НСКУ закликає ініціювати дискусію щодо інформаційної та культурної безпеки
НСКУ закликає ініціювати дискусію щодо інформаційної та культурної безпеки
У заяві, зокрема, йдеться про те, що поштовхом для такого заклику стали події довкола серіалу «Не зарікайся, а також самоусунення Нацради та МІПу від своїх прямих функцій.
«Фактична бездіяльність вищеозначених державних органів та інституцій у культурно-інформаційній сфері призвела до межової дискредитації чинної державної системи в очах українського суспільства. А винними, як завжди, виявляються експерти чи ще хтось, на кого перекладають відповідальність за стан справ», - йдеться в заяві.
«Детектор медіа» наводить її текст повністю:
«Заява Секретаріату Правління
Національної спілки кінематографістів України
щодо інформаційно-культурної безпеки України
Резонансні суспільні події, пов’язані з телевізійним серіалом «Не зарікайся», виробленим ТРК «Україна» й демонстрованим на цьому телеканалі, змушують нас поставити питання щодо необхідності вирішення надзвичайно гострих проблем, які накопичились у соціально-культурному та політично-правовому полі України. Вони стосуються інформаційної безпеки держави, а також морального стану суспільства. Комплекс проблем, що формувався десятиліттями, увиразнився за драматичних часів протистояння гібридній війні з боку Російської Федерації та за нагальної потреби відстояти українську культурну ідентичність, що лежить в основі нашої державності.
Мусимо констатувати: на сьогодні сформувалася неадекватна ситуація, коли функції гарантування інформаційної безпеки держави у найвпливовішій царині, а саме візуальних медій (кіно й телебачення), покладено фактично на саму лиш Експертну комісію з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно України. Цей орган був створений за кардинально іншої суспільно-політичної ситуації в країні, й на нього від початку покладалася функція регуляції вікового переглядового цензу для кіно- й телевізійних творів.
Нині члени згаданої Експертної комісії виявилися «крайніми», на них, по суті справи, склали провину у черговому програші інформаційного бою. Натомість високі можновладці виявили, далеко не вперше, свій кон’юнктурний патріотизм, черговим словесним салютуванням оминаючи той факт, що культура у нас продовжує перебувати на маргінесах, що українську мову чим далі більше заганяють у звичну колоніальну нішу, а становище митців, працівників науки і культури з кожним роком погіршується.
Маємо й щоденне приниження нації, якій втокмачують в голову, що вона є третьосортною і без засвоєння чужоземних цінностей і стандартів життя просто пропаде на цім світі. Тим самим продовжується справа колоніального виховання народу, який упродовж століть потерпав саме від таких «виховних технологій». Замало не весь інформаційний часо-простір зайнято державними службовцями (народними депутатами, урядовцями і політологами з тих же теренів), які розігрують свої політичні спектаклі, переслідують свої, далекі від інтересів народу, цілі. В абсолютній більшості випадків не згадується навіть слово Культура, не те що проблеми її формування і функціонування.
Ні, ера тоталітаризму, духовної кріпаччини не минула безслідно і, на жаль, не схоже, щоби вона поривалася полишити наші терени. Дух того тоталітаризму не тільки експортується іззовні, з інформаційно-пропагандистських платформ Росії, він живе у порах усього нашого суспільства, в його вершинах і низинах. Відтак належить захищатись не тільки від зовнішнього, а й від внутрішнього ворога, відбитись од якого утричі, може, складніше – хоча б тому, що незрідка він рядиться у тогу «патріотизму».
Переконані, чинний стан справ є вироком державним структурам, як то Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство інформаційної політики України, зрештою, силові відомства, які самоусунулися від своїх прямих функцій, або ж зайняли пасивну, споглядальну позицію. У кращому випадку, вони демонструють не надто професійні спроби вирішення тактичних вузькополітичних завдань.
Фактична бездіяльність вищеозначених державних органів та інституцій у культурно-інформаційній сфері призвела до межової дискредитації чинної державної системи в очах українського суспільства. А винними, як завжди, виявляються експерти чи ще хтось, на кого перекладають відповідальність за стан справ.
Закликаємо найвище керівництво держави, а також лідерів громадських рухів невідкладно ініціювати всеукраїнську дискусію з проблем інформаційної та культурної безпеки, за участю відповідальних посадовців з означених державних структур, а також профільних представників громадськості. Крім того, належить створити оперативний штаб з інформаційно-культурної безпеки України, який би призвів до конкретних дій як стратегічного, так і тактичного характеру».
Нагадаємо, 28 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження телеканалу «Україна» через трансляцію серіалу «Не зарікайся», знятого на замовлення каналу пов'язаним з ним продакшном Front Cinema.
Відповідне рішення Нацрада ухвалила за результатами позапланової перевірки каналу, призначеної після скарг глядачів і громадськості. За попередження проголосували всі семеро присутніх членів Нацради одноголосно.
У квітні в соцмережах вибухнув скандал через показ на каналі «Україна» серії № 66 серіалу «Не зарікайся» виробництва продакшну Front Cinema на замовлення телеканалу «Україна». На думку деяких глядачів, в одній із серій нібито позитивно зображують терористів і російські гібридні війська в Донбасі. Бійців Збройних сил України і представників української влади в одній із серій називають «украми», «купкою фашистів», «кривавої хунтою». Крім того, в соцмережах критикували також суть серії, де українка бере в заручники маленьку дитину, вимагаючи за нього повернути їй сина.
21 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначилапозапланову перевірку каналу «Україна» на підставі масових скарг громадян на серіал «Не зарікайся». Нацрада також звернулася по експертну думку до Незалежної медійної ради та Громадської ради при Нацраді.
26 квітня Незалежна медійна рада більшістю голосів визнала відсутність порушень законодавства України, а саме норм ч. 2 ст. 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та ст. 15 і 15-1 Закону України «Про кінематографію» при трансляції 66-ї серії телесеріалу «Не зарікайся» телеканалом «Україна». Водночас, Незалежна медійна рада вважає, що медіа могли б утриматися від художнього зображення відповідних подій на Донбасі до закінчення гострої напруги в конфлікті.
Громадська рада при Нацраді також не знайшла порушень закону в серіалі «Не зарікайся».
Тим часом Держкіно зібрало засідання Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів з метою переглянути прокатне посвідчення, видане каналу «Україна» на серіал «Не зарікайся». 18 квітня Експертна комісія Держкіно більшістю голосів проголосувала проти скасування прокатного посвідчення в серіалу «Не зарікайся». На думку більшості членів Експертної комісії, в серіалі відсутні порушення норм законодавства та етичних стандартів, тож його не потрібно забороняти.Відеорепортаж із засідання Експертної комісії дивіться на «Відеотеці».
Не згодний з таким рішенням Експертної комісії голова Держкіно Пилип Іллєнко заявив, що вирішив припинити повноваження нинішнього складу Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів та сформувати новий її склад. Медійні експерти назвали це рішення антидемократичним. Повноваження складу Експертної комісії було припинено 21 квітня наказом Держкіно № 71. До 29 квітня Держкіноприймає пропозиції щодо кандидатур членів оновленої прокатної комісії.
Члени Експертної комісії Оксана Волошенюк і Георгій Черков у своїх колонках для «Детектора медіа» детально пояснили, чому вони голосувала проти заборони цього серіалу.
«Детектор медіа» також опублікував дві різні точки зору на скандальний серіал – Юрія Луканова, Ольги Лень та Сергія Оснача.