та безробіття як наслідок Brexit: «Наталя Луценко: Далеко не економічний прорив, а фінансовий колапс та безробіття — наслідки Брексіту для Британії, переконаний журналіст Тім Джуда. А головне — під загрозою цілісність Європи.

Тім Джуда, британський журналіст: Вихід з Євросоюзу спровокує кризу. Спочатку тут, потім в країнах ЄС. Потенційно це може вплинути на світову економіку. Але справа не лише в грошах. З міркувань безпеки та політики нам варто залишитися в найбільшому політичному та торговельному об’єднанні світу».

Як ідеться в англомовній версії Вікіпедії, Тім Джуда є журналістом The Economist. Але зазначено, що він а) політичний аналітик видання; б) написав кілька книжок, зосередивши в них увагу переважно на Сербії та Косово. Отже, невідомо, чому його думку щодо фінансового колапсу потрібно брати до уваги: «Tim Judah (born 31 March 1962) is a British reporter and political analyst for The Economist, and has written several books, mainly focusing on Serbia and Kosovo. At the time of the Euromaidan Revolution he began reporting from Ukraine».

23 червня «ТСН» взагалі відмовилися давати думки експертів. Зате журналіст у включенні посилається на невідомих аналітиків, які припускають, що злива в Лондоні «може вплинути на результат голосування»: «Григорій Жигалов, кореспондент “Радіо Свобода”:…А вранці о 7-й, справді коли відкрилися дільниці, багато районів Лондона і навкруги Лондона були затоплені. І дехто з аналітиків припускає, що це може вплинути на результат голосування, тому що саме Лондон столиця і околиці є одним із основних таких центрів електорату, який планує голосувати за те, щоб Британія лишилася в складі Європейського союзу. Але чи вплинула погода чи не вплинула, вже от кілька годин лишилося о півночі дізнаємося».

На каналі «112» за відсутності «експертних» оцінок в ефірі звучать думки прихильника та противника ЄС , які брали участь у референдумі:

«Євгенія Мартинюк, кореспондент:…І хоч на дворі сильний дощ, люди починають приходити.

Виборець 1: Я вивчав мови, провів чимало часу в Європі, і мені так подобається. Думаю, Британії краще орієнтуватись на ЄС, а не ізолювати себе.

Виборець 2: Мені здається, у ЄС замало демократії, а важливі рішення ухвалюються десь дуже далеко від людей. Тому я проголосувала за вихід».

5 канал спрацював таким же чином:

«Арсен Цимбалюк, кореспондент 5-го каналу:… Участь у голосуванні можуть взяти понад 46 мільйонів людей.

Жінка, великобританка: Мені здається, у членства в Євросоюзі є чимало переваг, тому, щоб ухвалювати рішення на одному рівні з іншими країнами, треба сидіти з ними за одним столом.

Жінка 1, великобританка: Мені бракує демократії в Європейському Союзі. Рішення ухвалюються на рівні, далекому від звичайних членів ЄС. Тому я проголосувала проти».

Не відставали цього дня й «Факти»: «І врешті в принципі чимало виборців регулюють свій вибір не цими, мотивуються не цим, а просто тим, що вони побоюються, що якщо Британія вийде з Європейського Союзу, в країні буде колапс, навіть якщо він триватиме недовго.

Рис, британець: Я майже переконаний: ми залишимось. Але мене непокоять наслідки, які можуть після цього виникнути, провокації. Я не думаю, що у складі ЄС у нас величезні переваги, однак ситуація склалася неприємна. Не хочу, щоб ми виходили з Союзу».

«UA: Перший» на фоні інших каналів у цьому аспекті спрацював професійніше. Тут подали думку британського професора політології та екс-міністра закордонних справ України Володимира Огризка. Втім, журналістка в одному з закадрових текстів підводить до синхрона Огризка, узагальнено посилаючись на експертів:

«Наталія Пушкарук. У ЄС же побоюються, якщо британці підтримають вихід, це надихне євроскептиків. Референдуми проведуть і інші країни. Розлучення Британії та ЄС вплине і на Україну. Експерти кажуть: Київ може як втратити зовнішню підтримку реформ, так і отримати нові можливості для розвитку.

