Що приховують творці медійної утопії

Що приховують творці медійної утопії

22 Лютого 2016
2366
22 Лютого 2016
10:00

Що приховують творці медійної утопії

2366
Тренінги медіаграмотності крокують країною. Провідна ідея цього медійного «всеобучу» — навчити журналістів, активістів, просто небайдужих людей «розрізняти новини і пропаганду, знаходити серед потоку інформації фейки, аби не піддатися маніпуляціям»
Що приховують творці медійної утопії
Що приховують творці медійної утопії

Поради, як цього досягти, стандартні: слід перевіряти будь-яку інформацію. Причому спочатку журналісти мають вивчити достовірність повідомлення, потім таку ж роботу має виконати глядач / слухач / читач.

Але чи є такі поради дієвими?

Пересічна людина практично ніколи не може зі 100 %-ю достовірністю перевірити дані, що їх було викладено в засобах масової інформації, в повідомленнях організацій або заявах інших людей. Журналіст може влаштувати ціле розслідування, але йому не вдасться вкластися в придатний для його ЗМІ час та бюджет, щоб безпосередньо з’ясувати достовірність усіх фактів і цифр, викладених у прес-релізах відомств, у заявах політиків, в інтерв’ю бізнесменів та дописах активістів у Фейсбуку.

Наприклад, отака свіжа новина: «США та союзники завдали 21 повітряного удару по позиціях бойовиків ІДІЛ в Сирії та Іраку. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані штабу коаліції. “13 авіаударів здійснені в районі шести іракських міст, в тому числі біля Мосула та Синджара, в результаті чого були знищені шість тактичних одиниць ІДІЛ, різноманітна зброя та бойові позиції бойовиків”, — йдеться у повідомленні. Ще вісім повітряних ударів буди зосереджені в районі сирійських міст Аль-Хасеке, Дейр-ез-Зор і Аль-Хоул, вони знищили чотири тактичні підрозділи ІДІЛ та шість будівель».

Що має зробити журналіст? Звернутися в штаб коаліції? В гіршому випадку йому порадять читати Reuters. У кращому — направлять таку ж депешу, яку отримало Reuters. Але хіба після цього журналіст точно знає, що «США та союзники завдали 21 повітряного удару по позиціях бойовиків ІДІЛ в Сирії та Іраку»? Аж ніяк. Він просто мусить вірити або Reuters, або штабу коаліції.

«А як же перевірка фактів?» — запитаєте ви. Перевірка фактів — це всього лише наближення картини мира авторів матеріалу до нікому невідомої реальності.

Журналістські стандарти серйозних ЗМІ вимагають: достовірність сюжетів та публікацій має бути максимально підтверджено, щоб аудиторія повірила й надалі довіряла цьому медіа.

В цьому — вся суть сучасної інформаційної доби. Пересічні громадяни, користувачі медіапродукції, вірять у достовірність фактів, але не знають точно, що факти достовірні.

Скільки планет у Сонячній системі? З яких частинок складається атом?

Ви не знаєте відповіді на ці питання, а лише повірили підручникам або засобам масової інформації, які повідомили вам відповіді. Взагалі життя сучасної людини складається з тверджень, які не можуть бути нею доведені або спростовані.

— Чи ти бачив коли-небудь привидів?

— Ні, я не бачив, але моя бабуся бачила.

Ось так і зі мною. Я теж ніяких привидів не бачив, але моїй бабусі вони постійно траплялися під ноги, і, вірячи чесності бабусь, ми віримо в існування духів.

Макс Штірнер. «Єдиний і його власність»

Переконання замінюють вам знання реальності й стосуються тих речей, які неможливо спостерігати в дійсності.

Роберт Ділтс. «Зміна переконань з допомогою НЛП»

По суті, люди не пізнають світ, а складають свою картину світу з уявлень про нього. Тому годі шукати правди в медіа й вимагати абсолютної достовірності повідомлень ЗМІ. Журналісти — лише проповідники своєї картини світу, а не істина в останній інстанції. Вони не можуть перевірити достовірність інформації — вони (ми говоримо про чесних і добросовісних журналістів) лише можуть показувати й розказувати те, у що самі повірили. В свою чергу, читачі, глядачі й слухачі можуть сприймати схвально тільки ту інформацію, яка не суперечить їхній системі вірувань.

Січень 2015 року. Діалог місцевого активіста з власницею постраждалого від обстрілу будинку на околиці Маріуполя.

— Ось, дивіться — у мене тут вирва від «Граду»!

— Тут чіткий східний напрямок занурення снаряда.

— Вам би всім аби що — відразу схід! Я точно знаю, що мене українці обстріляли.

За матеріалами lb.ua

В сучасному світі вигадка має таку ж силу впливати на людину, як і реальність. Тому що в основі сприйняття інформації лежить не достовірність відомостей, а переконання отримувача цієї інформації.

Ярлики «хороше» або «погане» повідомлення ми чіпляємо на них самі, залежно від їхнього змісту. Коли інформація нам подобається, ми охоче приймаємо це повідомлення, а коли не подобається — ставимо захисні фільтри і називаємо цю інформацію пропагандою.

Т. Лірі, М. Стюарт та ін. «Технології зміни свідомості в деструктивних культах»

Отже боротьба з пропагандою за допомогою поширення правди має шанс на успіх тільки тоді, якщо перед тим були змінені базові установки, вірування й переконання людей. По суті, людям спочатку треба «промити мізки»... Але хто ж про таке говоритиме вголос, а тем більше — проводити про це тренінги.

Про автора:

Наталя Іщенко (Гумба) з 1994 по 1997 рр. — політична журналістка, парламентська кореспондентка провідних українських засобів масової інформації, зокрема, газети «Киевские ведомости», «День», тижневика «Дзеркало тижня» та інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна». Авторка тисяч інформаційних повідомлень, інтерв'ю та аналітичних статей на політичні й економічні теми.

З 1997 року працює у сфері зв'язків із громадськістю в царині політики та бізнесу. Спеціалізація — управління громадською думкою.

2012 року вийшла у світ книжка Наталі Гумба «Правда про людину»: науково-популярне оповідання про те, як можна керувати поведінкою людини за допомогою зовнішнього несилового впливу.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2366
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду