Про це йдеться у повідомленні на сайті МІП.

Міністерство нагадує, що міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала звіт з дотримання прав людини в світі в 2015-2016 роках, де серед найбільших загроз правам людини в Україні названі тиск на ЗМІ і журналістів з проросійськими поглядами, продовження конфлікту на Донбасі, проблеми з розслідуванням злочинів на Майдані, обмеження прав ЛГБТ і складну ситуацію в анексованому Росією Криму.

Зокрема, в звіті Amnesty International зазначає, що Україна і Грузія «прагнуть до створення вільного середовища в широкому сенсі цього слова, при цьому не уникнувши метань і коливань». «В Україні стало вкрай небезпечно висловлювати проросійські погляди: проросійський журналіст Олег Бузина був застрелений двома вбивцями в масках в квітні, а журналіст Руслан Коцаба став першим українським в'язнем совісті за п'ять років, після того як в лютому його залишили під вартою щодо звинувачень в державній зраді…», - йдеться у звіті.

Міністр інформаційної політики України Юрій Стець заявив, що треба врховувати, що проти України країна-агресор веде інформаційну війну.

«Ми йдемо шляхом свободи слова та демократії, однак є ситуації, де, в умовах війни, наша держава не може впливати на перебіг тих чи інших подій. Інформаційна війна, що розгорнулася в нас ще задовго до окупації територій України, призвела до страшних наслідків та втрат людських життів. Тому, розхитуючи ситуацію фейковими історіями, країна-агресор заводить наших громадян в стан, коли вони не розуміють, де шукати їм правди.

Також в Україні триває реформа правоохоронних органів та судова реформа, які є фундаментом для подальших демократичних перетворень. Це стає подразником для недоброзичливців України, що користуються періодом змін і впровадженням реформ, яким потрібен час для адаптації, компрометуючи та створюючи умови для виникнення подібних ситуацій», - зазначив міністр.

Водночас Міністерство інформаційної політики України заявляє, що відомству важливий такий аналіз з боку міжнародних організацій. «Тому, вивчивши детально звіт, відомство зробить свій аналіз та врахує необхідні моменти в законодавчих ініціативах, які розроблятимуться МІП у 2016 році, що забезпечать інформаційний суверенітету України, шляхом сталого розвитку національного інформаційного простору та захисту цього процесу від зовнішніх і внутрішніх загроз. В кінці року, відомство, так само презентує звіт, де буде висвітлено пакет нормативних документів з підтримкою свободи слова в роботі журналістів», - повідомляє МІП.

Як кроки у цьому напрямі міністерство називає розробку пакету нормативів з інформаційної безпеки України: Концепції інформаційної безпеки України, Доктрини інформаційної безпеки України та Закону «Про систему іномовлення України». Відомство зазначає, що працює над «сприятливими умовамии та підгрунттям для реалізації цих ініціатив».

Щодо порушень прав людини в окупованому Криму, то МІП повідомляє, що здійснює допомогу правозахисникам в інформувванні міжнародної спільноти про злочини Росії в Криму. 

Підтримка діяльності правозахисних організацій є стратегічним напрямом роботи Міністерства інформаційної політики України, зазначає МІП.

Нагадаємо, Amnesty International у своєму звіті заявила, що 2015-й став важким роком для прав людини по всій Європі і в країнах колишнього Радянського Союзу.

У Росії свободи слова та мирних зібрань продовжила тенденцію суттєвого обмеження і спроб притіснити громадянське суспільство через репресивне використання законів про національну безпеку і боротьбу з екстремізмом. Російські неурядові організації стикаються з подальшим переслідуванням, зокрема в рамках закону про «іноземних агентів», йдеться в доповіді. 

«Неурядові організації перебували під тиском протягом ряду років і тиск масово збільшився за останній рік», – заявив заступник директора Amnesty international у Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.

Організація також вказує на негативний ефект від конфлікту на сході України, який Москва підтримує через сепаратистів, і що позначається на правах людини в обох країнах. «У Росії ми бачили кримінальне переслідування людей, які критикували політику Путіна щодо України в інтернеті. Люди, які вели блоги або репостили критичні матеріали, поставали за це перед судом. І це – знак для всіх: якщо ти хочеш критикувати російську політику щодо України, ось що з тобою трапиться», – сказав Денис Кривошеєв. 

Щодо України пан Кривошеєв вказує на певне обмеження свободи вираження поглядів.  «Журналіст Олесь Бузина, відомий своїми проросійськими поглядами, був убитий. Ще один, Руслан Коцаба, який публічно критикував війну на Сході та мобілізацію, опинився за ґратами. Його зараз судять за державну зраду, і він є першою людиною в Україні за п’ять років, кого ми визнали в’язнем сумління», – сказав він.

Фото – Андрій Дубчак, «Радіо Свобода»