Володимир Огризко: Цей період адаптації Євросоюзу до нових реалій може бути, до речі, і корисним для України. Тому що ми зможемо побачити, що Європейський Союз змінюється, змінюються правила його функціонування, він стає більш ефективним. Що, власне, є в інтересах і України так само».

Натомість у «Подробностях» журналістка каже, що «большое количество неопределившихся может серьезно повлиять на результат»:

«Кор.: …Но большое количество неопределившихся может серьезно повлиять на результат. Многие британцы уже перестраховываются в ожидании завтрашнего утра. В стране зафиксирована массовая продажа фунтов, а также скупка долларов и евро».

Жодних експертів — і в ефірі «Событий» на «Україні»: «Юлія Беглецова, кореспондент каналу "Україна": Картина, привычная украинцам: вчера — школа, сегодня — избирательный участок. Указатели в Лондоне доклеивали ещё утром, но большинство участков всё же открылись в срок, кроме двух — их буквально затопило. Сильные дожди на юго-востоке страны и в Лондоне».

Коли стали відомі результати голосування 24 червня, канали зрозуміли, що без коментарів не обійдеться. Щоби пояснити причини й наслідки такого голосування для Великобританії, Євросоюзу, України. Та редакції часто подавали думки людей, які не є експертами чи відповідальними в тій чи іншій сфері. Такі синхроні з’являлися іноді й поряд із компетентними.

Так, у сюжеті «ТСН» поруч із фаховими політичними експертами та коментарями різних спікерів чомусь можливість відстрочки надання безвізового режиму Україні від ЄС коментує перша заступниця голови ВР України Ірина Геращенко:

«Кор.: безвізовий режим для українців, щонайменше, відкладається. Європейським лідерам доведеться зважати на підігрітий друзями Кремля страх населення перед чужинцями- мігрантами, який уже підштовхнув до виходу британців.

Ірина Геращенко, перша заступниця голови ВР України: Чи може це скасувати безвізовий режим? Не може, але очевидно, що це може вплинути на часові терміни. Парламент Європейський буде в першу чергу, щодо внутрішніх проблем. І десь на вересень може відтерміновуватись дискусія в сесійній залі, відносно нашого кейсу безвізового для України».

У сюжеті каналу «112», наприклад, є низка реакцій посадовців ЄС. Але думок компетентних фахівців немає. Натомість автор подає слова невідомої перехожої, яка називає голосування «економічним безумством». Чи має вона рацію — глядач не знає, адже жоден економіст не пояснює в сюжеті наслідків виходу з ЄС для Великобританії: «Кор.: Найменше вийти з ЄС хотіла британська молодь. Але саме їй тепер доведеться будувати життя в країні поза Євросоюзом. Під таким заголовком сьогодні вийшла стаття у виданні "Мірроу". Переважна більшість молоді до 24 рків проголосувала проти "розлучення" Лондона та Брюсселя. І навпаки, люди старшого віку, у віці близько 60 років, максимально підтримали вихід Британії з ЄС.

Дівчинка: Я геть спустошена цією новною. Це якийсь ідіотизм, економічне безумство».

При цьому у відводці ведучий, із посиланням на Мінеконорозвитку, заявляє, що відповідні процеси в ЄС негативно позначаться на економіці України. Редакція не збалансовує цієї версії розвитку подій коментарем профільного експерта: «Володимир Андрієвський, ведучий: Як вплине вихід Британії з ЄС на українську економіку, розповіли у вітчизняному Мінекономрозвитку. Твердять: Євросоюз є основним торговим партнером України і будь-яке падіння економіки ЄС може мати негативні і тому уряд повинен шукати нові ринки. А от прямого впливу на курс гривні вихід Британії з ЄС не матиме».

На 5-му каналі обійшлися без експертів узагалі: «Кор.: До проведення власного референдуму щодо виходу з ЄС закликала французів Марі Ле-Пен — лідер тамтешньої ультраправої партії "Національний фронт". Організувати таке голосування обіцяє в разі перемоги на виборах і нідерландський націоналіст Герт Вілдерс. Угорський прем'єр Віктор Орбан певен, Brexit — прямий наслідок проблеми мігрантів».

Бракує думок фахівців і в сюжеті ефіру про реакцію українських урядовців:

«Кор.: А от у Міністерстві економіки не такі оптимістичні. Євросоюз — основний торговельний партнеру України, падіння економіки там негативно вплине і на український ринок.

