13 травня про свою відставку оголосили всі головні редактори російського РБК. Рішення було ухвалене після зустрічі з власниками холдингу. Згодом стало відомо, що разом з редакторами у «вільне плавання» йде і ціла низка журналістів.

Щоб зрозуміти, що це означає для російського медіаринку, можна уявити, що влітку 2013 року у Порошенка «віджимають» 5 канал або змушують повністю поміняти його програмну політику та проводять кадрову чистку.

РБК відомий цілою низкою резонансних розслідувань, які стосуються в тому числі членів родини Путіна. Серед них – те, що вже ближче до нас – розслідування про участь російських військ у конфлікті на Донбасі. Саме на РБК працювала донька Бориса Нємцова до вимушеної втечі за кордон. Це справді був один із останніх острівців незалежної журналістики в РФ.

Власник РБК мільярдер Михаїл Прохоров просто виконав вказівку Кремля – у тому, що на знищення журналістського колективу була отримана «найвища» санкція, ні в кого не виникає сумнівів. Так само раніше він «злив» і власний «ліберальний» політичний проект – подейкують, в обмін на прибуткові бізнес-активи.

Чому саме зараз? За однією з версій, російську владу дістали розслідування, і останньою краплею став опублікований нещодавно матеріал про вирощування устриць біля «палацу Путіна» у Геленджику.

Дехто вважає, що причиною є економічна криза в Росії та запланований на осінь перегляд бюджету в бік його значного скорочення. І, відповідно, бажання на цьому тлі придушити будь-яку свободу слова.

Але не будемо забувати, що у вересні в Росії відбудуться вибори до Держдуми, після яких, фактично, розпочнеться новий президентський передвиборчий цикл – обрання Путіна заплановане на початок 2017 року. Звісно, на тлі погіршення економічної ситуації та прогнозованого зростання соціальної напруги.

Тому дана історія – черговий крок з реалізації кремлівської стратегії, згідно якої влада має цілковитий контроль над інформаційним простором та підпорядковує його інтересам пропаганди. Навіть найменш потужні незалежні медіаресурси поступово мають бути знищені. Право на існування отримують лише геть маргіналізовані сайти, інтернет-канали, які слугують ширмою для Заходу та невеликим клапаном для спуску пари. І тому не закатуються під асфальт. Поки що.

Фото - polit.ru