Про це повідомляє прес-служба НСЖУ.

За інформацією спілки, часто журналісти не підготовлені до висвітлення тих чи інших тем і в своїх матеріалах про ветеранів АТО припускаються багатьох помилок.

Військовий психолог Андрій Козінчук наголосив, що інколи в його практиці траплялися випадки, коли після спілкування з журналістами ветерани почувалися дуже погано.

«Можливо, журналістка просто поспішала, а він потім зробив висновок: «вона незадоволена пішла»,  – розповідає Козінчук.

Експерти наголошують, що слово «солдат» вживається у ЗМІ неправильно.

«Солдат – це військове звання (воно замінило слово «рядовий»). Якщо ви назвете солдатом старшого сержанта, він може образитися. Військовослужбовець – це той, кого призвали на службу і хто приймає присягу. Не можна сказати, що всі, хто воюють у АТО – військовослужбовці», – зазначають експерти.

Також радять уникати зайвої героїзації і драматизації.

«Кожна людина, незалежно від того, воювала вона чи ні, може зробити героїчний вчинок, – зазначає заступник голови ГО «Побратими» Івона Костина. – А говорячи «жахи війни», журналісти також припускаються помилки. Насправді, ви не знаєте, що для людини – війна, чи дійсно це жахи. Для кожного ветерана війна – це його досвід».

Аби уникнути непорозумінь і помилок, експерти радять не боятися запитувати, просити пояснити незрозумілі речі.  Водночас – уникати банальних запитань, як-то «чи ви вбивали?», «чи було страшно?», «скільки ваших загинуло?» тощо.

«А в ідеалі – дати ветерану почитати матеріал перед публікацією чи виходом в ефір. Це буде не тільки виявом поваги, а й можливістю отримати додаткову інформацію чи контакти у майбутньому», – зазначили в НСЖУ.