Наталія Микольська, заступниця міністра економічного розвитку і торгівлі: Наше основне завдання як уряду — у нас тепер є розуміння того і ми очікуємо позицію формально Європейської комісії, як вони бачать цей процес, для того, щоб ми помогли українському бізнесу, в тому числі і нашій економіці, збалансувати якимось чином ті негативні наслідки, які воно матиме для нас».

У «Вікнах» на СТБ видали окремий сюжет із реакцією в Україні на результати референдуму. Серед коментарів віддають перевагу озвученню думок депутатів об’єднання «Єврооптимісти»:

«Євгенія Токар, кореспондент: На новину про європейське розлучення українські політики реагують умить та одностайно. У мережі за Британією всі засумували. Найбільше британський демарш розчулив українських депутатів-єврооптимістів.

Альона Шкрум, народний депутат України: Сумний день для Європи. Це подія, яка змінить стару бабусю-Європу, та весь світ.

Світлана Заліщук, народний депутат України: Розлучення з Великобританією. Родина ніколи не була ідеальна, але тепер такий звичний стілець, за яким сидів один із «старших», буде порожнім…

…

Кор.: Тепер побоюються: й без того геть заклопотаній Європі буде аж ніяк не до українських проблем.

Олексій Рябчин, народний депутат України: В Європі зараз будуть внутрішні проблеми. Європа, я не скажу, що закриється для вирішення внутрішніх проблем, але буде дуже складно привертати увагу на зовнішні проблеми. Україна, вона, як вони кажуть — out of reader, тобто — не в пріоритеті, і буде ще більш».

Водночас у контексті результатів референдуму з невідомих причин перша заступниця голови Верховної Ради України Ірина Геращенко (в титрі неточно прописано — заступниця голови Верховної Ради України) коментує питання можливого зняття санкцій із Росії:

«Кор.: ...послаблення, чи то взагалі — скасування санкцій проти Росії відкидає віце-спікер українського Парламенту. Каже — панікувати не варто, Європа не сліпа.

Ірина Геращенко, заступниця голови Верховної Ради України: Побачимо збільшення обстрілів на лінії зіткнення. Ми бачимо, збільшення насправді, так само, порушень режиму тиші. Жоден пункт Мінських угод не виконується. В цьому контексті — які можуть бути пом’якшення санкцій? Очевидно, що Європейський Союз має тримати санкції».

«Факти» ж ICTV подають думку керівника аналітичного департаменту аналітичної компанії Concorde Capital Олександра Паращія, який висловлює думку з приводу геополітичних розкладів після референдуму:

«З іншого боку, експерти стверджують: криза — це не лише проблема, а й можливість зміцнити Євроспільноту.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту аналітичної компанії "Конкорд капітал": Дуже багато є питань, по яким Британія мала іншу думку, ніж країни континентальної Європи. І, в принципі, можливо, навіть вихід Британії з ЄС посилить ЄС. Тобто він, можливо, стане більш монолітним».

Як зазначається на сайті Concorde Capital, компанія є інвестиційною. Вона надає брокерські, інвестиційно-банківські та послуги з управління активами. А отже, не відомо, чому її представник говорить на тему політичного зміцнення ЄС: «Concorde Capital is a leading investment company based in Ukraine that provides a full range of brokerage, investment banking and asset management services».

«Факти» також не утрималися від того, щоб подати думку Ірини Геращенко про загрози безвізового режиму для України:

«Кор.: Хоча поки Євросоюз дає тріщини: то Греція потрясає, то Італія підтримує Росію, то мігранти розколюють Старий світ. Але в Києві переконані: це все не загроза безвізовому режиму.

Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради України: Не може це скасувати наш шлях до безвізового режиму. Але очевидно, що це може вплинути на часові терміни. І тепер наше завдання — консолідуватися і все одно вимагати того, щоб процедури ЄС йшли по плану, щоб вони були достатньо швидкими, і щоб якнайшвидше ми отримали безвізовий режим».

«Подробности» теж подали думку Ірини Геращенко:

«О том, кому в первую очередь выгоден Брекзит, сказала и нардеп Ирина Геращенко. По ее мнению? последствия референдума в первую очередь могут затронуть безвизовый режим для Украины.

