Давід Стулік визнав, що передбачити норму про заборону держслужбовцям критикувати діяльність державних органів та їхніх посадових осіб Україні рекомендувала Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), яка допомагає розробляти закони та кодекси для держслужби в європейських країнах. Про це він сказав в інтерв'ю DW.

«Це міжнародна норма професійної державної служби, яка повинна бути політично не заангажованою та не брати участі у політичних суперечках», - наголосив прес-аташе ЄС в Україні.

За його словами, схожі етичні кодекси для держслужбовців, де є норма про уникнення коментарів про їхню роботу, діють у країнах ЄС. «Як ви самі можете зауважити, ніхто з європейських держслужбовців публічно не критикує свою службу чи установи, де вони працюють», - зазначив Давід Стулік.

Він також зауважив, що українські правила етичної поведінки держслужбовців вичерпні і конкретизовані, а їх дотримання залежить від культури самих держслужбовців та їхніх певних навиків. «Наприклад у нашому внутрішньому кодексі, який я теж підписав, про критику теж лише одне речення, що я не буду публічно коментувати діяльність установи, де працюю. Як тут інтерпретувати? Це залежить від культури і судової практики, яка є в країні», - підсумував прес-аташе представництва ЄС в Україні.

Водночас DW наголошує, що експерти побачили у вказаних нормах універсальний інструмент переслідування інакомислячих. «Це абсурд. У свій вільний від роботи час людина має право робити те, що вона хоче. Складається враження, що це інструмент тиску на неугодних», - зазначив в інтерв'ю DW директор Центру політичних студій та аналітики, кандидат наук з державного управління Віктор Таран.

За його словами, правила є половинчастими, адже у них не вказується, що чиновники підзвітні суспільству, а лояльність до влади обумовлена мовчанням.

«Фактично держслужбовця, який не згодний з діями свого керівника, за слова, сказані на прес-конференції, чи за пост у Facebook можна звільнити. Це ненормально», - вважає і медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін.

Він пояснює, що термін «критика» в урядовій постанові надто розмитий у формулюванні, адже критикувати можна як безпідставно, так і конструктивно з оціночними судженнями, які базуються на фактах. «Це непропорційне обмеження права людини на висловлювання. Ця норма дуже погано виписана», - переконаний Олександр Бурмагін.

Він зауважує, що кодекс етичної поведінки державних службовців є в інших європейських країнах, однак на відміну від українського, норми там детально виписані, аби унеможливити необґрунтовані судові позови. Адже в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) уже є прецедентні справи, за якими ухвалені однозначні рішення. Олександр Бармагін нагадує, зокрема, про рішення у справі «Віллє проти Ліхтенштейну» від 1999 року, коли високопосадовця з цього князівства звільнили за критику конституційної реформи, яку влада намагалася запровадити в його країні.

«Європейський суд тоді постановив, що це є порушенням статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дана стаття гарантує право на свободу висловлювання. - Ред.). Чиновник з Ліхтенштейну тоді захистив свої права. У нас же виходить, що держслужбовець мусить тепер мовчати, бо його потенційно можуть переслідувати», - сказав медіаюрист.

Він не виключає, що якщо через критику влади звільнятимуть українських держслужбовців, вони матимуть високі шанси на виграш справ у Європейському суді з прав людини.

ЄСПЛ, до речі, ухвалив уже низку рішень у по таких справах, у яких зокрема, вказав, що «втручання держави в здійснення свободи вираження думки особою, яка обіймає певну посаду, вимагає пильної уваги з боку ЄСПЛ».

Крім того, суд пояснив, що «свобода висловлювання у тому вигляді, як вона втілена у статті 10 Конвенції, обмежена низкою винятків, які, однак, повинні трактуватись у вузьких межах, а необхідність будь-яких втручань має бути переконливо підтверджена». При цьому ЄСПЛ зазначив, що у кожній подібній справі він приділятиме особливу увагу посаді, яку обійматиме заявник, твердженням заявника, контексту, у якому вони робились, а також реакції на ці твердження.

Нагадаємо, 11 лютого Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підписав поставнову №65 «Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців», що розповсюджується також на керівників державних підприємств, яка містить вимоги відмови від критики влади і нерозповсюдження інформації про діяльність держслужбовців.

Голова Одеської обласної держадміністрації (ОДА) Міхеіл Саакашвілі розкритикував постанову Кабінету міністрів «Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців», яка забороняє державним службовцям публічно критикувати владу. Про критику постанови, яка може стати ударом по свободі слова, повідомляють також західні ЗМІ.