Члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики на черговому засіданні після тривалою бурхливої дискусії вирішили підтримали проект Закону України № 3822-1 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій)», який зареєстрували 25 травня народні депутати Олена Кондратюк, Ірина Геращенко, Владислав Севрюков, Григорій Шверк, Олександр Абдуллін, Андрій Лозовой, Іван Крулько, Олена Колганова, Ольга Червакова та Борислав Береза.

Цей проект є альтернативним до проекту №3822 народного депутата Олега Медуниці, до якого приєдналися Ігор Артюшенко, Віктор Кривенко, Павло Кишкар і Сергій Рудик. Законопроект № 3822 було зареєстровано ще 27 січня 2016 року, але 18 квітня відкликано і 11 травня подано доопрацьований документ, який зареєстровано 17 травня на заміну до попереднього варіанту.

Дискусія на засіданні Комітету була бурхливою

Нагадаємо, 18 травня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики одноголосно підтримав доопрацьований законопроект № 3822 про квоти українських пісень в музичних програмах радіостанцій та вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу. За це рішення проголосували в тому числі й Олена Кондратюк, Ольга Червакова та Олександр Абдуллін, які, втім, 25 травня ініціювали альтернативний законопроект № 3822-1.

1 червня Комітет свободи слова підтримав альтернативний проект за умови, що автори вилучать з нього кілька норм, навколо яких точилася дискусія. А саме:

– «4.  Визначений частиною другою цієї статті розмір частки музичних творів не розповсюджується на:

1) радіоорганізації, які здійснюють форматне мовлення, зміст ефіру яких (обраний музичний формат) унеможливлює дотримання вищезазначених вимог;

2) радіоорганізації, що поширюють розмовні програми, тобто програми, у яких відповідно до ліцензії музичні твори складають не більше  5 відсотків обсягу мовлення;»

та «7. Для визначення тривалості трансляції телерадіоорганізацією музичних (музичних аудіовізуальних) творів державною мовою застосовується подвійний коефіцієнт за таких умов:

а) з моменту першого публічного сповіщення твору з текстом (озвученого) державною мовою минуло не більше 18 місяців;

б) з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого твору виконавця (колективу виконавців) музичного (музичного аудіовізуального) твору з текстом (озвученого) державною мовою, минуло не більше 18 місяців».

Громадські активісти, які брали участь в обговоренні, припустили, що альтернативний законопроект був зареєстрований спеціально для того, щоб розпорошити голоси народних депутатів, в результаті чого, не буде ухвалено жодного з цих двох законопроектів. На їх думку, це зроблено умисно, щоб зірвати запровадження квот в радіоефірі.

На ухваленні тільки першого проекту (№3822) наполягав і особисто віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. Він запропонував авторам альтернативного проекту спочатку проголосувати за проект №3822, а потім внести свої пропозиції окремим проектом.

Одна з ініціаторів альтернативного проекту, доповідач з цього питання Олена Кондратюк зазначила, що вони не проти квоти 35%, проте мають певні зауваження. «Також ми побачили, що в проекті №3822 упущено таке поняття, як мова ведення ефіру. Тому ми додали, що мова ведення ефіру повинна бути українською не менше 50%.  Така ж проблема є і на телевізійних музичних каналах, і ми пропонуємо, що така ж квота повинна бути і на телеканалах», – сказала Олена Кондратюк. Вона додала, що автори проекту №3822-1 хочуть також створити умови для того, щоб в радіоефірі з’являлися нові виконавці, для цього запропонували механізм додаткового квотування: якщо з’являється нова пісня, то коефіцієнт буде 2.

За словами голови Комітету Вікторії Сюмар, потрібно зробити все, щоб ухвалити бодай один з цих двох законопроектів. «Якщо ми пропустимо шанс ухвалити проект про квоти на цій сесії, то на осінній у нас його вже може й не бути», – сказала вона, попросивши колег попрацювати у фракціях на предмет підтримки такого закону, і наголосивши, що це питання безпеки країни.

Член Комітету Юрій Павленко зазначив, що дійсно голоси в парламенту можуть розділитися, тоді найкращим виходом було б об’єднати ці два проекти в один.

