Члени Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова в Україні, заслухавши інформацію про порушення прав журналістів в Криму, вирішили створити окремий санкційний список, до якого внести всіх осіб, причетних до переслідувань журналістів у Криму. Зокрема, слідчих, прокурорів та інших осіб, які порушували кримінальні справи за сепаратизм та інші стосовно кримських журналістів.

З такою пропозицією виступили правозахисниця Тетяна Печончик (Центр інформації про права людини) та кримська журналістка, членкиня НМПУ Анна Андрієвська, яка через репресії залишила Крим і наразі живе і працює в Києві. Їх підтримали всі присутні учасники засідання.

Анна Андрієвська зазначила, що незважаючи на те, що протягом двох років порушено 13 кримінальних проваджень щодо тих, хто перешкоджав роботі журналістів у Криму, жодна зі справ не доведена до кінця. На її думку, це пов’язано з тим, що Кримське управління поліції знаходиться в Одесі, а прокуратура АР Крим - в Києві.

Окрім того вона вимагала порушити кримінальну справу проти секретаря Союзу журналістів Росії Ашота Джазояна за його незаконні візити до Криму. «Якщо Ашот Джазоян отримає повідомлення про підозру в Москві,то наступного разу задумається, чи їхати йому в Крим, порушуючи українське законодавство», – сказала Анна Андрієвська.

За її словами, після порушення кримінальної справи стосовно кримського журналіста Миколи Семени в журналістському середовищі дуже активно обговорюється ідея санкцій проти тих, хто це здійснював.

«У Криму порушено за 2 роки 4 кримінальні справи, три з яких - за сепаратизм. Однозначно санкційні списки потрібні стосовно тих, хто перешкоджає роботі журналістів, ми готові долучитися до їх створення. На мою думку, цей список потрібно відділити від інших санкційних списків, Росія має знати, що посилення санкцій - саме через порушення прав журналістів», – заявила Анна Андрієвська.

Співголова Ради, прес-секретар глави держави Святослав Цеголко сказав, що в списку «Савченко-Сенцова» будуть об’єднані всі, хто винний в порушенні прав і кримських татар, і українців в Криму. Але список порушників прав журналістів, на його думку, має бути окремим.

Також Анна Андрієвська попросила, щоб у санкційних списках порушників не називали громадянами Росії. «Бо ви їм робите велику послугу. Насправді вони громадяни України, їх ніхто не позбавляв громадянства. Посилення санкцій має бути не тільки з українського боку, а й з боку міжнародної спільноти», – додала вона.

Правозахисниця Тетяна Печончик, яка представляла організацію, що від початку анексії Криму адмініструвала роботу Кримської польової місії (яка влітку 2015 року припинила роботу), і тепер працює в Криму під іншими назвами, зазначила, що окрім  затримання, обшуків і масового закриття ЗМІ внаслідок непереєстрації ЗМІ з 1 квітня 2015 за російським законодавством додалися тенденції блокування інтернет-видань.

Зокрема закриті три сайти, також відриті три кримінальні справи проти журналістів за статтею російського законодавства про сепаратизм (до 5 років позбавлення волі).

«Існує також проблема з акредитацією для журналістів, які працюють в Криму, щоб потрапляти де-факто до органів влади. А згідно з російським законодавством журналістом є тільки той, хто офіційно працює в офіційному ЗМІ. Були також фізичні напади на журналістів в 2014 році, вилучення техніки, досі нападники не покарані. Ми надаємо цю інформацію міжнародним правозахисним організаціям, займаємося міжнародною адвокацією, поширючи факти про порушення прав журналістів в Криму», – зазначила Тетяна Печончик.

На її думку, щоб дати можливість працювати журналістам у Криму,  треба подбати про їх безпеку. «Дуже важливо, щоб ті українські ЗМІ, які мають у Криму своїх кореспондентів, ставили їх безпеку на перше місце. Щоб ці кореспонденти проходили тренінги. Важливо, що прокуратура порушує справи про перешкоджання діяльності журналістів в Криму, а ще важливіше, щоб ці люди в Криму знали, що проти них порушено справи в Україні», – зауважила Тетяна Печончик.

Багато чого може зробити й медіаспільнота, вважає правозахисниця. «Важливо створювати і просовувати на міжнародному рівні "чорні списки" персоналій, які причетні до переслідувань журналістів у Криму, і вимагати персональних санкцій по відношенню до цих людей, додавати їх до інших санкційних списків. Це можуть бути люди, причетні до порушення трьох кримінальних справ стосовно журналістів  в Криму: слідчі, співробітники ФСБ та інші. І важливо для кримчан просувати матеріали, як обходити блокаду інтернет-видань. І останнє. Існує велика проблема з доступом іноземних журналістів до Криму. Процедура отримання цих дозволів в Україні дуже важка і тривала, у нас є пропозиції, як її спростити. Після перемоги Джамали у нас побільшало запитів на отримання таких дозволів, бо журналісти хочуть поїхати поспілкуватися з кримськими татарами і родичами Джамали», – додала Тетяна Печончик.

Члени Ради та учасники засідання підтримали пропозицію спрощення процедури отримання дозволу і складання санкційних списків персоналій, причетних до переслідувань журналістів. А також висловили ідею проведення міжнародної конференції, присвяченої порушенням прав людини у Криму, на яку запросити представників міжнародних правозахисних організацій та послів.

У засіданні взяли участь представники ГПУ, СБУ, заступник міністра інформполітики Артем Біденко, прокурор Автономної республіки Крим Василь Синчук, член Нацради Сергій Костинський, директор департаменту комунікації МВСУ Артем Шевченко, керівник прес-служби МЗС Олена Ващенко, представники медіаорганізацій ІМІ, НСЖУ, НМПУ, «Центр UA», «Детектора медіа», «КримSOS» та ін.

На фото - засідання Ради

Фото: Світлана Остапа