Ирина Геращенко, народный депутат Украины: Очевидно, що все це грає на руку Москві і Кремль буде аплодувати сьогоднішнім рішенням ось цим, щодо виходу Британії. Міграційна криза, оці всі фактори сприяють, тому що питання надання Україні безвізового режиму, воно, по суті, накладається на ось ці всі внутрішні проблеми ЄС».

Також звучать думки зарубіжних політиків (наприклад, Дональда Трампа) — і це за відсутності компетентного аналізу від фахівця:

«Совсем другие эмоции у Дональда Трампа — бизнесмена, фактического кандидата в президенты от Республиканской партии. Он как раз находится в Шотландии и всячески приветствует выбор британцев.

Дональд Трамп, бизнесмен: Люди хотят вернуть свою страну назад. Они хотят настоящую независимость. И мне кажется, что подобное в Европе будет продолжаться. А еще я вижу параллели с США. Люди хотят вернуть назад свои границы».

«События» також помилково вирішили, що коректно подавати думку Ірини Геращенко:

«Кор.: Неопределенность — и с безвизовым режимом в ЕС для украинцев. Брюсселю в ближайшее время — будет не до нас.

Ирина Геращенко, первый заместитель главы Верховной Рады Украины: Парламент європейський буде в першу чергу дискутувати щодо внутрішніх проблем. І десь на вересень може відтерміновуватися дискусія в сесійній залі відносно нашого кейсу безвізового для України».

Чесно кажучи, той дивовижний факт, що на стількох каналах дали синхрон із приводу одного й того ж питання устами однієї й тієї ж людини, представниці БПП — може навести на думку й про наявність темників.

26 червня, в неділю, редакції мали змогу використати ефір для глибшого аналізу. Втім, проблема з подачею некомпетентних коментарів залишилася.

«ТСН. Тиждень» видав окремий сюжет про наслідки референдуму, зокрема для України. В більшості підбір коментаторів — виважений. Але виникає сумнів щодо коректності подачі думки економіста Еріка Наймана, який каже про націоналістичні настрої в інших країнах ЄС:

«Кор.: Саме на національних інтересах спекулюють євроскептики та друзі Кремля у багатьох країнах. Так, власний референдум про вихід із ЄС уже хочуть словацькі націоналісти, і навіть збирають за це підписи. Про вихід з Євросоюзу подумує і Фінляндія. Такі ж заяви — на вустах французьких ультраправих політиків та шведських євроскептиків.

Ерік Найман, економіст: Есть националистические настроения в Испании, в Италии, во Франции. Тоже очень крупные страны».

Також у матеріалі автор повторює помилку колег, даючи думку першої заступниці ВРУ Ірини Геращенко щодо безвізових перспектив України:

«Кор.: Вихід Британії з Євросоюзу може підкинути нашій державі ще одну неприємність — складнощі із довгоочікуваним безвізовим режимом. Європейським лідерам доведеться зважати на підігрітий друзями Кремля страх населення перед чужинцями-мігрантами, який уже підштовхнув до виходу британців.

Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради України: Чи може це скасувати безвізовий режим — не може. Але очевидно, що це може вплинути на часові терміни».

У «Фактах тижня» викликає сумнівів доречність подачі коментаря представника Українського інституту в Лондоні, яка аналізує одну з причин перемоги противників ЄС:

«Кор.: Популістам легко вдалось пов'язати тему міграції із членством Британії в Європейському Союзі, мовляв, закони ЄС змушують приймати мігрантів, каже Марина Пезенті, директор Українського інституту в Лондоні.

Марина Пезенті, голова Українського інституту в Лондоні: Ті, хто провадили кампанію, вони змогли провести зв'язок між двома цими явищами і тому весь гнів, і, можна сказати, ненависть в багатьох випадках значної частки британського населення тепер звернута на Європейський Союз».

Як можна зрозуміти із сайту Українського інституту в Лондоні, організація спеціалізується на українській історії, новинах, економіці, а не британській: «The Ukrainian Institute in London develops and promotes a greater awareness, understanding and knowledge of Ukrainian history, language, current affairs, business, economy, literature, religion and culture through educational, professional and networking activities».

Редакція «Подробностей недели» впродовж левової частини ефіру використала тільки один коментар аналітика, натомість 5 канал узагалі не дав жодного.