У засіданні Комітету взяв також участь народний депутат Євген Рибчинський, який сказав, що підтримує ідею квотування, і що Україна мала прийняти таких закон ще 25 років назад.

Нагадаємо, законопроект № 3822-1 передбачає замість чинної для радіостанцій квоти 50% пісень українських авторів і виконавців запровадити квоту пісень українською мовою (музичних творів із текстом) не менше 35% загального обсягу пісень, поширених протягом доби. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 6:00 до 22:00).

На додачу до чинної для всіх мовників (і телеканалів, і радіостанцій) квоти 50% національного аудіовізуального продукту автори законопроекту пропонують встановити квоту продукту українською мовою. А саме: з 7:00 до 23:00 не менше половини національного аудіовізуального продукту має бути озвучено українською мовою на телеканалах і радіостанціях, основу програмної концепції яких не становлять музично-розважальні передачі. Для тих же мовників, які спеціалізуються на музично-розважальних передачах, пропонується квота 35% музичних аудіовізуальних творів українською мовою. При цьому не менше 70% цієї квоти має виконуватися в денному ефірі (з 7:00 до 23:00).

Законопроект передбачає, що квота пісень українською мовою не поширюється на форматні радіостанції та розмовні радіостанції, на яких музичні твори становлять не більше 5% обсягу мовлення. Для форматних радіостанцій пропонуються зменшені квоти пісень українською мовою протягом доби:

– 25% – для радіостанцій класичної (академічної) музики та фольклору (народної музики);

– 30% – для радіостанцій старої популярної музики (понад 25-річної давності);

– 20% – для радіостанцій музичних стилів джаз, рок, блюз, R&B, хіп-хоп, лаунж (релакс).

Законопроект передбачає при підрахунку квоти використовувати подвійний коефіцієнт для нових пісень (з моменту першого публічного сповіщення пісні минуло не більше 18 місяців) і молодих виконавців (з моменту опублікування першого музичного альбому або окремого твору виконавця минуло не більше 18 місяців).

Також законопроект встановлює для радіостанцій обов’язкову квоту ведення інформаційних, інформаційно-аналітичних і розважальних передач українською мовою – 50% загального обсягу тривалості передач.

Розмір частки пісень українською мовою має вказуватися в ліцензіях мовників. Музичний формат радіостанції та розмір частки пісень українською мовою має вказуватися в програмній концепції.

Законопроект передбачає стимулювання радіостанцій збільшувати квоту пісень державною мовою. Зокрема, Нацрада має надавати перевагу в конкурсі тим мовникам, які зобов’язуються збільшити квоту на 5 і більше відсотків, а також які здатні найкраще забезпечити інтереси виробника національного аудіовізуального продукту.

Водночас за недотримання квоти пісень державною мовою передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Автори хочуть деталізувати в законі «Про телебачення і радіомовлення» критерії, якими керується Національна рада з питань телебачення і радіомовлення при проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення та встановлює конкурсні умови. До таких критеріїв вони пропонують віднести:

– забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами;

– захист інтересів держави, протидія інформаційній агресії;

– захист інтересів виробника національного аудіовізуального продукту;

– розвитку державної мови;

– захист прав та інтересів національних меншин;

– захист осіб, що опинилися на тимчасово окупованих територіях;

– захисту інтересів національних мовників;

– розвиток регіональних, місцевих і некомерційних мовників;

– реалізація державної політики з вивчення іноземних мов, спрямована на забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору.

Законопроект також зобов’язує Нацраду наглядати за дотриманням мовниками вимог закону щодо частки національного аудіовізуального продукту та частки пісень державною мовою.

Аби уникнути колізії із законом «Про засади державної мовної політики», згідно з якими телерадіоорганізації на власний розсуд обирають мову програм, автори передбачили в статті 24 цього закону (про мову ЗМІ і видавництв) виняток стосовно обов’язкової частки пісень, національного продукту і передач державною мовою.

Закон має набрати чинності через три місяці з дня опублікування, але поетапно: протягом першого року квота українських пісень має становити 30%, починаючи з другого року – 35%.

Фото: Світлана Остапа