Про це йдеться у відкритому зверненні до народних депутатів Вікторії Сюмар, Ольги Червакової, Олександра Данченка, Григорія Шверка, Владислава Севрюкова, Сергія Висоцького, Миколи Княжицького, Олександра Опанасенка, Дмитра Стеценка, Олександра Сочки, Богдана Онуфрика, Олександра Абдулліна, копію якого редакція «Детектор медіа» отримала від «Телекомунікаційної палати України».

Асоціації наполягають на необхідності врахування пропозицій індустрії платного телебачення до законопроекту до початку офіційної реєстрації документа.

Представники індустрії підтримують пропозицію спрощення регулювання діяльності в сфері надання аудіовізуальних послуг,  згідно якого більшість видів діяльності здійснюватиметься за реєстраційним принципом, а також ідею ліцензувати лише той вид діяльності,  у якому використовується радіочастотний ресурс.

З метою мінімізації корупційних ризиків асоціації пропонують  встановити розмір плати за реєстрацію вже в законі, виходячи з того, що цей платіж не має перевищувати адміністративних витрат на здійснення реєстрації.

Асоціації платного ТБ також наполягають на тому, що «анулювання ліцензії та «виключення з реєстру» для суб'єктів господарювання у сфері надання аудіовізуальних послуг не може здійснюватися за рішенням Національної ради, оскільки це означає можливість застосування позасудової заборони діяльності у сфері постачання таких послуг».

Частина представників об'єднань переконані в тому, що для них не варто впроваджувати регулярну звітність щодо структури власності, зокрема для тих, які не використовують радіочастотний ресурс.

Експерти асоціацій підтримують встановлення режиму вільного розповсюдження  без будь-яких обмежень аудіовізуальних послуг, що знаходяться під юрисдикцією країн ЄС та/або ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення та/або послуги, які відповідають вимогам указаної Конвенції. Щодо обмеження розповсюдження неєвропейського аудіовізуального контенту пропонується введення прозорої системи критеріїв згідно з частиною 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Асоціації пропонують обмежити універсальну аудіовізуальну послугу соціально значущими програмами суспільного телемовлення і програмами, створення яких забезпечується державою. Також вони звертають увагу законодавців на необхідність створення сприятливих умов для розвитку українського тематичного телебачення – для цього треба переглянути й переглянути деякі норми проекту Закону - наприклад, поширити квоти щодо європейського та вітчизняного телепродукту тільки для систем телебачення, які використовують радіочастотний ресурс.

Об’єднання вважають, що удосконалення потребує розділ законопроекту про захист економічної конкуренції: 4 з 7 асоціацій пропонують не встановлювати бар’єрів присутності на загальноукраїнському, регіональному чи місцевому ринках для постачальників аудіовізуальних послуг, які не використовують обмеженого радіочастотного ресурсу. Вони вважають такі обмеження штучними та необґрунтованими.

З метою захисту економічної конкуренції серед постачальників указаних послуг асоціації пропонують заборонити установлення демпінгових або дискримінаційних цін, перехресне субсидування надання доступу до аудіовізуальних послуг за рахунок інших послуг.

Організації вважають, що не можна звільняти Нацраду від обов'язку дотримуватися загальних державних принципів здійснення регуляторної, наглядової політики, наділяти її дублюючими повноваженнями, які здійснюють інші державні установи.

Асоціації також називають надмірним запропонований рівень відповідальності за порушення у сфері надання аудіовізуальних послуг для їх постачальників.

Також у зверненні об’єднання зазначають, яка термінологія законопроекту потребує вдосконалення і пропонують свої варіанти.

Далі «Детектор медіа» публікує повний текст звернення (фото).

Нагадаємо, згідно з підписаною у червні 2014 року Угодою про Асоціацію з ЄС, Україна має до червня 2016 року привести своє законодавство до європейських стандартів, зокрема й ухвалити закон про аудіовізуальні послуги.

16 лютого Індустріальний телевізійний комітет (ІТК) розповсюдив відкритого листа, в якому закликав переглянути концепцію та строки роботи над законопроектом «Про аудіовізуальні послуги». Того ж дня голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар 16 лютого, на засіданні робочої групи з підготовки законопроекту «Про аудіовізуальні послуги», повідомила, що реєстрацію законопроекту буде відкладено на місяць.

1 березня низка медійних громадських заявили про вимогу прийняття нового аудіовізуального закону, що буде розроблений на інших засадах і з урахуванням експертизи міжнародних організацій.

29 лютого 2016 року відбулося відкрите засідання Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, на якому експерти, парламентарі та інші зацікавлені обговорили концептуальні підходи до реформи галузі.